Рішення № 55632204, 02.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/257/16 Справа № 185/7964/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Максюти Ж.І.,Прозорової М.Л.

при секретарі Самокиші О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором-,

ВСТАНОВАЛА

У серпні 2014 року ПАТ КБ "Надра" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитнимдоговором, в якому просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 230968,86 доларів США, що еквівалентно 2691018 грн. 18 коп. по курсу 11,651 грн. за долар США станом на 08 квітня 2014 року та 369053 грн. 58 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 147635,28 доларів США, заборгованість по відсоткам 83333,58 доларів США, а також пеня за несвоєчасність виконання зобовязань в сумі 147258 грн. 15 коп. та штраф в розмірі 221795 грн. 43 коп., а всього 3060071 грн. 76 коп. та судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 22 Т.2).

У апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 214 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Цим вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факт укладання кредитного договору не знайшов свого підтвердження, у звязку з його відсутністю, а тому він позбавлений можливості встановити факт виникнення зобовязань.

Проте з такими вимогами погодитися не можна, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ КБ «Надра»та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №770434/ФЛ від 14 лютого 2008 року, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 190366 доларів США зі сплатою 12,89% річних за весь час користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 10 лютого 2023 року. (а.с.6-8 т.1)

З метою забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_3, а також між банком та ОСОБА_4 з кожним окремо були укладені договори поруки, згідно яких поручителі взяли на себе зобовязання відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник. (а.с.11-12 т.1.)

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення вказаних норм закону відповідач ухилився від повернення кредитних коштів та відсотків, у звязку з чим станом на 08 квітня 2014 року виникла заборгованість, яка становить 230968,86 доларів США, що еквівалентно 2691018 грн. 18 коп. по курсу 11,651 грн. за долар США та 369053 грн. 58 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі147635,28 доларів США, заборгованість по відсоткам- 83333,58 доларів США, а також пеня за несвоєчасність виконання зобовязань в сумі 147258 грн. 15 коп. та штраф в розмірі 221795 грн. 43 коп., а всього 3060071 грн. 76 коп..

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобовязання, виникає кілька самостійних зобовязань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не повязані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобовязання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобовязання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд предявити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобовязання, не має права предявити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

У звязку з чим банк правомірно на свій розсуд і звернувся до боржника і поручителів із даним позовом, а враховуючи те, що позичальник ОСОБА_2 не виконав умови своїх зобовязань за кредитним договором, колегія суддів вважає, що сума заборгованості підлягає стягненню в повному обсязі, як з боржника так із поручителів, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а враховуючи те, що позивачем при звернення до суду було сплачено судовий збір в сумі 3654 грн., а тому підлягає стягненню ізвідповідачів по 1218 грн. з кожного, а також підлягає стягненню і сума судового збору по 1078 грн. з кожного на користь держави, яка визначена із загальної суми заборгованості.

Що стосується доводів представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_5 проте, що підстави для стягнення з відповідачів відсутні, оскільки відсутній кредитний договорів, колегія суддів вважає необгрунтованими, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2010 року працівниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області оригінал кредитного договору було вилучено згідно протоколу виїмки, яка проведена була на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2010 року (а.с. 206 Т.1).

Разом з цим, ці обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки факт отримання та використання кредитних коштів відповідачем підтверджується крім кредитного договору, укладеного 14 лютого 2008 року, в п. 1.2 якого вказано, що цільове використання кредиту-проведння розрахунків по договору купівлі-продажу від 14 лютого 2008 року , що укладений між Позичальником та ОСОБА_6, згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно (земельну ділянку), загальною площею 1300,0 кв.м., що розташована в ОСОБА_7, вул. Козацька, 30, Новомосковського району Дніпропетровської області, також і самим договором купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 72 Т.1, 63 Т.2).

Крім того, вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_2 в іпотеку Банку на підставі договору іпотеки №770434/ФЛ-1 від 14 лютого 2008 року (а.с. 67 Т.2), що в свою чергу спростовує доводи представника відповідача.

Зогляду на викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра"-задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку ізОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (ЄДРПОУ 20025456) та стягнути в солідарному порядку ізОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 770434/ФЛ від 14 лютого 2008 року в сумі 230968,86 доларів США, що еквівалентно 2691018 грн. 18 коп. по курсу 11,651 грн. за долар США станом на 08 квітня 2014 року та 369053 грн. 58 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 147635,28 доларів США, заборгованість по відсоткам 83333,58 доларів США, а також пеня за несвоєчасність виконання зобовязань в сумі 147258 грн. 15 коп. та штраф в розмірі 221795 грн. 43 коп., а всього 3060071 грн. 76 коп.

Стягнути ізОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) , ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (ЄДРПОУ 20025456) судовий збір в сумі по 1218 грн. з кожного.

Стягнути ізОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) , ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави судовий збір в сумі по 1078 грн.70 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді