Ухвала суду № 55621846, 08.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2960/15-ц Номер провадження 22-ц/786/16/16Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Бондаревської С.М., Одринської Т.В., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року по справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору №11031247000 від 20.08.2006 року у розмірі 523167, 89 грн. (пятсот двадцять три тисячі сто шістдесят сім гривень 89 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати по справі у розмірі по 1827 грн. з кожного.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохає змінити рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року в частині задоволених позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11031247000 від 20.08.2006 року та витрат по справі з ОСОБА_2 Вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно зясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилось за відсутності сторін, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що 20.08.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11031247000. Відповідно до умов договору банк надав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 11% річних за користування кредитними коштами. Відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобовязання сплатити кредит до 29 червня 2011 року. ( а.с. 6-17).

02.02.2009 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткові угоди №1 і №2 до договору про надання споживчого кредиту № 11031247000 від 20.08.2006 року, якими сторони домовились про перенесення строків виплати виконання зобовязань зі сплати процентів, про зміну строкe повернення кредитних коштів до 04 червня 2028 року та визначена нова схема погашення кредиту - ануїтетна, був встановлений ануїтетний платіж в розмірі по 400 доларів США 40 центів зі строком сплати до 5 числа кожного місяця (а.с. 18-20). 06.04.2009 року між банком та ОСОБА_3 укладена додаткова угода №2 до кредитного договору. Відповідно до умов якої перенесені строки виконання зобовязань зі сплати прострочених процентів (а.с. 21).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовязань за кредитним договором 30 серпня 2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір поруки. (а.с.22-23). 26.01.2010 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір про внесення змін до договору поруки відповідно до умов якового поручитель надав згоду забезпечувати змінене основне зобовязання, договір доповнено пунктом 7 (а.с. 24).

ОСОБА_3 з листопада 2014 року припинила сплачувати кошти в рахунок погашення кредиту. 06.02.2015 року на адресу відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлені вимоги про виконання умов кредитного договору (а.с. 25-29), якими фактично позивачем було заявлено вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі та змінено кінцевий строк виконання основного зобовязання.

Станом на 14 травня 2015 року заборгованість по кредитному договору не погашена та становить 23 222.74 долари США, яка складається із кредитної заборгованості у розмірі 21 422.27 долари США, заборгованості по процентам 1 799. 47 долари США. Окрім того, відповідно до в умов кредитного договору нарахована пеня у розмірі 11 021.59 грн. Даний розмір заборгованості відповідачами не оспорювався.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанціївиходив з того, що відповідачі належно не виконують своїх зобовязань щодо повернення кредиту та відсотків в установлені договором строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримувати кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів, солідарно, на користь позивача заборгованість по кредитному договору у розмірі 23 222.74 долара США по курсу НБУ в національній валюті становить 511 246.30 грн., пеня у розмірі 11 921.59 грн., а всього підлягає до стягнення розмір заборгованості за кредитом 523 167.89 грн.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що свої зобовязання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом ОСОБА_3 належним чином не виконує, в звязку з чим позивачем 06 лютого 2015 року відповідачам надсилалася письмова вимога про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі в тридцяти двох денний строк з дня отримання вимоги. Дану вимогу банку остання отримала 14.02.2015 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні (а.с. 29), проте кредиту та відсотків у зазначені строки не повернула. Не виконано своїх зобовязань і поручителем, а тому судом першої інстанції зроблено правильні висновки про наявність підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апелянта щодо незрозумілості змісту вимог є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а тому не беруться до уваги. Інші доводи щодо неотримання вимоги апелянтом, як поручителем, хоч і не спростовуються матеріалами справи, проте не позбавляють позивача права вимоги у строки передбачені ч.4 ст. 559 ЦК України (оскільки договором вони не встановлені), які не порушені останнім.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

З аналізу статті 554 ЦК України вбачається, що солідарну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, покладено саме на боржника та поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, виходячи з п.п.1.3,1.4 Договору поруки від 30 серпня 2006 року укладеного між Банком та апелянтом, останній відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій. Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевим судом надано належну оцінку обставинам справи, положенням договору поруки, та зважаючи на відсутність підстав визначених ст. 559 ЦК України, зроблено правильний висновок про необхідність покладення на відповідачів солідарної відповідальності за порушення зобовязання.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: