Ухвала суду № 55610096, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3553/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

09 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Петрика І.Й.,

Собківа Я.М.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азовдевелопмент" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азовдевелопмент" до Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області та Державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області - Єдіханова Максима Шавхатовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті", публічне акціонерне товариство "Банк "Портал" та товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Торгова Компанія" про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області та Державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області - Єдіханова Максима Шавхатовича про визнання протиправними та скасування рішень/

У позовній заяві ТОВ «Азовдевелопмент» просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, якими було знято заборону щодо відчуження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: нежитлових приміщень (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, і мають загальну площу 2 244, 8 м. кв., а саме: приміщення з № 1 по № 24 , №№26, 27 (групи приміщень № 8), площею 802, 70 м. кв. та з № 1 по № 34 (групи приміщень № 8), площею 1289, 20 м. кв., місце спільного користування площею 152, 90 м. кв., іпотекодержателем якого є позивач.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» звернулося до суду клопотанням про забезпечення позову, в якому, з урахуванням доповнення до клопотання, позивач просить суд заборонити органам та суб'єктам, які законом уповноважені здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно - нежитлових приміщень (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, і мають загальну площу 2 244, 8 м. кв., а саме: приміщення з № 1 по № 24 , №№26, 27 (групи приміщень № 8), площею 802, 70 м. кв. та з № 1 по № 34 (групи приміщень № 8), площею 1 289, 20 м. кв., місце спільного користування площею 152, 90 м. кв.

Як вбачається з вказаного клопотання, позивач зазначає про те, що внаслідок зняття державним реєстратором заборони відчуження нерухомого майна, загальною площею 2 244, 80 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, літ «А» та складається з: приміщень з № 1 по № 24, №№ 26, 27 (групи приміщень № 8) площею 802, 70 кв. м.; приміщень з № 1 по № 34 (групи приміщень № 3) площею 1 289, 20 кв.м.; місця спільного користування площею 152, 90 кв.м., іпотекодержателем якого є ТОВ «Азовдевелопмент», вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2014 № 7787 було передано у власність ТОВ «Трініті». Також, позивачем зазначено про те, що надалі вищезазначене майно, внаслідок укладення 21.10.2014 між ТОВ «Трініті» та ПАТ «Банк «Портал» договору іпотеки, було передано в іпотеку ПАТ «Банк «Портал». Окрім того, позивачем зазначено про те, що ТОВ «Трініті» було повторно передано в іпотеку ПАТ «Банк «Портал» вищевказане майно на підставі укладеного між сторонами договору іпотеки від 06.10.2015. На думку представника позивача, вказані дії щодо відповідного нерухомого майна призводять до порушення права ТОВ «Азовдевеломпент» як його іпотекодержателя, які в свою чергу, можуть спричинити істотну шкоду відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позовних вимог та визнання реєстраційних дій неправомірними та анулювання відповідних записів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року в задоволенні клопотання - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі - задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, необґрунтованою, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що є очевидними наявність встановлених законом підстав для забезпечення позову, зокрема існує очевидний ризик заподіяння школи правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідне буде докласти значних зусиль та витрат, а також очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній та просила її задовольнити.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ТОВ "Трініті" та ПАТ "Банк "Портал" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на відсутність спору про право, а також на неможливості забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем, з огляду на заявлені позовні вимоги та порушення як їх прав, так і інших осіб, в разі забезпечення позову. Крім того, представники зазначили, що вирішення відповідного питання за наслідком розгляду клопотання про забезпечення позову призведе до передчасного вирішення справи по суті.

Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Торгова Компанія" в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства,вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що воно є необґрунтованим з тих підстав, що доказів, які б свідчили про вчинення з боку третіх осіб будь-яких дій, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Даючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами чинного законодавства, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 " Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову " та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 " Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування необхідності застосування забезпечення адміністративного позову позивач посилається на те, що право позивача як іпотекодержателя майна порушується, оскільки ускладнюється можливість задоволення вимог позивача за рахунок предмета іпотеки, що може спричинити істотну шкоду в разі вчинення інших реєстраційних дій.

Даючи оцінку цим доводам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «Азовдевелопмент» просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, якими знято заборону щодо відчуження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: нежитлових приміщень (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, і мають загальну площу 2 244, 8 м. кв., а саме: приміщення з № 1 по № 24 , №№26, 27 (групи приміщень № 8), площею 802, 70 м. кв. та з № 1 по № 34 (групи приміщень № 8), площею 1289, 20 м. кв., місце спільного користування площею 152, 90 м. кв., іпотекодержателем якого є позивач.

Отже, предметом цього спору є оскарження дій та рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним делегованих державою владних управлінських функцій.

Оскільки, предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення обтяжень та спонукання відповідача до поновлення скасованих реєстраційних записів, у зв'язку з чим вчинення в подальшому реєстраційних дій не впливає ані на встановлення спірних обставин, ані на можливість виконання в подальшому судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не є адекватним та співмірним заявленим позовним вимогам.

При цьому, слід зауважити, що судом в межах цієї справи не досліджується питання щодо речових прав на спірне нерухоме майно, що свідчить про відсутність підстав для заборони вчинення дій з відповідним майном.

Оскільки, судом в межах даної справи не досліджувалося питання щодо речових прав позивача на спірне нерухоме майно, не досліджувалися в судовому порядку договір №09/11/41 про відступлення права вимоги та договір застави майнових прав №25/ПФ/10/40133/3, то достовірно не встановлено чи відбулася заміна кредитора у зобов'язанні.

З огляду на те, що договір застави майнових прав є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не правочинами щодо розпорядження майновими правами, цей договір не передбачає заміну кредитора у зобов'язанні на відміну від правочину відступлення права вимоги, за якими відповідно до статті 512 ЦК України здійснюється така заміна кредитора у зобов'язанні.

Оскільки, судом достовірно не встановлено за яким саме договором до позивача перейшло право вимоги за основним зобов'язанням, що свідчить про відсутність підстав для заборони вчинення дій з відповідним майном.

Також апелянт вказує на те, що дії третіх осіб щодо передачі в іпотеку відповідного нерухомого майна, зумовлюють порушення прав ТОВ «Азовдевеломпент» як його іпотекодержателя та можуть призвести до ускладнення виконання рішення суду, у випадку задоволенням позовних вимог.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-ІУ обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 47111959 від 06.11.2015 вбачається, що державним реєстратором на підставі вищевказаних договорів іпотеки, які були укладені між ТОВ «Трініті» та ПАТ «Банк «Портал» було накладено обтяження, зокрема, заборону щодо відчуження нерухомого майна, загальною площею 2 244, 80 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, літ «А» та складається з: приміщень з № 1 по № 24, №№ 26, 27 (групи приміщень № 8) площею 802, 70 кв. м.; приміщень з № 1 по № 34 (групи приміщень № 3) площею 1 289, 20кв.м.; місця спільного користування площею 152, 90кв.м.

Отже, враховуючи вищевказані норми та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що реєстрація державним реєстратором заборони щодо відчуження вищевказаного предмета іпотеки передбачає наявність обмеження дій щодо відповідного нерухомого майна, до яких, в тому числі, належить обмеження щодо проведення будь-яких реєстраційних дій.

Крім того, як зазначалось вище позивач, звертаючись до суду клопотанням про забезпечення позову, просить суд заборонити органам та суб'єктам, які законом уповноважені здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно - нежитлових приміщень (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, і мають загальну площу 2 244, 8 м. кв. Водночас, на думку суду, спосіб, визначений апелянтом для забезпечення позову, не може бути реалізований судом шляхом встановлення заборони невизначеному колу органів вчиняти певні дії в силу неможливості його належного виконання.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160,199,200, 205,206, 211 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азовдевелопмент" - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.02.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: І.Й. Петрик

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.