Постанова № 55607261, 02.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р. Справа№ 925/1181/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Захарчук Н.С.

представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"

на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2015

у справі № 925/1181/15 (суддя: Грачов В.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"

про стягнення 1 576 308, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідача про стягнення, на підставі кредитного договору № 906/980-ЮО (договір), укладеного між позивачем і відповідачем, станом на 09.07.2015 року з товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" на користь позивача заборгованість в сумі 1576308, 85 грн. з яких: прострочена заборгованість по основному боргу - 861340, 63 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 281482, 91 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 18501, 13 грн.; пені - 428199, 28 грн.

28.08.2015 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути заборгованість станом на 21.07.2015 рік, а саме: прострочена заборгованість по основному боргу 861340, 63 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 281482, 91 грн.; поточна заборгованість по відсоткам - 13215,08 грн.; пеня - 450742, 64 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.09.2015 по справі № 925/1181/15, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" на користь публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" 86 1340, 63 грн. заборгованості по основному боргу, 281 482,91 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, 13 215,08 грн. поточної заборгованості по відсоткам, 450 742, 64 грн. пені.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином було підтверджено, що відповідачем не були належним чином виконанні зобов'язання за Кредитним договором№906/980- ЮО від 30.11.2012 року

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить поновити йому строк для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2015 у справі № 925/1181/15 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було повідомлено належним чином відповідача про призначення та про розгляд справи судом, що є порушенням його прав на участь у розгляді справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" прийнято до провадження та призначено справу № 925/1181/15 до розгляду.

В подальшому розгляд справи відкладався в зв'язку з клопотання відповідача про відкладення.

19.01.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме довідку від 18.1.2016 року №81 про виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, виписки по особовим рахункам з 01.12.2015 року по 18.01.2016 року. Просив також припинити провадження у справі у в'язку з відсутністю предмету спору.

Також, 19.01.2016 року, через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, 19.01.2016 року представники сторін не з'явились, розгляд справи було відкладено.

02.02.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника позивача.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Слід також зазначити, що розгляд судового засідання, вже неодноразово відкладався.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 19.01.2016р. за відсутності представників позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.11.2012 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" (позивач, банк) та ТОВ "Злагода" (відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір № 906/980-ЮО (а.с.12).

За умовами зазначеного договору, предметом якого є надання позивачем кредиту відповідачу, шляхом відкриття відновлювальної відкличної карти у сумі, яка не може перевищувати 1000000 грн., починаючи з 30.11.2012 року на умовах, передбачених договором з встановленням графіку зменшення заборгованості: з 30.11.2012 року по 30.03.2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить - 1000000 грн.; з 30.03.2014 року по 30.04.2014 року - максимальний ліміт заборгованості кредитної лінії становить 700000 грн.; з 30.04.2014 року по 30.05.2014 - ліміт максимальної заборгованості кредитної лінії становить 400000 грн. (п. 1.1. кредитного договору). Строк дії кредитної лінії з 30.11.2012 року до 29.05.2014 року (включно) (п. 1.2. кредитного договору ). Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 28% річних. (п. 1.5 договору).

Пунктами 3.5. та 3.6. договору передбачено, що у випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення. Проценти сплачуються у порядку: щомісячно до 5-го числа включно, місяця наступного за місяцем користування коштами.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.1.1 та 4.2.2. банк зобов'язується , з урахуванням умов цього договору, видати кредит у безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів позичальника, або шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника. Відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісію на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також інші платежі, які передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, позивачем були виконанні належним чином свої обов'язки по кредитному договору, а саме перерахував відповідачу 999859,48 грн., що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.16-21), а саме:

- 20.12.2012 року - 302412, 60 грн. (меморіальний ордер № 5455 );

- 21.12.2012 року - 300693 грн. (меморіальний ордер № 6445);

- 25.12.2012 року - 231713,88 грн. (меморіальний ордер № 6936 );

- 28.12.2012 року - 121976,00 грн. (меморіальний ордер № 2001 );

- 15.01.2013 року - 32520 грн. (меморіальний ордер № 6260);

- 29.01.2013 року - 10544 грн. (меморіальний ордер №2529 ).

Договором передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. (п. 5.3. договору ).

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором , позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення суми основного боргу простроченої заборгованості по відсоткам, пені.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином було підтверджено, що відповідачем не були належним чином виконанні зобов'язання за Кредитним договором№906/980- ЮО від 30.11.2012 року, заборгованість за отриманим кредитом не погашена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалам справи належним чином доведено, позивачем в повному обсязі виконані зобов'язання за кредитнім договором надано кредитні кошти в розмірі 999 859, 48 грн. (меморіальні ордери а.с. 16-21) проте відповідач заборгованість за кредитним договором не погасив , а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по основному договору в розмірі 861340,63 грн. станом на 21.07.2015 рік є обґрунтованими та доведеними, та такими що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Стосовно нарахування простроченої заборгованості по відсоткам - 281 482,91 грн., поточної заборгованості по відсоткам станом на 21.07.2015 року - 13215, 08 грн. та пені - 450742,64 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок заборгованості колегія суддів до дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості по відсоткам - 281482,91 грн., що відповідає п.1.5 кредитного договору , поточної заборгованості по відсоткам станом на 21.07.2015 року - 13215, 08 грн. та пені - 450742,64 грн., відповідно до п.5.3 кредитного договору . (а.с. 42,43).

Стосовно доводів апелянта, що його судом першої інстанції не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджала всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також беручи до уваги те, що повідомлення про вручення повернулась до суду першої інстанції з відміткою «за відмовою адресата від одержання» (а.с.52), судом першої інстанції правомірно було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Щодо заяви позивача, про виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором №906/980-ЮО від 30.11.2012 року (а.с. 120), тому позивач не має фінансових претензій до відповідача та просить припинити провадження у справі, колегія суддів зазначає, що вищезазначені обставини виникли після винесення рішення господарським судом Черкаської області від 21.09.2015 року, а тому не могли бути відомі та відповідно оцінені судом першої інстанції. Окрім того, відповідно до вимог ГПК України не передбачена відмова позивача від позовних вимог в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 21.09.2015 року у справі № 925/1181/15, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2015 року у справі № 925/1181/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2015 року у справі № 925/1181/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1181/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко