Ухвала суду № 55597427, 01.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року Справа № 876/7030/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представника відповідача - Квасниця Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2014р. по справі № 813/2475/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (ДПІ Сихівському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2013 року №0000761720 та №0000771720. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ці рішення відповідачем прийнято на підставі помилкових і необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки №351/17-20/НОМЕР_1 від 22.10.2013 року про завищення податкового кредиту за лютий 2012 року на суму 94448,00 грн. за рахунок здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Інтеграл Ай Ті». Позивач вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт придбання товарів, про правомірне відображення цих операції в податковому обліку, наявність всіх первинних документів. Крім цього, зазначає, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від податкової дисципліни третіми особами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2014р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, позивач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст.55 КАС України суд проводить заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець 13.03.2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, РНОКПП НОМЕР_1. Видами діяльності підприємця є виробництво пакувань з легких металів.

З 11.10.2013 року по 17.10.2013 року ДПІ у Сихівському районі проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків при здійснення взаєморозрахунків із ТОВ «Інтеграл Ай Ті» за весь період здійснення взаєморозрахунків у 2012 році, за результатами якої складено акт перевірки №351/17-20/НОМЕР_1 від 22.10.2013 року.

Під час проведення перевірки податковим органом використано матеріали перевірки ДПІ у Печерському районі м Києва №1788/22.8/37403533 від 23.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтеграл Ай Ті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року». Під час проведення перевірки контрагента позивача щодо підтвердження господарських відносин платниками податків використано протоколи допиту гр. ОСОБА_4 Також зазначено, що аналіз податкової звітності контрагента позивача свідчить про відсутність інформації щодо наявності складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім цього, враховуючи відсутність ТОВ «Інтеграл Ай Ті» за місцезнаходженням, ДПІ у Печерському районі вказано про неможливість проведення зустрічної звірки. Відтак, витрати та податковий кредит від вартості нібито придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Інтеграл Ай Ті» від підприємств - постачальників перевіркою не підтверджено, тому суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту за відсутності умови продажу, також не підтверджено, отже підприємство проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержання доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено завищення витрат в розмірі оплачених товарно - матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «Інтеграл Ай Ті» на суму 141563,33 грн. При цьому, податковим органом враховано акт перевірки ДПІ у Сихівському районі від 17.05.2013 року №795/17-20/НОМЕР_1.

В результаті здійсненої перевірки, відповідачем зазначено, що господарські операції із ТОВ «Інтеграл Ай Ті» безпідставно віднесені платником податків до складу витрат, оскільки інформація зазначена в первинних документах про здійснення таких операцій є недостовірною, з огляду на наступні обставини: не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій поставки, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту та іншого обладнання, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У висновках акту, відповідач вказав про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 94448,00 грн., в результаті включення до податкового кредиту сум ПДВ з придбання ТМЦ у ТОВ «Інтеграл Ай Ті», чим порушено вимоги пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та заниження позивачем чистого доходу в сумі 141563,33 грн. чим порушено вимоги п.171.1 ст.171, п.177.4 ст.177, п.138.2 п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 22.10.2013 року ДПІ у Сихівському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №0000761720 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 94448,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 47224,00 грн. та №0000771720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 24065,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12032,88 грн., які позивач оскаржив в судовому порядку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. Пунктом 138.4. вказаної статті визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Ст.177 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, п. 177.4 якої передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування передбачено ст. 177 ПК України, так, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст.177 ПК України).

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п.177.5 ст. 177 ПК України). Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2014р. по справі № 813/2475/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.