Ухвала суду № 55597317, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3895/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О.,Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лучанське 2» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лучанське 2» звернулось до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2015 року №000471501.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Лучанське 2» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкового зобов»язання з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах за грудень 2014 року, за результатами якої був складений акт від 19.03.2015 року № 351/15-1/32405431.

В акті податковим органом було зазначено виявлені під час перевірки порушення товариством вимог чинного законодавства України, зокрема порушення вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України у зв'язку з чим СТОВ «Лучанське 2» було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2014 року на суму 95 000 грн, в т.ч.: за рахунок платника у банку в сумі 55 000 грн та у зменшення податкових зобов»язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на суму 40 000 грн.

Крім того, податковим органом в акті зазначено, що позивачем зазначено у додатку 2(Д2) до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, зокрема в графі 2 «залишок від»ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (звітного) періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду), що періодом в якому виникло бюджетне відшкодування, є жовтень 2014 року, в той час як у поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року позивачем задекларовано в рядку 18 «позитивне значення між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) року «в сумі 5 230,00 грн».

Відповідачем в акті також зазначено, що позивачем було невірно вказано період, за який виникло бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а також, що до перевірки первинні документи, які б підтверджували факт оплати товариством товарів (робіт, послуг), які були надані контрагентами.

На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 року №0006471501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у т.ч. заявленого на рахунок платника податку та в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 95 000 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 23 750 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 200.2 - 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значення суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим кодексом.

При від»ємному значення суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а у разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту.

Згідно з п.200.4 ст. 300 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 ПК).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.20 ст.200 ПК).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 ПК).

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (п.200.14 ст.200 ПК).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано до Білоцерківської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема:

-податкова накладна з ПДВ за жовтень 2014 року від 17.11.2014 року згідно з якою сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від»ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 25 податкової декларації) складає 5 230,00 грн;

-податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року від 15.12.2014 року в якій позивачем самостійно визначено від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) в розмірі 119 287,00 грн.

-податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року від 19.01.2015 року в якій позивачем задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) в сумі 1 377,00 грн, визначено суму залишку від»ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду з розмірі 119 287,00 грн та зазначено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 95 000,00 грн з яких: на рахунок платника у банку в сумі 55 000 грн та у зменшення податкових зобов»язань з ПДВ наступних звітних періодів у сумі 40 000 грн. Сума залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), становить 22 910,00 грн.

У Додатку 2 до податкової декларації, який є розшифровкою до рядка 22 декларації, позивачем відображено, що періодом, у якому виникла сума від»ємного значення є жовтень 2014 року.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача пояснив, що періодом, в межах якого утворилось від»ємне значення ризниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду є листопад 2014 року, а не жовтень 2014 року як те зазначено у податковій декларації з ПДВ.

Під час заповнення декларації бухгалтером було невірно зазначено у додатку 2 період за який заявлено вказану суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України за №966 від 23.09.2014 року якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов2язань і податкового кредиту отримано позитивне якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов»язань і податкового кредиту отримано від»ємне значення, то заповнюється рядок 19.

Сума від»ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від»ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19+рядок 21), відображається у рядку 22 (п.4 Розділу 5 Порядку №966).

Згідно з п.1 розділу 6 Порядку №966 облік сум залишків від»ємного значення, що виникли в звітних (податкових) періодах до 01 лютого 2015 року, здійснюється в (Д2) (додаток 2), результати якого відображаються в розділі ІУ декларації.

Крім того, в ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що періодом, за який заявлено суму бюджетного відшкодування є саме листопад, а не жовтень 2014 року.

Також є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ст. 200 ПК України не обмежуються права платника податку заявити про повернення суми бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду та не ставить право платника податку на отримання податкової вимоги в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло від»ємне значення.

Судова колегія звертає увагу, що вищезазначена помилка в заповненні податкової декларації за грудень 2014 року, зокрема Додатку №2, не вплинула на розрахунки позивача із бюджетом або на визначення розміру від»ємного значення.

Податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року від 15.12.2014 року була прийнята контролюючим органом.

На підтвердження оплати позивачем отриманих від контрагентів товарів (робіт, послуг) позивач надав банківські виписки по рахунку позивача відповідно до яких вбачається, що позивачем здійснено розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) на суму 3 619 221,93 грн.

Також, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 1 ст. 4 статті Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка набрала чинності станом на момент звернення з апеляційною скаргою, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 612,50 грн. (95000+23750=118750; 118750*2%/100%=2375; 2375*110%/100%=2 612,50) за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,94,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 612,50 грн. (дві тисячі шістсот дванадцять грн. 50 коп) (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.