Ухвала суду № 55583507, 08.02.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4911/16-ц

У Х В А Л А

08 лютого 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Греку А. Г.,

за участі державного виконавця Нідченка Д.Є., представника боржника ОСОБА_1, розглянувши подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

04.02.2016 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. звернувся до суду з вказаним поданням, яке 05.02.2016 було передано судді.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 48999785 яке об'єднано у зведене 06.10.2015, по примусовому виконанню:

- наказу Господарського суду м. Києва № 910/17071/14 виданого 06.03.2015 про стягнення з Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» станом на 18.07.2014 року прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 12367151 (дванадцять мільйонів триста шістдесят сім тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 87 коп., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 981900 (дев'ятсот вісімдесят одна тисяча дев'ятсот) грн. 33 коп., пеню за прострочення погашення кредиту в сумі 813234 (вісімсот тринадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 98 коп., пеню за прострочення погашення процентів в сумі 34139 (тридцять чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 89 коп., судовий збір в розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

- виконавчого листа Дніпровський районний суду м. Києва № 755/31215/14-ц виданий 15.04.2015 про стягнення з Спільного Україно-Німецького Підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користі Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість у сумі 4 577 557 (чотири мільйони п'ятсот сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) доларів США 02 центів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 18.11.2014 р. становить 70 199 647 (сімдесят мільйонів сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 52 копійки. Стягнення з Спільного Україно-Німецького Підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» третейський збір у сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот),

- наказу №904/6692/14 виданого 21.11.2014 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з Спільного українсько- німецького підприємства "МАРКОМ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, пров. Нестеровський, 7/9, код СДРПОУ 14364757) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ШЛЯХ" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код СДРПОУ 35112100) на користь Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (83001, м. Донецьк, вул. Університетська. 2А. код ЄДРПОУ 14282829) 46 010 501,34 грн. - заборгованості за кредитом. 98 104, 28 грн. - заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом, 4 067 452, 27 грн. - пені за порушення боргових зобов'язань.

Державним виконавцем 06.04.2015. 31.08.2015, 16.11.2015 відповідно відкриті виконавчі провадження та спрямовано запити до обліково-реєстраційних установ, щодо виявлення майна боржника, що належить йому на праві власності.

В процесі виконання державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Згідно отриманих відповідей встановлено, що за боржником зареєстровані автотранспортні засоби у кількості 49 одиниць, які постановою державного виконавця оголошено у розшук.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано нерухоме майно, що належить йому на праві власності, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 625,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.01.2016 утворено при відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчу групу з метою складання акту опису й арешту вищевказаного нерухомого майна боржника.

Згідно відповіді ДФС України за боржником зареєстровані відкриті рахунки в установах банків на які державним виконавцем накладено арешт та в подальшому виставлені платіжні вимоги на примусове списання грошових коштів.

За правилами ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

В судовому засіданні державний виконавець внесене ним подання підтримав та просив його задовольнити.

Представник боржника проти задоволення подання заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Саме по собі невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку не свідчить про ухилення його від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

До подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України державним виконавцем було додано докази вчинення ряду виконавчих дій, проте не надано жодних доказів, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні та зазначено державним виконавцем в поданні, в процесі здійснення виконавчого провадження з боржника стягнуто грошові кошти у розмірі 529771,23 грн., які розподілені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід'ємну частину «судового розгляду» для цілей ст. 6 ЄКПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.

Зважаючи на те, що стадія виконання рішення суду є невід'ємною частиною судового розгляду, при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд виходить із загальних принципів обов'язковості доказування і подання доказів встановлених ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Разом з тим в ході розгляду подання державним виконавцем не було надано суду доказів ухилення ОСОБА_3 від виконання рішення суду.

Виходячи з того, що державним виконавцем не було доведено факту свідомого та умисного ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 208, 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: С. В. Вовк