Рішення № 55566414, 04.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/9626/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Вовк Є.І.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М

22-ц/796/2363/ 2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Пікуль А.А.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Шуліки Аліни Віталіївни та представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 на заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №К2НСGB00260477 від 10.07.2007 року в розмірі 60239,11 Євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року складає 1049166 грн. 51 коп.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3037 грн. 93 коп. стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_5.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Решту судового збору зараховано в доході держави.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 10 листопада 2015 року заяву представника відповідача ОСОБА_5ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду 1-ї інстанції, представник позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» Шуліка Аліна Віталіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року в частині зменшення пені скасувати та ухвалити в даній частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості по пені в розмірі 12343,91 євро. В іншій частині заочне рішення від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом 1-ї інстанції безпідставно зменшено розмір пені з 12343,91 євро до 100 євро. Судом не наведено жодних міркувань з яких він виходив, зменшуючи розмір пені до 100 євро. Будь-яких правових підстав, встановлених ст.551 ЦК України, для зменшення розміру пені у суду 1-ї інстанції не було, оскільки розмір пені не перевищує суми заборгованості відповідача по тілу кредиту.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 також не погоджуючись з рішенням суду 1-ї інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження існування заборгованості відповідача перед позивачем. Проте, такі висновки суду є безпідставними, оскільки ґрунтуються на наявних в матеріалах справи ксерокопіях документів, а саме: позовної заяви, розрахунку заборгованості, кредитного договору, заяви на видачу готівки, додаткової угоди до кредитного договору із додатком №1, договору поруки, паспорту ОСОБА_5, довідки з ЄДРПОУ та інших статутних документах позивача, які не завірені у встановленому законом порядку. Матеріали справи також не містять оригіналу документу про сплату позивачем судового збору, що є грубим порушенням норм матеріального права. Вважає, що висновки суду 1-ї інстанції про те, що Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» повністю виконано свої зобов'язання за кредитним договором від 10.07.2007 року та видано відповідачу кредитні кошти є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять жодного документу, навіть в ксерокопії, який би підтверджував факт отримання ОСОБА_5 кредиту в розмірі 60 352 євро. Крім того, ОСОБА_5 свої зобов'язання перед банком за кредитним договором виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами, оригінали яких будуть надані суду апеляційної інстанції. Також, судом 1-ї інстанції було грубо порушено норми процесуального права, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу належного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи, що позбавило ОСОБА_5 права на участь у розгляді справи та надання суду своїх заперечень та доказів на їх підтвердження.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» Передереєв В»ячеслав Григорович повністю підтримав доводи апеляційної скарги банку та просив її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5ОСОБА_8 заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги. Проти доводів апеляційної скарги представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заперечував, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №К2HCGB00260477, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредит в сумі 60352 євро, на строк до 09 липня 2037 року включно, зі сплатою 0,8% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та винагороди за надання кредиту розмірі 0,28% від суми виданого кредиту щомісяця, з погашенням згідно умов вказаного договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №К2HCGB00260477, 10 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_9 був укладений договір поруки.

Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк».

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року, відповідно до умов якої зменшено заборгованість ОСОБА_5 по пені на 11790,23 євро та встановлено, що банк надає позичальнику кредит в сумі 60352 євро, на строк до 09 липня 2037 року включно, зі сплатою 9,6% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та винагороди за надання кредиту розмірі 0,28% від суми виданого кредиту щомісяця, з погашенням згідно умов вказаного договору.

04.12.2014 року Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_5 було направлено повідомлення про наявність простроченої заборгованості в сумі 1620,87 євро та необхідність її погасити протягом 5 днів з дня отримання повідомлення.

Оскільки відповідач свої обов'язки за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості по договору в судовому порядку на загальну суму 72483,2 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року становить 1 261 929,38грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року 56332,17 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 980 743,07 грн. - заборгованість за кредитом; 2853,50 євро що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 49679,43 грн. - заборгованість за відсотками; 953,44 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 16599,39 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, суд 1-ї інстанції посилався на те, що з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року не виконує, а тому вказані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до умов додаткової угоди до кредитного договору №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року позичальник зобов'язаний сплачувати в період з 01 по 05 число кожного місяця на користь банку 669,51 євро для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, винагородою та комісією.

ОСОБА_5 свої обов'язки за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 рокуналежним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на 06.11.2014 року заборгованість за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року становить 56332,17 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 980 743,07 грн. - заборгованість за кредитом; 2853,50 євро що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 49679,43 грн. - заборгованість за відсотками; 953,44 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 16599,39 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Оскільки факт не виконання відповідачем ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року достовірно встановлений, то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року в розмірі 56332,17 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 980 743,07 грн., 2853,50 євро що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 49679,43 грн. - заборгованість за відсотками; 953,44 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 16599,39 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» пені в сумі 100 євро, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.

Пунктом 4.1 кредитного договору №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.549 ЦК України штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 статті 551 ЦК України надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобов'язання.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З встановлених обставин справи та досліджених доказів вбачається, що заборгованість відповідача за основним боргом становить - 56332,17 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 980 743,07 грн.; по відсоткам 2853,50 євро що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 49679,43 грн., а пеня нарахована позивачем становить 12343,91 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 214 907,49 грн., тобто розмір пені не перевищує розміру заборгованості відповідача перед позивачем.

Будь-яких належних та допустимих доказів, в розумінні частини третьої статті 551 ЦК, які мають істотне значення та є підставою для зменшення розміру пені, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного колегії суддів вважає, що суд 1-ї інстанції необґрунтовано зменшив розмір пені з 12343,91 євро до 100 євро. Крім того, судом 1-ї інстанції не наведено жодних правових обґрунтувань з яких він виходив, зменшуючи розмір пені з 12343,91 євро до 100 євро.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника позивача Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни щодо необґрунтованого зменшення розміру пені є обґрунтованими, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судом визначений невірно, а тому, рішення Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 10.07.2007 року в розмірі 60 139,11 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 1 047 021,89 грн., в тому числі: 56332,17 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 980 743,07 грн. - заборгованість за кредитом; 2853,50 євро що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 49679,43 грн. - заборгованість за відсотками; 953,44 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 16599,39 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та пеню у розмірі 214 907,49 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5ОСОБА_8 про те, що в матеріалах справи є лише ксерокопії документів, а саме: позовної заяви, розрахунку заборгованості, кредитного договору, заяви на видачу готівки, додаткової угоди до кредитного договору із додатком №1, договору поруки, паспорту ОСОБА_5, довідки з ЄДРПОУ та інших статутних документах позивача, які не завірені у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Галицького районного суду м.Львова з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 06 лютого 2015 року було відкрито провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 25.03.2015 року було задоволено клопотання відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та справу передано на розгляд до Дарницького районного суду м.Києва - за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5.

Частиною 2 статті 126 ЦПК України встановлено, що залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

20 травня 2015 року ухвалою Дарницького районного суду м.Києва було роз»єднано у самостійні провадження позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості.

Пунктом 2.21 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановлено, що у разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, роз'єднання позовів у цивільній справі в самостійні провадження нова судова справа (матеріали кримінального провадження) реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий єдиний унікальний номер. Після цього справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку.

До нової справи (матеріалів кримінального провадження) підшиваються завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для цієї справи.

Отже, з наведеного вбачається, що під час роз'єднання позовів у цивільній справі в самостійні провадження судом завіряються лише копії процесуальних документів, а не всі матеріали справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості судом було роз'єднано у самостійні провадження, то, як наслідок, матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості містять лише незавірені ксерокопії документів, а саме: позовної заяви, розрахунку заборгованості, кредитного договору, заяви на видачу готівки, додаткової угоди до кредитного договору із додатком №1, договору поруки, паспорту ОСОБА_5, довідки з ЄДРПОУ та інших статутних документів позивача. Оригінали ж даних документів містяться в цивільній справі Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості.

За наведених обставин, правових підстав вважати, що докази, що є у матеріалах цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості є неналежними, у колегії суддів немає.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 про те, що матеріали справи не містять жодного документу, навіть в ксерокопії, який би підтверджував факт отримання ОСОБА_5 кредиту, з огляду на таке.

Положеннями Інструкції про ведення касових операцій банками України встановлено вичерпний перелік касових документів при проведенні касових операцій банків з клієнтами, до них належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав, квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.

В матеріалах справи є заява ОСОБА_5 на видачу готівки № 1 від 10 липня 2007 року. На виконання даної заяви Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року в сумі 46 000,00 Євро було видано на руки ОСОБА_5, про що свідчить її підпис в заяві про отримання коштів.

Отже, правові підстави вважати, що Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_5 грошові кошти за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року не видавалися, відсутні.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 про те, що відповідачем свої зобов'язання перед банком за кредитним договором виконано в повному обсязі, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 ст.60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суду апеляційної інстанції, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зобов'язання за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року були ним виконані у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 про порушення судом 1-ї інстанції при ухваленні заочного рішення норм процесуального права, які полягають у не повідомленні відповідача про розгляд справи, що позбавило його можливості прибути в судове засідання, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду, так як до апеляційної скарги відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження доводів про неповноту дослідження доказів у зв'язку з розглядом справи у його відсутності та на спростування висновків суду про неналежне виконання ОСОБА_5 своїх обов'язків за кредитним договором №К2HCGB00260477 від 10 липня 2007 року, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

Керуючись ст. 549, 551, 611 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги представника позивача Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» Шуліки Аліни Володимирівни та представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 10.07.2007 року в розмірі 60 139,11 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 1 047 021,89 грн., в тому числі: 56332,17 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 980 743,07 грн. - заборгованість за кредитом; 2853,50 євро що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 49679,43 грн. - заборгованість за відсотками; 953,44 євро, що за курсом НБУ станом на 06.11.2014 року еквівалентно 16599,39 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та пеню в розмірі 214 907,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: