Ухвала суду № 55564962, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14088/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М. ОСОБА_5 Куценка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року ОСОБА_7 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просила:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оприлюдненого 10 липня 2015 року на веб-порталі Департаменту у вигляді електронної таблиці, яким нерухоме майно, на яке ОСОБА_7 набула право власності на підставі договорів купівлі-продажу від 24 січня 2014 року, розташованих на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, підлягає примусовому демонтажу;

- заборонити Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати управлінські рішення щодо нерухомого майна ОСОБА_7, розміщених на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, пов'язаних з позбавленням ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно чи обмеженням у його здійсненні.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням Печерської районної в м. Києві ради від 18 жовтня 2007 року за № 6 (п. 10) за актом приймання-передачі згідно договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2007 року ТОВ «Гемма» в особі директора ОСОБА_7, передано в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_1; розмір - 42 кв. м, в тому числі під МАФ кіоск 20 кв. м.; цільове призначення - для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми; кадастровий номер - НОМЕР_1. До обов'язку орендаря згідно розділу 8 договору використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

На виконання умов договору актом приймання-передачі від 21 грудня 2007 року Печерською районною у місті Києві радою передано ТОВ «Гемма» в особі директора ОСОБА_7 земельну ділянку з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми.

Тобто, в межах укладеного договору земельна ділянка повинна була використовуватися для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми.

14 жовтня 2014 року та 29 жовтня 2014 року посадовою особою Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було проведено перевірку правомірності встановлення (розміщення) тимчасових споруд за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за наслідками яких винесено приписи № 1412232, 1412633, якими запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасових споруд, а, у разі відсутності проектно-дозвільної документації - демонтувати тимчасові споруди власними силами протягом 7 робочих днів, відновити благоустрій. У разі невиконання припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Однак, вимоги приписів виконані позивачем не були, дозвільні документи по вказаним приписам не надавались, відтак вказані об'єкти були внесені до електронної таблиці, яка міститься на веб-порталі відповідача.

10 липня 2015 року на офіційному веб-порталі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оприлюднено графік проведення демонтажів незаконних МАФ та ТС станом на 10 липня 2015 року, серед яких споруда, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та споруда, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_7

Вважаючи, що відповідачем перевищено владні повноваження, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача в межах даної справи порушено не було.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи місцевого самоврядування забезпечують організацію благоустрою населених пунктів, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва. Пунктами 19.1, 19.2 зазначених Правил передбачено, що контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог вказаного вище Закону, Правил благоустрою міста Києва здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який виконує функції інспекції з питань благоустрою в місті Києві, іншими структурними підрозділами в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами. Департамент надає методичні рекомендації та координує діяльність всіх підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою території міста.

Уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах здійснюваного контролю мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наведені норми, на думку колегії суддів, свідчать про наявність у відповідача компетенції щодо здійснення контролю з питань благоустрою в місті Києві, в межах якого здійснюються перевірки об'єктів та у випадку виявлення причин й умов, які можуть спричинити порушення благоустрою, вживаються заходи для їх усунення.

Так, демонтаж самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздільної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздільної торговельної мережі здійснюється в чітко передбаченому пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва порядку.

У разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) об'єктів, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, або на розміщення яких відсутні оформленні в установленому порядку документи, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила його розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу із зазначенням конкретного строку. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно встановленого (розміщеного) об'єкту та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі, якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) не здійснили демонтаж в строки, визначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вживає заходи щодо демонтажу самовільно розміщених (встановлених) об'єктів за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням власником (користувачем або особою, яка здійснила розміщення (встановлення)).

Рішення про демонтаж самовільно розміщеного (встановленого) об'єкту приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для проведення демонтажу створюється комісія, зокрема у складі представників Департаменту та підприємства, яка здійснює демонтаж, перевезення, зберігання об'єкту. За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках, об'єкт опечатується та перевозиться на майданчик тимчасового зберігання, де передається відповідальній особі під розпис в акті. Демонтовані об'єкти повертаються його власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. У разі, якщо від власника (користувача) не надходить заява про повернення демонтованого (переміщеного) об'єкту таке майно може бути реалізоване відповідно до законодавства України.

Наведеним правовим порядком передбачено прийняття Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення про демонтаж самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздільної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздільної торговельної мережі. При цьому, форма такого рішення не визначена.

Пункти 6.7, 6.25 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визначають повноваження власне органу, а саме, що Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованим комунальним підприємствам та контролювати їх виконання.

Відповідно до підпункту 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва, рішення про демонтаж самовільно розміщеного (встановленого) об'єкту приймається саме Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27 січня 2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА від 12 грудня 2012 року № 1205, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів 2 та Правил благоустрою м. Києва.

Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об'єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва.

Департамент має право, зокрема, вимагати від підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, у власності або користуванні яких знаходяться території, будівлі споруди, інженерні мережі, транспортні магістралі тощо усунення виявлених порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва, а також вживати заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства України у сфері благоустрою; здійснювати контроль в межах компетенції за демонтажем безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо.

Згідно підпункту 5.10 Положення, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).

Таким чином, рішення про демонтаж малої архітектурної форми (тимчасової споруди) приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внаслідок невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою.

Правилами благоустрою м. Києва форма такого рішення не встановлена, відтак воно приймається Директором та виражається у делегуванні повноважень із демонтажу Комунальному підприємству «Київблагоустрій» шляхом надання доручення.

Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було проведено перевірку правомірності встановлення (розміщення) тимчасових споруд за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, винесено приписи № 1412232, 1412633, згідно яких ПП «Три сім» та ФОП ОСОБА_8 запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасових споруд, а, у разі відсутності проектно-дозвільної документації - демонтувати тимчасові споруди власними силами протягом 7 робочих днів, відновити благоустрій. У разі невиконання припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Однак, як вірно вказано судом першої інстанції, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження виконання ПП «Три сім» та ФОП ОСОБА_8 вимог приписів як і пояснення, підтверджені належними та допустимим доказами стосовно відношення позивача до перевіряємих об'єктів.

Прийняті відповідачем приписи позивачем не оскаржувались.

Розглядаючи додатково надані позивачем пояснення, що об'єкти, які перевірялися ним, хоча і належать ОСОБА_7, проте не є тими об'єктами, на які ОСОБА_7 набула право власності згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2014, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статі 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, і не може виходити за межі позовних вимог.

Обставини віднесення чи не віднесення перевіряємих відповідачем приміщень до нерухомого майна, право власності на нього та дії щодо його знесення позивачем в рамках даної справи не оскаржуються, а тому колегією суддів не беруться до уваги.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

З адміністративного позову вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оприлюдненого 10 липня 2015 року на веб-порталі Департаменту у вигляді електронної таблиці, яким нерухоме майно, на яке ОСОБА_7 набула право власності на підставі договорів купівлі-продажу від 24 січня 2014 року, розташованих на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 підлягає примусовому демонтажу.

Однак, таблиця, яка міститься на веб-порталі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не є рішенням суб'єкта владних повноважень про демонтаж, оскільки носить виключно інформаційний характер, з метою повідомлення суб'єктів підприємницької діяльності та населення про існування можливості прийняття рішення про демонтаж того чи іншого елементу благоустрою.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції вірно встановлено, що права позивача в межах заявленої позовної вимоги відповідачем не порушено, а відтак, підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Стосовно позовної вимоги про заборону Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати управлінські рішення щодо нерухомого майна ОСОБА_7, розміщених на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 пов'язаних з позбавленням ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно чи обмеженням у його здійсненні, колегія суддів виходить з наступного.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Крім того, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, постанови Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року №П-278/10 суд не може підміняти інший орган й брати на себе його повноваження, а оскільки позивач не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, то вимога про заборону приймати управлінські рішення щодо майна позивача є вимогою про заборону реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень та не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 05.02.2016

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.