Ухвала суду № 55558711, 08.02.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8480/15-ц

Провадження № 2-с/591/2/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

з участю секретаря Кальченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В :

25 грудня 2105 року Зарічним районним судом м. Суми за заявою КП «Міськводоканал» Сумської міської ради видано судовий наказ про стягнення заборгованості по сплаті коштів за надані послуги з водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 в сумі 1506,25 грн. та судові витрати у розмірі 609,00 грн.

В поданій заяві боржник просить скасувати виданий судовий наказ, свої вимоги аргументує тим, що вона 14 травня 2010 року уклала зі стягувачем договір на надання послуг холодного водопостачання та водовідведення №48711, однак в обіговій відомості вказані дані на попереднього власника, про що вона неодноразово звертала увагу стягувача та просила внести в цій частині корективи. Суму боргу за отримані послуги вона визнала та сплатила, однак не згода з судовим наказом в частині сплати судових витрат, вважає, що її вина відсутня у несвоєчасній сплаті боргу, оскільки стягувач своєчасно не вніс зміни про користувача до обігової відомості.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявились, від представника стягувача надійшла заява про розгляд зави в його відсутність.

КП «Міськводоканал» Сумської міської ради заперечувало проти скасування судового наказу, надало письмові заперечення (а.с.30).

В звязку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу не підлягає задоволенню, так як заявником не надано доказів, що підтверджують необґрунтованість нарахування КП «Місьководоканал» Сумської міської ради боргу у сумі 1506,25 грн., який утворився за період з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № 168076 відкрито на ОСОБА_2 ) (а.с. 25).

Так, п. 9 Постанови № 14 Пленуму ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 грудня 2011 року вбачається, що наявність спору про право (п.2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України), яка є підставою відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку та враховуються судом при розгляді заяви про скасування судового наказу. Крім того, п. 13 вказаної Постанови визначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

З наданої боржником копії договору про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення № 48711 вбачається, що ОСОБА_3 з 19 травня 2010 року знаходиться у договірних відносинах з КП «Місьководоканал» Сумської міської ради, а відповідно до п. 1.1. вказаного договору виконавець зобовязується надавати послуги з постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, а споживач (ОСОБА_1В.) зобовязується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами та у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.23-24).

З обігової відомості за період з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2015 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 надавалися послуги з холодного водопостачання та водовідведення (а.с.5-8).

При цьому, з наданих суду копій квитанцій вбачається, що боржником 12 січня 2016 року сплачено суму боргу у розмірі 633,39 грн. та 15 січня 2016 року сплачено суму боргу у розмірі 963,58 грн., а всього 1596,97 грн. (а.с.25), тобто боржник ОСОБА_1 визнала факт існування боргу перед стягувачем та сплатила його після видачі судового наказу.

Суд не бере до уваги твердження боржника, що сума боргу утворилася з вини стягувача, оскільки той не вніс корективи до обігової відомості, хоча і мав всю інформацію про власника квартири, до якої надаються послуги.

Вказана підстава не звільняє боржника від обовязку оплачувати спожиті нею послуги, не ґрунтується на законі і суперечить вимогам ст.ст. 67, 68 ЖК України.

Натомість, матеріали справи №591/8480/15-ц містять докази того, що ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі, до якої надаються послуги (а.с.14), з нею укладений письмовий договір про надання послуг (а.с.23) і порушень Закону в тому, що стягувач КП «Місьководоканал» звернуся до неї з заявою про стягнення боргу - суд не вбачає.

ОСОБА_1 не надано суду доказів, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача та обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

За таких обставин, суд вважає заяву про скасування судового наказу необґрунтованою, а тому її необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 105-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 25 грудня 2015 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.В.Кривцова