Ухвала суду № 55538087, 28.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р.Справа № 2-а-10103/10/1570

Категорія:3.7.2Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

ОСОБА_1

при секретарі Гарник А.С.

з участю: ОСОБА_2, представника прокуратури ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн.

Відповідач ОСОБА_2 30 січня 2011 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надав.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку скороченого провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року адміністративний позов Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн. задоволений повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 штрафні санкції у розмірі 1 700 грн. на користь держави на р/р 1116106700111 м Біляївка, банк УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежу: 23214732.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Факт несплати відповідачем заборгованості по фінансовим санкціям підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №153258 від 10 червня 2010 року, запрошенням відповідача на розгляд справи №2867/02 від 21 червня 2010 року, постановою про застосування фінансових санкцій №104737 від 30 червня 2010 року, листом про направлення відповідачу копії постанови від 30 червня 2010 року №3070/02, копією реєстру замовних листів з повідомленням з відміткою поштового відділення № 6/16.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, позов підлягає задоволенню, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій прийнято компетентним органом, підписано повноважною посадовою особою та своєчасно направлено відповідачеві, однак відповідачем штраф несплачений у встановлений законом строк для добровільної сплати.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 6, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що він 10 червня 2010 року не здійснював перевезення пасажирів, акт проведення перевірки, який складений двома співробітниками відділу державні контролю автомобільної інспекції не відповідає дійсності, в ньому відсутній його підпис, вказана адреса проживання за якою він не проживає.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу, порядок стягнення у вигляді штрафу та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 встановлено, що державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Так автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (ст. 39 вищевказаного Закону України).

Згідно аб. 3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчіть також и факт отримання ним повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16), що спростовує твердження апелянта про те, що він не проживає за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт відмовився від надання пояснень про причини порушень та від підпису акта проверки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10 червня 2010 року №153258, про що посадовими особами, яки провели перевірку, в акті зроблений відповідний запис.

Крім того, апелянтом проігноровано пропозицію територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеський області щодо прибуття до приміщення позивача для участі у розгляді у справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом №153258 від 10 червня 2010 року в звязку з чим розгляд справи відбувся за його відсутністю.

Апелянт був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення, про що свідчить реєстр №3/16 заразних листів з повідомленням з поштового відділення, про отримання ОСОБА_2 постанови про застосування фінансових санкцій № 104737 від 30 червня 2010 року свідчить реєстр № 6/16 заказних листів з повідомленням з поштового відділення, таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій прийнято компетентним органом, підписано повноважною посадовою особою та своєчасно направлено відповідачеві, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції з достовірністю встановлено наявність з боку ОСОБА_2 порушень вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а останнім не надано жодних переконливих доказів в їх спростування.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 березня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: