Постанова № 55519809, 29.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2016 року № 826/2001/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Данилишина В.М., Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Всеукраїнської Громадської організації «Фінансова грамота України» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про встановлення компетенції.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Всеукраїнська Громадська організація «Фінансова грамота України» (надалі - позивач) з позовом до Національного банку України (надалі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- прийняти постанову, якою встановити наявність компетенції Національного банку України щодо прийняття своєчасного рішення про віднесення банку ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних в період з червня 2012року по 01.01.2014р.;

- прийняти постанову, якою встановити наявність компетенції Національного банку України щодо недопущення порушення прав членів ВГО «Фінансова грамота України» ОСОБА_1 (інд.код. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (інд.код НОМЕР_2), ОСОБА_3 (інд.код.НОМЕР_19), ОСОБА_4 (інд.код НОМЕР_3), ОСОБА_5 (інд.код НОМЕР_4), ОСОБА_6 (інд.код НОМЕР_5), ОСОБА_7 (інд. код НОМЕР_6), ТОВ «Європейська індустріальна спілка» (код ЄДРПОУ 36559587), ОСОБА_8 (інд.код НОМЕР_7), ОСОБА_9 (інд.код НОМЕР_8), ОСОБА_10 (інд.код НОМЕР_9), ОСОБА_11 (інд.код НОМЕР_10), ОСОБА_12 (інд.код НОМЕР_11), ОСОБА_13 (інд.код НОМЕР_12), ОСОБА_14 (інд.код НОМЕР_13), ОСОБА_15 (інд.код НОМЕР_14), ОСОБА_16 (інд.код НОМЕР_15), ОСОБА_17 (інд.код НОМЕР_16), ОСОБА_18 (інд.код НОМЕР_17), ОСОБА_19 (інд.код НОМЕР_18).

В обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що незважаючи на встановлення Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2014 року у справі №757/16901, факту неплатоспроможності ПАТ «Банк Форум» (станом на липень 2012 року), відповідачем своєчасно не вжито заходів щодо прийняття відповідної постанови про віднесення вище згадуваного банку до категорії неплатоспроможних, хоча згідно положень Закону України «Про банки та банківську діяльність» такими повноваженнями наділений саме Національний банк України. Наведене призвело до порушення прав та законних інтересів членів Всеукраїнської Громадської організації «Фінансова грамота України», які через необізнаність про неплатоспроможність ПАТ «Банк Форум» у період з 2012 по 2014рр. укладали договори банківського вкладу з даним банком.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з огляду на необґрунтованість та безпідставність. Крім того, у письмових запереченнях посилався на те, що ні Національний банк, ні позивач не брали участі у розгляді справи №757/16901/14-ц, при цьому предметом її розгляду було стягнення коштів з власників ПАТ «Банк Форум», відтак посилання на преюдиційність вищевказаного рішення в силу приписів ст. 72 КАС України, відповідач не вбачав за доцільне. Також представник відповідача вказував, що прийняття Національним банком рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, згідно із статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у редакції, що діяла протягом 2012-2014 років, було одним із заходів впливу, який застосовувався до банку Національним банком за наявності підстав, визначених статтею 76 Закону про банки. Поряд з цим, повноваженнями на прийняття рішень про віднесення банку до категорії неплатоспроможних Національний банк наділений лише після набрання з 22.09.2012 чинності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З огляду на викладене відповідач вважав, що у межах спірних правовідносин, Національним банком України не допущено жодних порушень приписів чинного законодавства. Зважаючи на наведені обставини, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Третя особа пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала.

В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Як свідчать матеріали справи, Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» є громадською організацією, створеною на основі єдності інтересів її членів для спільної реалізації ними своїх прав і свобод та для реалізації основних цілей і завдань передбачених Статутом Організації (п. 1.1. Статуту Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України»).

Відповідно до пункту 2.1. Статуту основною метою діяльності Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» є сприяння підвищенню рівня грамотності споживачів фінансових послуг, підвищення рівня їх обізнаності у використанні фінансових продуктів, консолідації зусиль членів Організації для розбудови просвіти споживачів фінансових послуг, а також задоволення та захист законних, економічних, наукових, та інших спільних інтересів, прав і свобод членів Організації.

Поряд з цим, згідно пп. 2.3.7 п. 2.3. Статуту Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» для виконання зазначених статутних завдань, в тому числі, представляє і захищає свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських організаціях.

Позивач зазначав, що членами Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» були укладені з ПАТ «Банк Форум» наступні договори:

- договір банківського вкладу №2630/1100/683029 від 10 лютого 2014р. на суму 65 000.00 доларів США до 12 березня 2014 року (між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- договір банківського поточного рахунку № 2620/1127/000029/840 від 03 березня 2014 року (між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу № 2635/2800/605367 від 20 вересня 2013 року на суму 35000,00 доларів США (між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» );

- Договір № 2620/07/209728 банківського вкладу (депозиту) на вимогу «вільний рух» від 26 серпня 2009 року (між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу № 23 6L/2800/5 81229 від 17 квітня 2013р. на суму вкладу 2 041 000, 00 грн. (з 17 квітня 2013р до 22 квітня 2014 р.) (між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» );

- Договір Банківського вкладу № 2635/2800/645403 від 15.10.13 (з 15.10.13 до 15.10.15 р.р.) на суму вкладу 35 000, 00 доларів США (між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського рахунку від 10 січня 2008 р. (між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №1/1 від 17 липня 2012 року (з 17 липня 2012р. до 06 травня 2014 р.) на суму вкладу 40 000, 00 євро. (між ТОВ «Європейська індустріальна спілка» та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №1/1 від 17 липня 2012 року на суму вкладу 40 000, 00 євро, з 17 липня 2012р. до 06 травня 2014 р., (між ОСОБА_8 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу № 2630/1101/647825 від 23 жовтня 2013 р., сума вкладу 27 610, 00 доларів США, строк розміщення депозиту з 23 жовтня 2013 року до 22 листопада 2013 року (між ОСОБА_9 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу № 2630/1119/646639 від 18 жовтня 2013 року на суму вкладу 36 614, 00 доларів США, строк розміщення депозиту 18 жовтня 2013 року до 28 жовтня 2013 року (між ОСОБА_10 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу № 2630/1102/646852 від 21 жовтня 2013 р. на суму депозиту 53187, 00 доларів США, строк розміщення депозиту з 21 жовтня 2013 р. до 21 жовтня 2015 р. (між ОСОБА_11 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу № 263 L/1102/640372 від 30 вересня 2013 р. на суму депозиту 75160, 00 доларів США, з 30 вересня 2013 р. до 05 жовтня 2014 р. (між ОСОБА_12 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»);

- Договір банківського вкладу №263 L//3706/633044 від 6 вересня 2013 року на суму депозиту 28 000 Євро, строком з 6 вересня 2013 року до 11 вересня 2014 року (між ОСОБА_13 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»).

Проте як зазначав позивач, з підстав неприйняття Національним банком України з червня 2012року по 01.01.2014р. рішення про віднесення банку ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних, завдано значної шкоди економічним (майновим) правам та інтересам наведеним вище членам Всеукраїнської Громадської організації «Фінансова грамота України», що у свою чергу зумовило звернення останньої з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк, Національний банк є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Основною функцією Національного банку, згідно статті 6 Закону про Національний банк, є забезпечення стабільності грошової одиниці України, а однією з інших функцій передбачених статтею 7 цього Закону є здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Відповідно до статті 55 Закону про Національний банк головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк України здійснює постійний нагляд за дотриманням банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Поряд з цим, частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормами ч. 2 статті 17 КАС України визначено: юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

З аналізу вищевказаних норм чинного процесуального законодавства вбачається, що адміністративний позов може мати вимогу про встановлення наявності чи відсутності компетенції (на це прямо вказує ст. 105 КАС України), проте, такі вимоги можуть мати місце у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

В той час, суд звертає увагу на те, що п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України, визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як слідує зі змісту позовних вимог, визнати наявність компетенції Національного банка України просить Всеукраїнська Громадська організація «Фінансова грамота України», яка не є суб'єктом владних повноважень, а відтак не може бути належним позивачем щодо оскарження наявності чи відсутності компетенції Національного банку України щодо прийняття відповідного рішення про визнання неплатоспроможним того чи іншого банку.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити проте, що за приписами ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивачем заявлялись вимоги виключно щодо визнання компетенції Національного банку України, та приймаючи до уваги той факт, що Всеукраїнська Громадська організація «Фінансова грамота України» не є суб'єктом владних повноважень, зважаючи на викладені вище обставини, у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

В.М. Данилишин