Рішення № 5550796, 07.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/45307.09.09 За позовомСубєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

ДоКомунального підприємства «Київський зоологічний парк»

Простягнення 581218,87 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Лисенко О.П. (за дов.)

Глиняний О.І.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київський зоологічний парк»про стягнення 581218,87 грн. а саме: основного боргу в сумі 441564,40 грн., пені в сумі 69190,39 грн., трьох процентів річних в сумі 5966,85 грн., 33587,72 грн. інфляційної складової боргу та штрафу в сумі 30909,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обовязку щодо оплати товару, поставленого за умовами договору № 31/01-08 від 27.03.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі № 6/453, розгляд справи призначено на 07.09.2009 р..

Відповідач на виклик суду не зявився, відзив на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.03.2008 р. між субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (постачальником) та комунальним підприємством «Київський зоологічний парк»(покупцем) укладений договір № 31/01-08 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник продає, а замовник купує мясо свіже та заморожене (далі - Товар), що вказано у специфікації (додаток 1), яка містить вказівку на найменування, одиницю виміру і яка є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання-здача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів (накладних), по якості відповідно до документів, які засвідчують якість товару та розділу 3 Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюється на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення та фінансування закупівлі на свій рахунок.

На виконання умов Договору постачальник у період з 31.03.2008 р. по 26.12.2008 р. поставив покупцю товар на суму 1023593,28 грн., який було прийнято останнім на підставі накладних.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 582028,88 грн.

Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача, становить 441564,40 грн.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 441564,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 441564,40 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки умовами Договору не передбачено стягнення постачальником з покупця штрафних санкцій і відповідач не є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком, до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних в розмірі 5954,96 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 11,89 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до розрахунку суду розмір збитків від інфляції складає 66325,13 грн. Позивач просить стягнути 33587,72 грн. Оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж зазначено у позовних вимогах, відсутні, до стягнення підлягає 33587,72 грн. інфляційних витрат (475152,12 грн. борг з урахуванням інфляційних витрат).

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 475152,12 грн. боргу з урахуванням інфляційних витрат та 5954,96 грн. трьох процентів річних, а всього 481107,08 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 69190,39 грн. пені, 30909,51 грн. штрафу та 11,89 грн. трьох процентів річних не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 4811,07 грн. державного мита та 258,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Київський зоологічний парк»(03055, м. Київ, проспект Перемоги, 32, рахунок 35432001004418 у ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код 02221171) на користь субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_2 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, код НОМЕР_1) 475152,12 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 5954,96 грн. трьох процентів річних, 4811,07 грн. державного мита та 258,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути з державного бюджету на користь субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_2 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, код НОМЕР_1) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 2,50 грн.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 29.09.2009 р.