Рішення № 5550322, 28.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/43528.08.09 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

До Відкритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-2”

Простягнення 21034,38 грн.

СуддяЧебикіна С.О.

Представники:

Від позивачаРадзівіло Т.О. представник за довіреністю від 10.072009 р. №. Д07/2009/07/10-03

Від відповідача Дума Ю.М. представник за довіреністю від 29.05.2009 р. № 0620 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-2” 20405,04 грн. боргу з оплати вартості спожитої теплової енергії за договором № 520675 від 20.11.2007 р., 521,26 грн. інфляційної складової боргу та 108,08 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2009 р. порушено провадження у справі № 52/435 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 07.08.2009 р.

У засіданні суду, що відбулося 07.08.2009 р., представник відповідача надав документи перерахування на користь позивача заявленої до стягнення суми основного боргу.

07.08.2009 р. судом оголошено перерву у засіданні до 28.08.2009 р.

У судовому засіданні, призначеному на 28.08.2009 р., представник позивача підтвердив факт погашення відповідачем основного боргу, на підтвердження чого надав розрахунок суми боргу за договором № 520675 та заявив клопотання про припинення провадження у справі в указаній частині позовних вимог, решту вимог про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних просив задовольнити, а також покласти на відповідача судові витрати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню, а решта позовних вимог задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 20.11.2007 р. позивач в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго та відповідач уклали договір № , за умовами якого позивач зобовязався постачати теплове енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб опалення у період опалювального сезону та гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору, яку відповідач зобовязується оплачувати щомісяця, своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше за графіками, погодженими з позивачем.

За умовами додаткової угоди від 26.06.2007 р. до договору сторони домовилися вважати, що відносини за договором від 26.06.2007 р. № 71270 про постачання електроенергії розпочалися з 01.04.2007 р.

Згідно з п. 8.1 та п. 8.4 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2008 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією зі сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до 5.1 договору та звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями.

У п. 5 додатку № 4 до договору сторони погодили, що відповідач зобовязаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

За умовами п. 4 додатку № 4 до договору оплата вартості використаної теплової енергії здійснюється відповідачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на облікових карток абонента стверджується факт постачання позивачем відповідачу у з січня 2009 року по травень 2009 року теплової енергії вартістю 54846,67 грн. та наявності заборгованості у розмірі 20405,04 грн. після часткової оплати відповідачем спожитої теплової енергії в сумі 17192,43 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для стягнення цієї суми боргу у черні 2009 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі відповідач погасив заявлену до стягнення суму основного боргу, перерахувавши позивачеві 20405,00 грн. платіжним дорученням № 255 від 03.07.2009 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи сторонами підтверджено відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором № 520675, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати спожитої електричної енергії за договором № 520675, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 521,26 грн. інфляційної складової боргу та 108,08 грн.3 % річних, які ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а тому підлягають задоволенню.

Державне мито в сумі 210,34 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі в частині стягнення 20405,00 грн. основного боргу припинити.

2.В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-2” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А, ідентифікаційний код 04012661) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 521 (пятсот двадцять одну) грн. 26 коп. інфляційної складової боргу, 108 (сто вісім) грн. 08 коп. 3 % річних, 210 (двісті десять) грн. 34 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна

08.09.2009 р.