Вирок № 55485223, 05.02.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/12732/14-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 05.02.2016

м.Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі :

головуючого судді - Микитенка В.М.,

суддів - Антонова С.В., Савченка А.Г.,

при секретарі - Різник А.В.,

за участю прокурорів-Сорокіна І.В., Беркути Б.А.,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілої - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ярцев, Смоленської області, РФ, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1,2 ст.263 КК України,

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

-31.01.2001 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.206, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штрафом в сумі 1700 грн.;

-22.12.2003 року Солом'янським районним судом м. Києва з урахуванням вироку Апеляційного суду м. Києва від 30.12.2004 року за ч.2 ст.189, ч.2 ст.86 (1960 року), ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст.42 КК України на 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 05.09.2008 року з Краснолучської ВК № 19 Луганської області,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

В с т а н о в и л а :

11.06.2014 року приблизно о 23.45 год. ОСОБА_9 і ОСОБА_8, будучи озброєними, екіпованими та маючи відповідну спеціальну військову підготовку, за попередньою змовою групою осіб між собою та невстановленою слідством особою за пособництва ОСОБА_10, з метою заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_11 із проникненням до її житла та незаконне зберігання і носіння спорядженої вогнепальної, холодної зброї, а також вибухового пристрою за таких обставин.

Приблизно о 21 годині, ОСОБА_10, будучи особою, раніше вчинила розбій, діючи як пособник, керуючи автомобілем АУДІ-80 д.н. НОМЕР_10 сірого кольору з підробленим реєстраційним документом, доставив озброєних і екіпованих співучасників ОСОБА_9, ОСОБА_8 та невстановлену особу до домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_4, після чого від'їхав до раніше обумовленого місця неподалік, приблизно за 500 м. - чекати сигналу спільників, з метою забезпечення швидкого зникнення із викраденим.

В свою чергу, переносячи при собі без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_8: вогнепальну зброю з боєприпасами - пістолет-кулемет «Скорпіон» серійний номер: «НОМЕР_11», калібру 7,62 мм із чотирнадцятьма патронами «Браунінг» («DWM 479 А») калібру 7,62 мм, а ОСОБА_9: вогнепальну зброю з боєприпасами - пістолет конструкції Токарева «ТТ», калібру 7,62 мм з сімома патронами до нього, вибуховий пристрій - ручну гранату РГД-5 з запалом УЗРГМ, придатну до вибуху та холодну зброю бойовий метальний ніж «Grand * Way» потрапили через паркан у двір будинку по АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_7 та ОСОБА_11, де сховались і чекали на приїзд господарів.

Приблизно о 23.45 год. ОСОБА_8 та ОСОБА_9, дочекавшись зручного моменту, коли ОСОБА_7 зайшла до свого будинку, напали на неї, при цьому проникли до її житла та, використовуючи наявну в них вогнепальну зброю, із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої, висунули їй вимогу передачі грошових коштів, однак в ході проведеної спецоперації одразу були затримані працівниками міліції.

Через декілька хвилин був затриманий і ОСОБА_10, який очікував спільників по АДРЕСА_5, зумисно, незаконно зберігаючи протягом 11.06.2014 року у багажнику керованого ним автомобіля АУДІ-80 д.н. НОМЕР_10.: два пістолети, які є переробленою нестандартною вогнепальною зброєю зі стартових пістолетів «Zогакі» моделі 914-S, серійний номер «НОМЕР_12», калібру 9 мм та «АТМАСА-STARTER» моделі «15822», калібру 9 мм., а також 5 нестандартних перероблених бойових припасів - патронів калібру 9 мм.

Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що проходив військову службу у Псковській дивізії повітряно - десантних військ за спеціальністю підривник. У 1990 році переїхав із м.Ярцево, Росії до м.Полтави, де продовжив службу в спецпідрозділі «Беркут», має навики рукопашного та ножового бою, вибухотехніки, стрільби зі всіх видів вітчизняної зброї. Із 1 квітня до 10 травня 2014 року тренувався в навчальному таборі добровольчого батальйону «Правого сектору» в м.Дніпропетровськ (має позивний «ОСОБА_43»), де і познайомився з ОСОБА_8 (позивний «ОСОБА_8»), який теж проходив там відповідну підготовку. Після чого проживав у м.Полтава з дружиною та сином, ніде не працював, легальних джерел доходів не мав.

11.06.2014 року приблизно о 21 годині за проханням ОСОБА_8 він зустрівся із ним біля ринку «Юрівка» в м.Полтава. Разом з останнім сіли в автомобіль ВАЗ 2110, за кермом якого був невідомий йому чоловік на ім'я «ОСОБА_5», що представився працівником спецслужб та раніше малознайомий йому бородатий чоловік на прізвисько «ОСОБА_42» - на передньому сидінні. ОСОБА_8 йому сказав, що вказаний «ОСОБА_5» повідомив про існування поблизу автотраси «Київ-Харків» підпільного борделю та наркопритону, власника яких необхідно затримати. При цьому повідомив, що вказану протиправну діяльність прикриває Полтавський УБОЗ, тому необхідна конспірація.

Він погодився на пропозицію та разом з ними на зазначеному автомобілі поїхали через Супрунівку на окраїну м.Полтави до господарства із червоним металевим парканом. Там він з ОСОБА_8 та невідомим на прізвисько «ОСОБА_42» вийшли з автомобіля і чекали поблизу в засідці. В цей час ОСОБА_5 поїхав. У подальшому за вказівкою «ОСОБА_42» вони перелізли через паркан в домогосподарство та сховались позаду будинку. Приблизно через 20 хвилин у цей двір заїхав автомобіль іноземного виробництва білого кольору, із якого вийшла жінка. Далі «ОСОБА_42» наказав захопити її, однак вони з ОСОБА_8 відмовились та почали з ним сваритися, після чого його затримали працівники міліції. Зазначив, що зброї, боєприпасів, гранати, ременя для ножа, печаток, панчох при собі не мав, а ці речі напевне йому підкинули. ОСОБА_8 при цьому був у темно-зеленій куртці і теж не мав зброї.

ОСОБА_12 він взагалі не знає. Вважає, що проти нього здійснено провокацію. Спочатку під впливом патріотизму він вважав, що чинить вірно, однак після затримання зрозумів, що втрапив у підготовлену йому пастку. Кому це було вигідно вочевидь не знає. Також зазначив, що під час огляду місця події понятих не бачив. Раніше у подібних операціях участі не приймав, зброї при собі не мав, його військова форма залишилась у гарнізоні. При затриманні він був одягнений у чорний спортивний костюм, бейсболку, футболку і кросівки. Свої попередні пояснення про належність йому зброї пояснює психологічним тиском працівників міліції, хоча зазначає, що після затримання до нього заходів фізичного впливу не застосовувалось. Державного номера автомобіля ВАЗ 2110 та особливих прикмет «ОСОБА_5» і «ОСОБА_42» не пам'ятає. Свій номер мобільного телефону назвав НОМЕР_13.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів також не визнав та показав, що із березня 2014 року він влаштувався добровольцем до лав батальону «Правого сектору» та проходив тренування на базі в м.Дніпропетровськ, де познайомився з ОСОБА_9, із яким спілкувався майже щодня. Також там він познайомився із чоловіком на прізвисько «ОСОБА_42», із яким мав довірливі стосунки. Має з дитинства навики стрільби з вогнепальної зброї, бо його батько був військовим.

Наприкінці травня 2014 року, коли він перебував на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей, йому зателефонував знайомий і повідомив, що в м.Полтаву завезли ящик вогнепальної зброї. Щоб з'ясувати цю ситуацію на початку червня 2014 року він приїхав у м.Полтава, однак його інформатор перестав виходити на зв'язок і він знову повернувся в батальйон.

На початку червня 2014 року йому зателефонував «ОСОБА_42» та попросив приїхати в м.Полтава. Він приїхав 09.06.2014 року, а 11.06.2014 року приблизно о 21 годині він зустрівся із «ОСОБА_42», який повідомив, що в м.Полтава є люди, які платять гроші сепаратистам на Донбасі. Сказав, що потрібно затримати людину та знайти фінансові документи, після чого викличуть міліцію, спецслужби і журналістів. В подальшому він по телефону зв'язався із ОСОБА_9, при зустрічі із яким запропонував йому взяти участь у цій операції, на що він погодився і вони обговорили деталі. При цьому з ними також були: чоловік на прізвисько «ОСОБА_42» та чоловік на ім'я «ОСОБА_5», який представився представником спецслужб та керував автомобілем ВАЗ 2110. Далі вони на вказаному автомобілі поїхали в бік Супрунівки, Полтавського району, а звідти до мікрорайону Полтави «Нова Баварія», де зупинились біля одного з будинків. Коли вийшли з автомобіля, ОСОБА_5 поїхав далі, а вони з ОСОБА_9 та «ОСОБА_42» спочатку сховались на вулиці, а потім за вказівкою останнього перелізли через паркан в приватне господарство. Через деякий час у двір заїхало біле авто, із якого вийшла жінка. Після чого «ОСОБА_42» наказав їм захопити її, однак вони відмовились та почали з'ясовувати стосунки і у цей час їх затримали працівники міліції. При цьому йому нанесли удар в область голови, від чого він на деякий час втратив свідомість. Що відбувалось в подальшому точно не пам'ятає. Зброї при собі не мав. Одягнений був у темно-зелену куртку. Камуфляж на нього певно одягли працівники міліції, однак при яких обставинах, не пам'ятає. Державного номера автомобіля ВАЗ 2110 та особливих прикмет «ОСОБА_5» і «ОСОБА_42» не пам'ятає. Як утік «ОСОБА_42», не знає. Хто був при огляді місця події, також не пам'ятає. ОСОБА_10 до затримання не знав. Заявив, що до нього працівниками міліції застосовувались заходи фізичного та психологічного впливу. Вважає, що його патріотизмом скористалися та підставили. Також пояснив, що ні на кого не нападав і нікому не погрожував. В ході досудового розслідування жодних показань він не давав. Під час огляду речових доказів упізнав свою темно-зелену куртку, телефон та свої документи, які згідно протоколу огляду були вилучені в автомобілі ОСОБА_10 Вважає, що ці речі туди були підкинуті. Категорично заявляє, що був затриманий за будинком потерпілої, а в будинок його напевне затягнули працівники міліції. Також зазначив, що працівники міліції просили його обмовити ОСОБА_10, однак він відмовився.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що автомобіль АУДІ-80 д.н.з. НОМЕР_10 сірого кольору він придбав у березні 2014 року в м.Дніпропетровськ у власника без доручення та без перереєстрації.

11.06.2014 року в обідній час він перебував у м.Харків, де ремонтував свій автомобіль. У м. Полтава приїхав приблизно о 20 годині та домовився про зустріч в селі Супрунівка, Полтавського району з одним чоловіком, який мав привезти йому документи. Дані цього чоловіка та відомості про документи суду називати відмовився. Заїхавши на своєму автомобілі АУДІ-80 д.н. НОМЕР_10 на автозаправку на виїзді із м.Полтава в бік Києва, приблизно після 23 години хотів попити кави, а не для заправки. Там він виявив, що в нього спущені праві колеса і спробував самостійно їх накачати, вдягнувши чорні перчатки, які мав у автомобілі, однак у нього це не вийшло, бо колеса все одно спускали, тому переїхав до шиномонтажу, що знаходиться поряд. Там йому повідомили, що майстра немає і він знову сів у свій автомобіль, після чого його затримали працівники міліції, які застосовували до нього заходи фізичного та психологічного впливу.

До вчинення розбійного нападу на ОСОБА_7 себе причетним не вважає. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не знає. Звідки взялись вилучені із автомобіля пістолети, куртка з документами ОСОБА_8 та інше не знає. До вилучення у нього цих речей не було. Також з автомобіля вилучено його мобільні телефони Нокіа № НОМЕР_2, іншого номера не пам'ятає. Звідки у нього смс зі змістом про «ствол на резині» йому не відомо. Заперечив, що його автомобіль під'їздив до домоволодіння ОСОБА_7

Вважає своє затримання незаконним, оскільки протягом останніх років працівники УБОЗ свавільно його затримували. До затримання ніде не працював, оскільки перебував на реабілітації у зв'язку з інвалідністю. Єдиним його джерелом доходів є пенсія по інвалідності 1300 грн.

Усі обвинувачені під час дачі показань в суді наголосили, що в ході досудового розслідування справи на початковому етапі до них застосовувались недозволені методи розслідування з боку працівників міліції, внаслідок чого вони обмовляли себе у скоєнні злочину. Крім того, при огляді місць події їм не було забезпечено право на захист та не роз'яснені процесуальні права, в тому числі право не свідчити проти себе.

З метою перевірки їх показань, колегією суддів 22.01.2015 року доручено прокурору Полтавської області проведення ретельного досудового розслідування (т.4 а.с. 1-7).

За наслідками його проведення кримінальне провадження по факту протиправних дій працівників міліції 29.05.2015 року закрито слідчим прокуратури Полтавської області за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (т.5 а.с.207-212).

Допитані в якості свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також потерпіла ОСОБА_7 заперечили факт застосування до обвинувачених недозволених методів досудового слідства, зазначивши також, що такі заходи в їх присутності не застосовувались, скарг від них на неправомірні дії міліції не надходило.

За даними довідки 1 міської клінічної лікарні м.Полтави від 02.03.2015 року, ОСОБА_8 12.06.2014 року було оглянуто та встановлено діагноз ГЗЧМТ, струс головного мозку, забій, гемартроз правого колінного суглобу. Обставини травмування він не пам'ятає (т.2 а.с.133, т. 6 а.с.7). Крім того, відповідно довідки Полтавського слідчого ізолятора від 29.07.2014 року, встановлено, що ОСОБА_8 13.06.2014 року, 23.06.2014 року та 02.07.2014 року звертався за медичною допомогою до медичної частини СІЗО зі скаргами на головний біль та біль правого колінного суглобу. При цьому йому встановлено попередній діагноз: артроз правого колінного суглобу та залишкові явища перенесеної ЗЧМТ, зі слів ОСОБА_8 у травні 2014 року (т.1 а.с.53, 206, т.6 а.с.8-14).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 309 від 01.04.2015 року, в ОСОБА_8 виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у виді гематоми м'яких тканин голови і тулубу, а також легкі тілені ушкодження у виді садна шкіри голови та правого плеча. Їх час встановити не вдалось. Водночас ЗЧМТ та струс головного мозку раніше був встановлений лише на підставі суб'єктивних факторів і не підтверджується об'єктивними відомостями ( т.4 а.с.130-132).

Відповідно довідки Полтавського слідчого ізолятора № 23 від 06.08.2015 року №10/7-4999, ОСОБА_10 отримує консервативне лікування з приводу перенесеної в 2013 році ЗЧМТ з струсом головного мозку, з розсіяною органічною симптоматикою, цефалічним синдромом. Також має посттравматичний (2012 року) стан правого гомілково-ступеневого суглобу (т.3 а.с.90).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 310 від 01.04.2015 року, у ОСОБА_10 виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у виді подряпин шкіри правого ока. Час їх утворення встановити не вдалось (т.4 а.с.125-126).

В обвинуваченого ОСОБА_9 взагалі жодних тілесних ушкоджень зафіксовано не було, останній на лікуванні не знаходився і за медичною допомогою не звертався (т.4 а.с.155, т.5 а.с.169).

Крім того, згідно відомостей протоколів затримання від 12.06.2014 року, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 клопотань та скарг не висловлювали ( т.2 а.с.29, 52, 63).

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.ст.1, 3, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, позицію Європейського Суду з прав людини щодо ретельного розслідування кожного випадку отримання обвинуваченими тілесних ушкоджень, за їх заявами про катування та інше погане поводження.

Зважаючи, що судом достовірно не встановлено, місце і час отримання обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, тоді як їх виникнення можливе і під час затримання та перебування в міліції, колегія суддів, керуючись вимогами ст.23 КПК України щодо безпосереднього дослідження судом доказів та правовою позицією, висвітленою у рішеннях Європейського Суду з прав людини від 12.06.2008 року у справі «Яременко проти України» та від 12.03.2009 року у справі «Вергельський проти України», «поза розумним сумнівом» не приймає до уваги жодних показань щодо вчинення розбійного нападу та зберігання і носіння зброї, боєприпасів та вибухового пристрою, даних обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 під час досудового розслідування справи.

Однак, незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів обвинуваченими ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, їх провина у повному обсязі доводиться безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, відповідно витягу, кримінальне провадження №12014170000000220 внесено до ЄРДР 10.06.2014 року за ч.1 ст.14, ст.187 ч.3 КК України, оскільки в ході проведення розшукових заходів працівниками УБОЗ УМВС України в Полтавській області отримана інформація про готування невідомими до вчинення розбійного нападу на приватних підприємців по АДРЕСА_4 (т.1 а.с.230).

Потерпіла ОСОБА_7 показала, що 11.06.2014 року вранці до неї приїхали працівники Полтавського УБОЗу та повідомили, що на неї готується розбійний напад. При цьому просили її допомогти у затриманні зловмисників, на що вона погодилась. Після чого працівники міліції з її дозволу встановили в її домоволодінні відеокамери: одну в коридорі будинку, іншу на вулиці. Приблизно о 19 годині до неї привезли працівників спецпідрозділу «Сокіл». Їй пояснили, що вона має робити звичні для себе речі. Приблизно о 23.30 год. вона перегнала свій автомобіль в гараж за місцем мешкання по АДРЕСА_4, після чого зайшла в будинок, увімкнула телевізор. Через 10 хвилин вийшла в двір полити троянду і зачинила вхідні двері домогосподарства на ключ. Коли поверталась в будинок та зайшла в коридор, почула, що до неї ззаду підбігли двоє чоловіків і вона почала кричати. Один з них приставив їй до голови пістолет з глушником і наказав мовчати, після чого тихо спитав де гроші. При цьому вони заламали їй руки назад і закрили рота. Перший з них, той, що приставив пістолет та питав, де гроші, був одягнений в захисну плямисту форму зеленого кольору з балаклавою, як пізніше з'ясувалося ОСОБА_8, інший був у чорному спортивному костюмі із закритим обличчям, як пізніше з'ясувалося ОСОБА_9 Через декілька секунд забігли працівники спецпідрозділу «Сокіл» та затримали нападників. Після цього побачила, що ОСОБА_8 був затриманий безпосередньо в коридорі, а ОСОБА_9 біля будинку. Коли вона підійшла до останнього і запитала, що його змусило це вчинити, він відповів, що немає роботи, а потрібно за щось жити. Також зазначила, що її чоловік працює директором елеватору та за 2 тижні до події вони мали значну суму коштів, близько 800 000 грн., оскільки купували квартиру. Згоду на проведення огляду та негласних слідчих дій вона давала добровільно.

Свідок ОСОБА_18 - працівник УБОЗ УМВС України в Полтавській області пояснив, що у ніч з 11 на 12.06.2014 року був присутній при затриманні озброєних осіб по АДРЕСА_4. Вночі він знаходився в засідці - приміщенні більярдної. Щойно почувши крик, він побіг до потерпілої ОСОБА_7 в коридор будинку, де побачив, як працівники спецпідрозділу «Сокіл» затримали ОСОБА_8, що був в масці та поруч нього лежав пістолет-кулемет. При цьому ОСОБА_8 повідомив, що його зброя заряджена. Вийшовши у двір, він побачив за рогом будинку затриманого ОСОБА_9, біля якого побачив пістолет ТТ, гранату та ніж. Він був одягнений в темний одяг та перчатки.

12.06.2014 року із 00.10 год. до 02.55 год. під час огляду місця події - домоволодіння ОСОБА_7 з її письмового дозволу, за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_4 після проведення затримання, в коридорі будинку виявлено лежачим ОСОБА_8, одягнутого в зелену плямисту камуфляжну форму в капюшоні та чорній балаклаві на обличчі. На його руках чорні перчатки, на ногах кросівки, поверх яких натягнуті бахіли. Біля порогу виявлено пістолет з глушником та закріпленою на ньому знизу мотузкою. Поряд в коридорі виявлено металевий магазин до пістолету із 13 набоями, а також зелену туристичну сумку. З правого боку будинку на тротуарній плитці виявлено лежачим ОСОБА_9, одягнутого в чорний спортивний костюм та чорні перчатки. На його поясі закріплена кобура коричневого кольору та чохол синього кольору для ножа. Біля нього виявлено бейсболку чорного кольору, пістолет ТТ зі спорядженим патронами магазином та зведеним курком. Рукоятка пістолета обмотана чорною тканиною. Поряд виявлено ручну гранату РГД-5 з чекою та запалом, перемотану георгієвською стрічкою. Також у цьому місці виявлено білі металеві наручники, чорну панчоху у виді маски та металевий ніж (т.1 а.с.237-255, т.5 а.с.170).

Указаний протокол складений рукописно та містить дані про учасників огляду, а саме: слідчого ОСОБА_44, понятих: ОСОБА_19, ОСОБА_20, потерпілої ОСОБА_7, експертів ОСОБА_21, ОСОБА_28

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що у ніч з 11 на 12.06.2014 року приймав участь, як слідчий, в огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 та повністю підтвердив зміст та результати проведеної слідчої дії записам у протоколі. Зазначив, що приблизно о 23.45 год., коли учасники слідчої дії зайшли до будинку, то виявив, що в коридорі будинку знаходився ОСОБА_8 в масці, захисному плямистому одязі, кросівках, поверх яких були взуті панчохи. Біля нього лежав пістолет-кулемет «Скорпіон», від свідчень він відмовився. ОСОБА_9 був затриманий біля будинку. Поруч із ним було виявлено пістолет ТТ, ніж, наручники та граната, обв'язана георгієвською стрічкою.

Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_19 суду показали, що 11.06.2014 року у вечірній час були залучені працівниками УБОЗ в якості понятих для проведення огляду місця події. Їм повідомили, що планується вчинення розбійного нападу на ОСОБА_7 В подальшому їх та інших учасників слідчої дії привезли до будинку, неподалік від місця події, після чого приблизно опівночі розпочався огляд по АДРЕСА_4. У ході огляду вони бачила, що в коридорі будинку лежав затриманий ОСОБА_8 в камуфляжному плямистому одязі та чорній масці, поверх черевиків були одягнені панчохи. Біля нього була зброя та годиник. За рогом будинку також був затриманий ОСОБА_9, одягнутий в чорний спортивний одяг. Біля нього лежала граната з георгієвською стрічкою, наручники, пістолет, патрони. Усі виявлені та вилучені речі були занесені до протоколу огляду, де вони ставили свій підпис.

Свідок ОСОБА_21, який працює начальником відділу вибухо-технічних експертиз повідомив суду, що був присутній при проведенні огляду домогосподарства ОСОБА_7 11.06.2014 року по АДРЕСА_4. Поблизу одного із затриманих, який знаходився в коридорі будинку, він бачив пістолет-кулемет Скорпіон, споряджений не менш як 5 патронами. Біля іншого затриманого, який знаходився за рогом будинку, він бачив пістолет ТТ, гранату, що була боєприпасом, придатним для вибуху. Також на його одязі бачив чохол для ножа.

Свідок ОСОБА_29 суду показав, що також був присутній як спеціаліст НДЕКЦ при огляді домогосподарства ОСОБА_7 11.06.2014 року по АДРЕСА_4. Один із затриманих, який знаходився в коридорі будинку, був в камуфляжі та балаклаві. Біля іншого затриманого, який знаходився за рогом будинку, він побачив гранату, після чого були викликані вибухо-техніки. Огляд фіксував за допомогою фотозйомки, а в подальшому скопіював фотофайли і передав слідчому.

Відповідно висновку експерта №97 від 25.07.2014 року, вилучена при огляді ручна граната РГД-5 з запалом УЗРГМ являється боєприпасом, придатним до вибуху з утворенням вражаючих елементів (осколків). Указану гранату було знешкоджено 25.07.2014 року шляхом приведення в дію (т.2 а.с.65-74).

За даними висновку експерта № 516 від 25.06.2014 року, вилучений ніж являється бойовим метальним ножем «Grand * Way», виготовлений промисловим способом. (т.2 а.с. 80-83).

Із висновку експерта №517 від 18.06.2014 року вбачається, що вилучені пістолет-кулемет «Скорпіон» серійний номер: «НОМЕР_11», калібру 7,62 мм та пістолет конструкції Токарева «ТТ», калібру 7,62 мм 1930/33 р. виготовлені промисловим способом, придатні для проведення пострілів. Вилучені 7 пастронів калібру 7,62 є бойовими припасами до пістолета ТТ, виготовлені промисловим способом. Вилучені 14 патронів являються бойовими припасами - пістолетними патронами «Браунінг» калібру 7,65 мм, виготовлені промисловим способом. Усі указані патрони придатні до стрільби. (т.2 а.с.86-95).

За заявою ОСОБА_30 від 11.07.2014 року частину вилучених речей, які належать її сину ОСОБА_8 їй повернуто (т.2 а.с.220-221).

Зважаючи на те, що указані в протоколі огляду домоволодіння ОСОБА_7 від 12.06.2014 року відомості судом належним чином перевірені показаннями зазначених свідків та висновками експертиз, підстав недовіряти яким немає, його достовірність повністю підтверджена. Зміст протоколу та його реквізити відповідають вимогам ст.104, 10, 223, 234,237 КПК України. При цьому огляд домоволодіння проведено за згоди його володільця - потерпілої ОСОБА_7, із роз'ясненням учасникам слідчої дії їх процесуальних прав та обов'язків, що стверджується їхніми підписами, підтвердженими ними при пред'явленні судом. З огляду на це, указаний протокол колегією суддів визнається належним та допустим доказом у справі.

Водночас, усні пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_8, викладені у цьому протоколі огляду про те, що виявлена зброя належить їм, судом не беруться до уваги в якості доказів, оскільки отримані без роз'яснення права не свідчити проти себе та без участі захисника, з огляду на те, що злочин у вчиненні якого вони підозрювались на час затримання відноситься до категорії особливо тяжких, про що слушно зауважила сторона захисту (т.1 а.с.256-257).

Також судом не беруться до уваги в якості доказів додатки до вказаного протоколу, зокрема фототаблиці (а.с.241-255), позаяк, всупереч вимогам ст.105 КПК України, не засвідчені жодними підписами, в тому числі слідчого, спеціаліста, прокурора. Крім того, судом на стадії судового розгляду визнано очевидно недопустимим доказом та відхилено - відеозапис вказаної слідчої дії, оскільки наданий суду в копії, де зафіксована не уся слідча дія, а лише окремі її вибіркові фрагменти.

Під час проведення огляду 24.06.2015 року з ІТТ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області були вилучені камуфльовані плямисті куртка з капюшоном, штани, шкарпетки та підсумок, у які 12.06.2015 року був одягнутий ОСОБА_8, на які судом накладено арешт (т.2 а.с.5-10, 14).

Протокол особистого обшуку затриманого ОСОБА_9 від 12.06.2014 року (а.с.29-30), під час якого зокрема вилучено 1 патрон 7,62мм, враховуючи клопотання сторони захисту (т.2 а.с.32), не береться колегією суддів до уваги в якості допустимого доказу, оскільки проведений без захисника, участь якого в кримінальних провадженнях щодо підозрюваних в особливо тяжких злочинах є обов'язковою (ч.1 ст.52 КПК України). При цьому допитані в якості свідків поняті ОСОБА_31 та ОСОБА_32 заперечили, що бачили вилучення у ОСОБА_9 патрону, пояснивши, що на прохання працівників Полтавського УБОЗу лише підписали протокол. Крім іншого, ці свідки взагалі не впізнали ОСОБА_9, відео, -фото докази також відсутні. Показання слідчого ОСОБА_45 в якості свідка про вилучення ним патрону у ОСОБА_9 з огляду на недотримання визначеної законом процедури не є достатніми та не можуть бути прийняті до уваги. Сам обвинувачений ОСОБА_9 заперечив, що зберігав при собі 1 патрон 7,62 мм. Висновок судово-балістичної експертизи №609 від 14.07.2014 року (т.2 а.с.38-40) про те, що цей патрон відноситься до бойових припасів пістолета ТТ і придатний для стрільби є похідним від протоколу огляду, тому також не враховується судом в якості доказу обвинувачення ОСОБА_9 Враховуючи відсутність інших доказів зберігання ОСОБА_9 вказаного патрону, суд виключає його із обвинувачення за недоведеністю.

Із викладених вище міркувань, колегією суддів також не беруться до уваги в якості допустимих доказів протоколи особистого обшуку обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ( т.2 а.с.52, 63).

У відповідності до протоколу огляду місця події від 12.06.2014 року, який проводився із 01.05 год. до 02.15 год. встановлено, що автомобіль Ауді-80 д.н.НОМЕР_10 розташований при в'їзді до села Говтвянчик, Полтавського району, Полтавської області. На відстані 3 метрів від указаного автомобіля виявлено затриманого ОСОБА_10, який надав свій паспорт, талон, довідку УПСЗН, картку платника податків, пластикову картку Правого сектору, мобільний телефону Нокіа. В салоні автомобіля виявлено: спец куртку у якій був мобільний телефон «Соні Еріксон»; аркуші паперу з написами; посвідчення водія ОСОБА_10; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виданого на ОСОБА_33; мобільний телефон «Нокіа»; слід фрагменту тканини. В багажнику автомобіля виявлено: ніж Сігал в чохлі чорного кольору; 2 пістолети: «Zогакі» моделі 914-S, серійний номер «НОМЕР_12», калібру 9 мм з 14 патронами та «АТМАСА-STARTER» моделі «15822», калібру 9 мм. з 4 патронами. Під час огляду вказані речі та зазначений автомобіль були вилучені.

Даний протокол містить відомості про учасників: слідчого ОСОБА_46, понятих ОСОБА_23, ОСОБА_24, експертів Шири, ОСОБА_29. ОСОБА_10 від підписання протоколу відмовився.

Свідок, слідчий ОСОБА_51, суду показав, що влітку 2014 року у нічний час він проводив огляд автомобіля АУДІ-80 д.н. НОМЕР_10 по АДРЕСА_5. По прибуттю до місця огляду, працівники УБОЗ розповіли йому, що затримали підозрюваного у вчиненні розбійного нападу. Поблизу вказаного автомобіля він побачив затриманого ОСОБА_10, який перебував у наручниках та пояснив, що не причетний до кримінальних правопорушень. Під час огляду на задній панелі багажнику було виявлено куртку військового типу та ніж. Також в багажнику вилучено 2 пістолети. Крім того, оглядав документи, однак не пам'ятає, які саме. Усі вилучені речі в подальшому направив іншому слідчому. Виявлену куртку з документами він поклав знову в багажник, який опечатав. Після цього вилучив автомобіль, передавши його управління оперуповноваженому, який транспортував його власним ходом до Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області. Зазначив, що спочатку не вписав ОСОБА_10 в якості учасника огляду автомобіля, однак надавав йому можливість спостерігати за вилученим. По прибуттю під його контролем автомобіля до Полтавського РВ УМВС України він повністю опечатав його салон і багажник.

Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 підтвердили суду свою участь в огляді автомобіля АУДІ-80 опівночі 12.06.2014 року поблизу шиномонтажу по АДРЕСА_5. При цьому засвідчили вилучення з багажника вказаного автомобіля 2 пістолетів та інших речей.

Свідок ОСОБА_29 також зазначив, що після першого огляду домогосподарства ОСОБА_7 був присутній при проведенні огляду автомобіля, який було затримано неподалік, в районі автодороги Київ-Харків. На момент його прибуття там працювала слідчо-оперативна група Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області. Затриманий ОСОБА_10 був одягнений в цивільний одяг, сидів неподалік автомобіля в наручниках. При огляді автомобіля було вилучено посвідчення водія, 2 мобільних телефони. В багажнику також виявили та вилучили зброю. Крім того, він бачив у багажнику куртку чоловічу темно - зеленого кольору, яку не вилучали. Також зазначив, що фіксував огляд за допомогою фотозйомки, а в подальшому скопіював фотофайли слідчому.

Свідок ОСОБА_25- працівник УБОЗ УМВС України в Полтавській області пояснив, що 11.06.2014 року у вечірній час отримав від свого керівництва вказівку затримати автомобіль Ауді-80, який може знаходитись неподалік СТО при в'їзді до мікрорайону «Яр» із автодороги Київ- Харків. З цією метою він в автомобілі ДАІ прибув до цього місця та біля вказаного СТО побачив автомобіль «Ауді-80». Під'їхавши до нього приблизно в 00 годин 12.06.2014 року, працівники спецпідрозділу "Сокіл» затримали та витягли з водійського місця автомобіля - ОСОБА_10 Після чого викликали слідчо-оперативну групу, по приїзду якої був проведений огляд даного автомобіля. Бачив, що під час огляду з автомобіля вилучались 2 пістолети та ніж. Крім того, у ОСОБА_10 вилучили мобільний телефон, сім-картку, документи, технічний паспорт та візитівку «Правого сектору». ОСОБА_10 на місці жодних пояснень не давав, опору не чинив, до нього заходи впливу не застосовувались. При ньому безпосередньо зброї не було, двигун автомобіля був вимкнений, зовнішнє освітлення також було вимкнене. Після огляду автомобіль власним ходом був транспортований до Полтавського РВ УМВС.

Свідок ОСОБА_26 показав, що 11.06.2014 року він як працівник УБОЗ УМВС України в Полтавській області, у вечірній час від свого керівництва отримав інформацію, що злочинці перебувають в автомобілі Ауді-80. З метою їх виявлення, йому було наказано знаходитись поблизу дороги, яка сполучає будинок ОСОБА_7 та автодорогу Київ-Харків. Приблизно о 22 годині цього ж дня по цій дорозі в напрямку будинку потерпілої проїхав автомобіль Ауді-80 державний номер НОМЕР_10, сірого кольору, повернув приблизно за 50-100 метрів перед вказаним будинком, а через 5-7 хвилин він проїхав вже побіля зазначеного будинку в зворотньому напрямку, розвернувся та зупинився біля СТО. Близько опівночі по радіостанції йому повідомили про напад на ОСОБА_7 і він одразу побіг до вказаного автомобіля «Ауді-80», де з-за керма був затриманий ОСОБА_10 Після чого поїхав до будинку ОСОБА_7 Між указаним будинком та місцем затримання ОСОБА_10 було близько 500 метрів. Коли зайшов до ОСОБА_7, то в дворі побачив затриманого ОСОБА_9, поблизу якого бачив гранату та ніж, а в будинку бачив затриманого ОСОБА_8 в камуфляжному одязі.

Його свідчення стверджуються виконаною ним власноручно схемою (т.1 а.с.146).

Свідок ОСОБА_34, який у 2014 році працював в УБОЗ УМВС України в Полтавській області пояснив, що 11.06.2014 року у нічний час, згідно з вказівкою керівництва він перебував у засідці біля домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 та бачив, як поблизу указаного господарства зупинився автомобіль «Ауді» темного кольору із якого вийшли невідомі чоловіки та перелізли через паркан володіння потерпілої, а автомобіль «Ауді» поїхав в бік шиномонтажу біля траси Київ-Харків.

Його показання також підтверджуються виконаною ним схемою (т.1 а.с.170, т.5 а.с.203-204).

Відповідно до висновку експерта №519 від 24.06.2014 року, вилучений з багажника автомобіля «АУДІ-80» д.н.з. НОМЕР_10, ніж «Сігал» являється холодною зброєю - мисливським ножем загального призначення, колюче-ріжучої дії, виготовлений промисловим способом (т.2 а.с.100-103).

За даними висновку експерта №518 від 16.06.2014 року, вилучені з багажника автомобіля АУДІ-80 д.н. НОМЕР_10 два пістолети є саморобно переробленою нестандартною вогнепальною зброєю зі стартових пістолетів «Zогакі» моделі 914-S, серійний номер «НОМЕР_12», калібру 9 мм та «АТМАСА-STARTER» моделі «15822», калібру 9 мм. Указані пістолети є придатними для стрільби різними видами метальних зарядів. П'ять патронів являються нестандартними переробленими бойовими припасами калібру 9 мм., виготовлені промисловим способом з пістолетних патронів із самостійним їх переспорядженням. Одинадцять патронів до категорії бойових припасів не відносяться, а являються пістолетними патронами травматичної дії, споряджені гумовою кулею «несмертельної дії» калібру 9 мм, виготовлені промисловим способом. Усі патрони придатні для стрільби (т.2 а.с.107-116).

Підстав для визнання недопустимими висновків проведених у справі судово-криміналістичних експертиз, як про це просить сторона захисту (т.5 а.с.23) колегія суддів не вбачає, оскільки під час розгляду справи не встановлено залежності експертів від сторони обвинувачення, крім іншого експерти в своїй діяльності є незалежними та були належним чином попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків, тому несуть персональну відповідальність за їх достовірність.

Вилучена під час розслідування справи зброя за дорученням суду була перевірена за наявними обліками Полтавського НДЕКЦ МВС та УІЗ ГУ НП в Полтавській області. Під час перевірки співпадінь не встановлено (т.5 а.с.213- 215).

Згідно з протоколом пред'явлення для впізнання від 15.07.2014 року потерпіла ОСОБА_7 за зовнішніми упізнала вилучений автомобіль «Ауді-80», який вона бачила 9-10 червня 2014 року на перехресті вулиць Червневої та Білоцерківської м.Полтави, поряд зі своїм будинком (т.2 а.с.120-121).

У відповідності до протоколу, проведеного з дозволу співвласника ОСОБА_35 огляду від 08.07.2014 року автомобіля «Ауді-80» д.н.НОМЕР_10, розташованого у дворі Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області, виявлено: куртку зеленого кольору, чохол прозорий, шкіряну візитівку, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8, свідоцтва члена Правого сектора ОСОБА_8, кредитну картку ПриватБанку НОМЕР_14, розрахункову картку ПриватБанку НОМЕР_15, візитівку ОСОБА_13, візитівку ОСОБА_36, квитанцію про перерахунок коштів, зв'язку ключів в кількості 2 металевих та 1 магнітного (т.2 а.с.124-128, т.5 а.с.171).

Допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_27 підтвердив суду проведення вказаної слідчої дії та її результати. Зазначив, що перед оглядом автомобіль був повністю опечатаний та після огляду також опечатувався. Автомобіль він відчинив ключами, сторонніх речей туди не підкидав. Крім того, підтвердив зміст і результати огляду і вилучення з ІТТ ПМУ камуфляжного одягу, який був знятий з ОСОБА_8 при поміщенні його до місця ув'язнення.

Свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 пояснили суду, що були присутніми в якості понятих при огляді автомобіля «Ауді-80» сірого кольору по вул.Луценка м.Полтави. Вказаний автомобіль був опечатаний та зачинений на ключ. У ході огляду слідчий відчинив указаний автомобіль ключами та вилучив із багажника куртку темно-зеленого кольору з документами ОСОБА_8 Повністю підтвердили результати слідчої дії відомостям у протоколі огляду, який вони власноручно підписали.

Свідок ОСОБА_35, яка співмешкає із ОСОБА_10, також підтвердила свою участь в огляді вказаного автомобіля та вилученні зазначених речей.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 12.06.2014 року надано тимчасовий доступ до вилучених з автомобіля «Ауді-80» д.н.з. НОМЕР_10 речей та приєднано їх до справи в якості речових доказів. Водночас на вказаний автомобіль накладено арешт (т.2 а.с.239-240, 243).

Виходячи з протоколу огляду від 11.07.2014 року, проведеного за участю ОСОБА_30, остання впізнала речі, які були вилучені з автомобіля «АУДІ-80» д.н. НОМЕР_10 як такі, що належать її сину ОСОБА_8 (т.2 а.с.122-123).

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України, відмовилась давати свідчення стосовно свого сина.

За письмовою власноручною заявою ОСОБА_35 від 13.06.2014 року, слідчим їй було повернуто вилучені з автомобіля «АУДІ-80» д.н.з. НОМЕР_10 належні її цивільному чоловікові ОСОБА_10 мобільні телефони: Нокіа 6500с та «Нокіа 101», а також його особисті документи (т.2 а.с.224-225,228, 229).

Згідно з висновком експерта № 529 від 22.06.2014 року, вилучений з автомобіля «Ауді-80» д.н. НОМЕР_10 слід фактури тканини міг бути залишений трикотажними перчатками, в тому числі тими, які вилучені в ОСОБА_8 ( т.5 а.с. 183-188).

Виходячи з висновків судово-медичних експертиз №572 від 09.07.2014 року, № 573 від 18.07.2014 року, № 574 від 18.07.2014 року, на чорній масці, вилученій в ОСОБА_8 знайдено сліди поту, які можуть походити від ОСОБА_8, а на чорній масці, виявленій у ОСОБА_9 виявлено сліди слини та поту, які можуть походити від ОСОБА_9 (т.5 а.с.189, 193-195, 199-201).

Також за заявою ОСОБА_30 слідчим їй повернуті вилучені з автомобіля «АУДІ-80» д.н. НОМЕР_10: мобільні телефони: «Соні Еріксон К 750 І» та «Самсунг Є1200І», які належать її сину (т.2 а.с.226-227).

Крім іншого, за даними довідки ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 08.08.2014 року, підрозділ патрульної служби особливого призначення «Дніпро-2» 08.05.2014 року був ліквідований. Штатних посад у цьому підрозділі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не займали ( т.5 а.с. 160).

Згідно з відомостями протоколу огляду від 25.06.2014 року встановлено, що вилучені в ОСОБА_10 телефони «Нокіа» мають № НОМЕР_7 та № НОМЕР_2.

О 18.07 год. 10.06.2014 року та о 12.41 год. 11.06.2014 року на № НОМЕР_2 ОСОБА_10 мається вхідний телефонний дзвінок з НОМЕР_16 абонента «ОСОБА_47», що узгоджується із показаннями обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про причетність до організації проникнення в домогосподарство потерпілої ОСОБА_7 чоловіка на прізвисько «ОСОБА_42».

На вказаний номер ОСОБА_10 надійшло смс повідомлення від абоненту НОМЕР_17 о 18.16 год. 08.06.2014 року зі змістом: «мне очень нужен ствол на резине. Сегодня поможеш?», після чого о 18.02 год. 09.06.2014 року з номеру ОСОБА_10 був вихідний дзвінок на зазначений номер телефону.

Також із указаних відомостей з'ясовано, що вилучений в автомобілі ОСОБА_10 мобільний телефон «Соні Еріксон К 750» і має № НОМЕР_8, що належав ОСОБА_8

На вказаний номер ОСОБА_8 здійснювались телефонні дзвінки 11.06.2014 року о 16.51 год та 16.26 год. від абонента «ОСОБА_48» та 11.06.2014 року о 16.13 год. і о 12.25 год. телефонні з'єднання ОСОБА_8 із абонентом, підписаним «ОСОБА_50» НОМЕР_13, що належав ОСОБА_9.

Відповідно до цього протоколу також встановлено, що вилучений безпосередньо в ОСОБА_8 мобільний телефон «Самсунг GT-Е1200I» має № НОМЕР_9.

07.06.2014 року о 20.35 год. та 08.06.2014 року о 10.16 год. з вказаного номера здійснювались телефонні з'єднання із абонентом, підписаним «ОСОБА_49» НОМЕР_13, що належав ОСОБА_9 (т.5 а.с. 23-49).

Аналізуючи зібрані у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатньої кількості належних і допустимих доказів винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, з огляду на таке.

З об'єктивної сторони розбій, інкримінований обвинуваченим, відповідно до ч.3 ст.187 КК України, є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою спричинення такого насильства, із проникненням до житла.

Зовнішній прояв діяння розкриває внутрішній процес діяння, окреслює суб'єктивне ставлення особи до вчинюваних нею дій, які в сукупності з іншими обставинами визначають кримінально-правовий зміст суспільно-небезпечного діяння. (Постанова Верховного Суду України № 5-15 кс12, від 15.11.2012 року).

Установлена на підставі вказаних доказів послідовність чітких та злагоджених дій обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 свідчать про їх мету саме протиправного заволодіння майном потерпілої у спосіб насильницького нападу.

Так, усі обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, виходячи з їх показань та вилучених посвідчень мали відношення до організації «Правий сектор», навесні 2014 року перебували в м.Дніпропетровськ, ніде не працювали, офіційних джерел доходів не мали та були затримані опівночі майже одночасно в домогосподарстві потерпілої: озброєні та екіповані ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та поблизу нього ОСОБА_10 з автомобілем, в якому вилучено захисну куртку і документи ОСОБА_8, а також вогнепальну зброю.

Їх показання про мету прибуття до господарства ОСОБА_7 різняться. Зокрема, ОСОБА_9 вказує на необхідність ліквідації наркопритону та борделю, хоча достовірно не був обізнаний про наявність такого та ніколи в подібних операціях участі не приймав, знаючи, що протидія таким проявам є прерогативою правоохоронних органів. ОСОБА_8 пояснює свою поведінку боротьбою з фінансуванням сепаратизму та необхідністю затримання певної особи з вилученням якихось фінансових документів, покладаючись при цьому лише на невстановлену особу, яку прямо не називає та описує лише в загальних рисах. Будь-яких підстав вважати таку мотивацію поведінки обвинувачених хоча б якимось чином обґрунтованою, ними та їх захисниками не наведено.

Одночасно встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 є добропорядною, законослухняною жінкою. Її показання послідовні, стабільні та не викликають жодних сумнівів у їх достовірності, підстав обмовляти обвинувачених, яких вона раніше навіть не знала, судом не встановлено. Між іншим потерпілою зазначено про наявність у неї напередодні великої суми грошей, про що могло стати відомо й стороннім особам, оскільки здійснювала пошук нерухомості для придбання. Також потерпіла прямо вказала на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як осіб, які вчинили на неї раптовий напад, при чому категорично заявила, що ОСОБА_8, погрожуючи вогнепальною зброєю, висловив їй вимогу передачі йому грошей на вході в її будинок.

Викладені показання потерпілої у сукупності з даними протоколу огляду її домоволодіння, проведеного безпосередньо після затримання обвинувачених, достовірність якого підтверджено свідченнями усіх його учасників, спростовують свідчення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про їх затримання біля тильної частини будинку та відсутність у них зброї, боєприпасів, ножа та відповідного екіпування. Ці відомості узгоджуються і з показаннями самих обвинувачених ОСОБА_40 і ОСОБА_8 про наявність у них відповідних навичок бойової підготовки та поводження із вогнепальною зброєю, проходження ними тактичних тренувань, попереднє перебування ОСОБА_8 у зоні АТО (т.6 а.с.15) та наявність у ОСОБА_9 військової спеціальності - підривника.

Установлена мобільність обвинувачених забезпечувалась використанням ними автомобіля для прихованого прибуття до місця події, що не заперечувалось і їхніми власними свідченнями, однак ці показання в частині непричетності ОСОБА_10 судом оцінюються критично, виходячи з такого.

Зокрема, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 суду пояснили, що до місця події їх привіз невідомий «ОСОБА_5» на автомобілі ВАЗ 2110 темного кольору. При цьому жодних достовірних даних про його особу не вказали та описали лише в загальних рисах, державного номера автомобіля чи його особливих прикмет теж не назвали. Не надали ці обвинувачені яких-небудь достовірних ідентифікуючих відомостей і про іншу особу, яка приймала участь у нападі на ОСОБА_7 Водночас, обвинувачений ОСОБА_10 пояснив свою присутність у місці затримання очікуванням чоловіка, якого не називає, що мав передати йому якісь документи, яких теж не вказує. Оцінюючи достовірність вказаних свідчень, суд приймає до уваги, що при допиті в якості підозрюваного ОСОБА_9 12.06.2014 року в присутності захисника ОСОБА_41 та без застосування до нього заходів впливу детально розповідав слідчому про обставини інкримінованого йому злочину та доставки його з іншими співучасників до місця події саме на автомобілі «Ауді» сірого кольору (т.4 а.с.96-99, 101-102).

Свідчення обвинувачених, надані ними суду також спростовуються рядом взаємоузгоджених доказів. В тому числі показаннями в сукупності свідків ОСОБА_26 і ОСОБА_34, які бачили саме автомобіль «Ауді-80», який доставив інших обвинувачених до домогосподарства ОСОБА_7 При цьому свідок ОСОБА_26 точно вказав державний номер вказаного автомобіля АУДІ-80 - д.н. НОМЕР_10. Сам ОСОБА_10 не заперечував, що придбав зазначений автомобіль напередодні, без перереєстрації. За даними висновку експерта № 556 від 09.07.2015 року, вилучене у ОСОБА_10 свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля «Ауді-80» д.н.НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_33, проживаючого у м.Донецьк, не відповідає аналогічним бланкам, що знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с.242-243, т.3 а.с. 45).

Таким чином, судом приймається, що уваги те, що ОСОБА_10 безпосередньо перед затриманням знаходився за кермом автомобіля «АУДІ-80» д.н. НОМЕР_10 з підробленим реєстраційним документом, у нічний час, приблизно за 500 метрів від місця нападу на ОСОБА_7 (т.6 а.с.17-21), на околиці м. Полтави, з вимкненим двигуном, без світла фар, тобто в режимі очікування. У вказаному автомобілі було вилучено вогнепальну та холодну зброю, а в подальшому на підставі рішення суду - куртку із телефоном та документами на ім'я ОСОБА_8, які останній визнав за свої, що підтвердила і його мати ОСОБА_30 при проведенні впізнання під час досудового розслідування. Ознак фальсифікації указаних доказів судом не встановлено та сумніви у їх достовірності відсутні.

Між іншим, суд враховує і те, що ОСОБА_10 ніде тривалий час не працював і раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення особливо тяжких корисливих злочинів у складі організованої злочинної групи з відповідним розподілом функцій, що пояснює його прямий умисел, корисливі мотиви та схильність до наживи у спосіб протиправного групового насильницького заволодіння чужим майном (п.2 ч.2, ч.3 ст. 88 КПК України, т.4 а.с. 104-107, т.5 а.с.58-61, 93-116).

Із цих міркувань позиція обвинувачених про відсутність у їх діях складу злочинів є вочевидь неспроможною, а невизнання ними своє винуватості розцінюється судом, як обрана позиція захисту з метою уникнення покарання за вчинене.

Оцінюючи наданий стороною захисту висновок експертного дослідження із застосуванням комп'ютерного поліграфа №827/16-61 від 01.02.2016 року, колегія суддів виходить із такого.

Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).

Як убачається із означеного висновку, проведені дослідження вказують на відсутність у пам'яті ОСОБА_8 свідомо прихованих слідів щодо вчинення нападу на потерпілу та висловлювання вимоги потерпілій про передачу майна, а також те, що ОСОБА_8 не мав на меті заволодіти матеріальними цінностями потерпілої. Однак, у дослідницькій частині цього ж висновку вказано, що в ОСОБА_8 виявлено пригнічені ознаки лонгованого психологічного травмування на рівні помірного відчаю. Крім того, як вже встановлено із вище переліченої медичної документації, ОСОБА_8 після його затримання встановлювався діагноз: залишкові явища перенесеної черепно-мозкової травми, останній скаржився на головний біль та біль правого колінного суглобу. Суду він показав, що із моменту його затримання до приїзду в УБОЗ він нічого не пам'ятає. Крім того, згідно з обвинуваченням, намірами обвинувачених охоплювалось заволодіння чужим майном, а не обов'язково саме потерпілої, про що ставилось запитання на поліграфі. При цьому із дослідницької частини висновку вбачається, що навпроти усіх нейтральних питань стоять прочерки, що не дозволяє суду визначити, чи мали місце ознаки брехні при відповіді на них, в той час, коли вони слугують базовими питаннями із якими порівнюють реакції на ревалентні та значимі питання, навпроти яких стоїть «0». Крім іншого, колегія суду звертає увагу також на те, що до вказаного висновку не додано візуальних відомостей про зафіксовані фізіологічні дані, на підставі яких експерт дійшов відповідних висновків.

З урахуванням указаних обставин, досліджуваний висновок психологічного дослідження в цій частині не можна вважати достовірним доказом правдивості показань ОСОБА_8, тому не спростовує його обвинувачення. При цьому зазначений висновок щодо наявності в пам'яті ОСОБА_8 свідомо прихованих слідів, які вказують на те, що саме він приніс із собою пістолет-кулемет «Скорпіон» на територію будинку №19/13 по АДРЕСА_4 лише підтверджує його обвинувачення (т.6 а.с.49-53).

Колегія суддів також зазначає, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Із суті обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_10 органом досудового розслідуванням, убачається, що йому ставиться у провину організація вчинення розбійного нападу без співвиконавства, однак кваліфікація його дій за цим кримінальним правопорушенням проведена лише за ч.3 ст.187 КК України (передбачає співвиконавство), без застосування положень ч.3 ст.27 КК України як того вимагає ч.2 ст.29 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями».

Змін чи доповнень до обвинувачення, зокрема в частині збільшення його обсягу прокурором не вносилось, тому суд законодавчо позбавлений можливості здійснювати кваліфікацію за більш тяжким кримінальним правопорушенням, при цьому кваліфікація дій ОСОБА_10 лише за ч.3 ст.187 КК України, відповідної вказаної в обвинуваченні об'єктивної сторони складу злочину, не відповідає установленим фактичним обставинам справи, тому не є обґрунтованою і законною.

Водночас, у судовому засіданні не встановлено достатніх належних та допустимих доказів організації ОСОБА_10 указаного злочину, однак об'єктивно вбачається доведеним пособництво ним як особою, яка раніше вчинила розбій у вчиненні розбійного нападу, що виразилось в перевезенні співучасників до місця вчинення злочину та їх очікування для мобільного зникнення із викраденим, тому його дії слід перекваліфікувати із ч.3 ст.187 КК України на ч.5 ст.27, ч.3 ст.187 КК України (пособництво у вчиненні розбою особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, із проникненням до житла та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої).

Дії обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які виразились у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_7, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із проникненням у житло кваліфікуються за ч.3 ст. 187 КК України. Крім того, їх дії, які виразились в умисному незаконному носінні вогнепальної зброї та бойових припасів кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України. Також дії обвинуваченого ОСОБА_9, які виразились в умисному, незаконному носінні холодної зброї кваліфікуються за ч.2 ст.263 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_10, які виразились в умисному незаконному зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України.

При цьому кваліфікуючі ознаки злочину «незаконне придбання вогнепальної зброї та бойових припасів» із обвинувачення ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, а також «незаконне придбання холодної зброї» із обвинувачення ОСОБА_9 підлягають виключенню за недоведеністю. Водночас, дії обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підлягають перекваліфікації зі «зберігання» на «носіння» вогнепальної зброї та боєприпасів, оскільки, виходячи з встановлених обставин, під час розбійного нападу вони зберігали при собі вказану вогнепальну зброю та боєприпаси, що визнається носінням. Доказів зберігання вказаної зброї і боєприпасів у інших місцях не наведено. Крім того, з огляду на визнання недопустим протоколу особистого огляду ОСОБА_9, із його обвинувачення за недоведеністю слід виключити носіння та зберігання 1 патрону калібру 7,62 мм., вилученого 12.06.2014 року.

При призначенні покарання обвинуваченим враховується ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які сукупно відносяться до особливо тяжкого, тяжкого та середньої тяжкості, а також конкретні обставини справи, зокрема те, що посягання мало корисливе спрямування, із використанням спорядженої зброї та гранати масового ураження, що являє підвищену суспільну небезпечність.

Також суд бере до уваги особу обвинувачених. Зокрема, ОСОБА_9 раніше не судимий, одружився, ніде не працює. ОСОБА_8, хоча відповідно до ст. 89 КК України вважається не судимим, однак раніше засуджувався за аналогічні тяжкі корисливі злочини (т.5 а.с.141-149), одружений має на утриманні неповнолітню дитину, ніде не працює. ОСОБА_10 раніше неодноразово судимий, ніде не працює, однак має на утриманні неповнолітню дитину, страждає на ряд захворювань та був інвалідом 2 групи. Крім того, усі обвинувачені на обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебувають, характеризуються задовільно.

Обставин, які обтяжують або пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого щодо обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 колегія суддів не знаходить.

Сукупність встановлених обставин дає підстави вважати, що виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідним і достатнім буде призначення їм покарання у межах встановлених законом санкцій інкримінованих статей, а зважаючи, що матеральна та фізична шкода потерпілій не завдана, на рівні наближеному до їх мінімальних меж.

Заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн. (т.1 а.с.81-82) підлягає частковому задоволенню, виходячи з характеру та ступеню небезпечності посягання, яке виразилось в озброєному нападі, поєднаному з вимогою заволодіння її майном, вчиненому з проникненням у житло, що безумовно завдало душевних страждань потерпілій. Однак, суд зважає також і на те, що завдяки швидкому затриманню правопорушників, тілесні ушкодження потерпілій не завдано, майно не викрадено і не пошкоджено.

Враховуючи доведені в судовому засіданні характер і тривалість душевних страждань потерпілої, а також істотність вимушених змін у її життєвих та робочих стосунках, пов'язаних із участю в підготовці спеціальної операції, проведенні невідкладних слідчих дій протягом доби, зусилля, необхідні для відновлення її попереднього стану, зважаючи на її задовільний стан здоров'я у даний час та відсутність у справі судово-психологічних досліджень на обгрунтування достовірності усіх заявлених вимог, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає до відшкодування моральну шкоду в сумі 10 000 грн., яка підлягає стягненню солідарно із усіх обвинувачених.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню із обвинувачених ОСОБА_9 (т.2, а.с.65, т.2 а.с.80, 87) в сумі 884 грн. 52 коп., ОСОБА_8 ( т.2 а.с.87, т.5 а.с.182) в сумі 294 грн. 84 коп., ОСОБА_10 (т.2 а.с.100, т.2 а.с.107) в сумі 393 грн. 12 коп., виходячи із доведеного кожному з них обвинувачення.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили необхідно залишити тримання під вартою, з метою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків ухилення обвинувачених від суду та продовження злочинної діяльності, з огляду на наведені вище обставини, тяжкість та суспільну небезпечність злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються та суворість покарання.

Керуючись статтями 321, 323, 324 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

ОСОБА_9 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч. 1 та 2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю обвинуваченого;

-за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

-за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю обвинуваченого.

ОСОБА_8 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю обвинуваченого;

-за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю обвинуваченого.

ОСОБА_10 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.187 та ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.5 ст.27, ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю обвинуваченого;

-за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю обвинуваченого.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинувачним ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 у строк покарання термін попереднього ув'язнення із 12.06.2014 року до дати вступу вироку в законну силу з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 2 дням позбавлення волі.

Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_7 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а у іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь держави судові витрати за проведені експертизи: із обвинуваченого ОСОБА_9 884 грн. 52 коп., із обвинуваченого ОСОБА_8 294 грн. 84 коп., із обвинуваченого ОСОБА_10 393 грн. 12 коп.

Речові докази: вилучену вогнепальну та холодну зброю, боєприпаси, одяг - знищити, вилучені мобільні телефони - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 днів із дня його проголошення.

Роз'яснити обвинуваченим та їх захисникам права: подати клопотання про помилування, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, заявити клопотання про доставку обвинувачених в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченим і прокурору.

Судді:

В.М.Микитенко А.Г.Савченко С.В.Антонов

СуддяВ.М. Микитенко