Постанова № 55480946, 03.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа № 902/1583/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.12.2015р. у справі №902/1583/15

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" м.Вінниця

до Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" м.Вінниця

про стягнення 112 603 933 грн. 55 коп. боргу за кредитним договором

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.12.2015 р. у справі №902/1583/15 (суддя Мельник П.А.) заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією, що знаходяться на його відкритих рахунках та на рахунках, які будуть відкриті в комерційних банках в будь - якій валюті в межах заявлених вимог задоволено частково. Накладено арешт на кошти підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією, що знаходяться на його відкритих рахунках в межах заявлених вимог в сумі 112 603 933, 55 грн. В частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на рахунках, які будуть відкриті в комерційних банках в будь - якій валюті відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.12.2015 р. у справі №902/1583/15, Підприємство з іноземною інвестицією "Гассіб" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.12.2015 р. по справі №902/1583/15 в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Підприємства «Гассіб» з іноземною інвестицією, що знаходяться на його відкритих рахунках в межах заявлених вимог в сумі 112 603 933, 55 грн. та відмовити в задоволенні цієї заяви.

Підприємство з іноземною інвестицією "Гассіб" в апеляційній скарзі посилається на відсутність в ухвалі суду першої інстанції юридичної оцінки доводів представника відповідача та неповноту зясування обставини справи, що призвело до помилкового застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що підприємство "Гассіб" з іноземного інвестицією не вживало жодних дій чи заходів, які б свідчили про небажання виконувати майбутнє рішення суду, а відтак у суду не було достатніх підстав для забезпечення позову та накладення арешту на рахунки підприємства.

Більше того, арешт рахунків підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією, призведе до його збитковості і, як наслідок, неможливості здійснити розрахунок з позивачем, що власне суперечить інтересам обох сторін.

Крім того скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином ідентифіковано на які саме рахунки слід накласти арешт, що в свою чергу може призвести до повного припинення господарської діяльності Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією, оскільки виконання ухвали без належної ідентифікації рахунків призведе до блокування усіх без виключення рахунків. Іншими словами вказане призведе до арешту грошових коштів, належних підприємству поза межами заявлених позивачем вимог.

З огляду на викладене Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 07 грудня 2015р. підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" була прийнята до провадження у складі колегії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_5 від 11.01.2016 р. №01-06/2, справу було призначено до повторного автоматизованого розподілу, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) Грязнова В.В.

Відповідно до статті 2-1 ГПК України визначено нового суддю (суддю-доповідача) Філіпову Т.Л. для розгляду апеляційної скарги Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" у справі №902/1583/15.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження в новому складі суду та призначено судове засідання.

02.02.2016 р. від Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" на електронну адресу суду та за допомогою засобів факсимільного звязку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Також, відповідно до ч.3 ст.77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відкладення розгляду справи та оголошення перерви є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у цьому судовому засіданні.

Враховуючи викладене, Рівненський апеляційний господарський суд відмовляє позивачу в клопотанні про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 03.02.2016 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.12.2015 року в повному обсязі та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2015 р. до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" до Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" про стягнення 112 603 933 грн. 55 коп. боргу за кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.12.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1583/15 з призначенням її до розгляду.

04.12.2015р. на адресу господарського суду Вінницької області від Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти підприємства «Гассіб» з іноземною інвестицією, що знаходиться на його відкритих рахунках та на рахунках, які будуть відкриті в комерційних банках в будь-якій валюті в межах заявлених позовних вимог в розмірі 112 603 933 грн. 55 коп.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов'язань за кредитними договорами, порушує їх умови, на чисельні звернення не реагує, погашення по кредитах та сплату відсотків не проводить, не сплачує передбачені договорами комісії, а також можливість вжиття підприємством «Гассіб» з іноземною інвестицією заходів, з метою приховування коштів чи утруднення виконання рішення суду, є вагомі підстави щодо необхідності забезпечення позову.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Абзацом 3 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 (далі - Постанова) визначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення в постанові Пленуму №16 від 21.12.2014р. Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову.

Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні відповідати предмету спору та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вбачається, що предметом спору в частині вимог до Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" є стягнення заборгованості в сумі еквівалентній доларам США станом на 30.11.2015 р., тобто 112 603 933 грн. 55 коп. за генеральним кредитним договором №06/12 від 27.02.2012 року та укладеними в його кредитними договорами №06/12-6 від 20.12.2013 р., №06/12-7 від 21.08.2014 р., №06/12-8 від 21.08.2014 р.

Колегією суддів встановлено, що за наданою Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" випискою по рахунках Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" останнім з моменту укладання договору зобовязання виконувалось в частині сплати відсотків за користування коштами.

Таким чином, заявлений до стягнення борг відповідача перед позивачем має значний розмір.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською діяльністю є залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

На підставі положень ст. ст. 1058, 1061,1066 ЦК України та укладених договорів з клієнтами банку банківські установи повинні виконувати зобовязання, які випливають з правовідносин щодо банківського вкладу. Таким чином, втрата банком можливості отримати заборгованість за кредитним договором у такому значному розмірі безпосередньо та негативно вплине на можливість виконати зобовязання перед іншими особами, які є клієнтами банку.

З огляду на викладене, суд першої інстанцій дійшов обгрунтованого висновку, що вказані обставини у сукупності свідчать про наявність підстав, з якими процесуальний закон повязує можливість застосування заходів забезпечення позову.

Відтак, колегія суддів погоджується із частковим задоволенням заяви про забезпечення позову, оскільки арешт на грошові рахунки Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" накладено у сумі 112 603 933 грн. 55 коп., тобто, у межах заявлених позивачем вимог, а застосований спосіб такого забезпечення відповідає предмету позову.

Враховуючи викладене, при вирішенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанцій перевірив всі доводи заявника, правильно застосували ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, обрав спосіб забезпечення позову, який повністю відповідає заявленій вимозі.

В свою чергу, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що жодним чином не ухилявся від виконання зобовязання за кредитним договором, вважає, що накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках спричинить неможливість здійснення господарської діяльності Підприємством та поставить його в надзвичайно скрутне становище. Крім того, відповідач зазначає, що виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено шляхом укладення з банком договорів іпотеки, за якими в іпотеку банка передана значна кількість нерухомого майна, що свідчить про можливість боржника виконати зобовязання перед банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, апеляційний суд критично оцінює наведені доводи, оскільки у справі №902/1583/15 позивачем обрано певний спосіб захисту порушеного права, а саме заявлено про стягнення боргу за кредитним договором. Звернення стягнення за кредитним договором на іпотечне майно є іншим способом захисту порушеного права позивача, право вибору якого належить позивачу. Оскільки у цій справі обрано саме такий спосіб, колегія суддів не вважає істотними та переконливими посилання відповідача на можливість задоволення кредитора за рахунок майна, переданого в іпотеку.

З урахування вище викладеного доводи апеляційної скарги Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє, з огляду на викладене вище.

Враховуючи, що колегією суддів при апеляційному перегляді не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" залишається апеляційним судом без задоволення, ухвала господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 66,67,99,101,103,105,106,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією "Гассіб" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.12.2015 р. у справі № 902/1583/15 залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Матеріали оскарження ухвали від 07.12.2015 р. у справі №902/1583/15 повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.