Постанова № 55480757, 27.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Справа№ 911/2162/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

від позивача: Кость О.Г. за довіреністю від 18.04.2014;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2015

у справі №911/2162/14 (суддя Христенко О.О.)

за заявою Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про визнання наказу від 21.10.2014 у справі №911/2162/14 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Комунальне підприємство теплових мереж "Бориспільтепломережа" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та визнати судовий наказ №911/2162/14 від 21.10.2014 таким, що не пілягає виконанню в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" було прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючого судді Алданова С.О. суддів Дикунської С.Я., Коршуна Н.М. та призначено до розгляду на 28.12.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

28.12.2015 представником позивача у судовому засіданні подано заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 заяву задоволено, продовжено строк на 15 днів. Розгляд справи відкладено до 12.01.2016.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.01.2016 №09-52/19/16 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №911/2162/14, за наслідками якого апеляційну скаргу скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у справі №911/2162/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г. суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 розгляд справи призначено на 27.01.2016.

У судове засідання 27.01.2016 з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скаргі, просив залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2014 у справі № 911/2162/14 повністю задоволено позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" 79964,27 грн. пені, 9487,58грн інфляційних втрат, 16633,07грн 3% річних та 2122,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2014 змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: " 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 75773,53грн пені, 9487,58грн інфляційних втрат, 15582,76грн 3% річних та 2015,90грн судового збору. 3. В іншій частині позову відмовити.".

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справі № 911/2162/14 Господарським судом Київської області 21.10.2014 видано відповідні накази.

06.11.2015 до Господарського суду Київської області надійшла заява вих. № 06-21/146 від 30.10.2015 Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про визнання наказу від 21.10.2014 у справі №911/2162/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 75773,53грн. пені. Зява обгрунтована тим, що норми ч. 13 ст.18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" в редакції Закону України від 14.05.2015р. №423-VIІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" встановили списання пені, штрафних та фінансових санкцій теплогенеруючих та теплопостачальних організацій за умови погашення ними в трьохмісячний строк заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року. Оскільки відповідач погасив заборгованість перед позивачем за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року, нарахована пеня, стягнута рішенням суду, є списаною в силу вказаних норм Закону, тому наказ Господарського суду Київської області від 21.10.2014 про стягнення цієї суми підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами боржників: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Отже, однією з підстав для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов`язку боржника за наказом повністю чи частково у зв`язку з його припиненням іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції Закону України від 14.05.2015 № 423-VIII) заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини. У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін. Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" предметом його регулювання є заборгованість, що залишилась непогашеною на день набрання чинності цим Законом - 06.06.2015, за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року та за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду).

Як встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2014 у справі № 911/2162/14 заборгованість відповідача перед позивачем виникла за невиконання умов Договору купівлі-продажу природного газу №13/2829-БО-17 від 28.12.2012, укладеного між сторонами, за період січень-грудень 2013 року. Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав, проте, допустив прострочення платежів.

Тобто, на момент розгляду судом справи № 911/2162/14 заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий газ за 2013 рік вже не було. Це підтверджується і довідкою відповідача вих. №01-08/728 від 15.10.2015, яка додана до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже, дана норма Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" стосується реструктуризації заборгованості за спожитий у 2014 році природний газ і визначає умови, за якою здійснюється ця реструктуризація. При цьому списання пені, штрафних та фінансових санкцій має місце у випадку виконання вимог цієї частини статті.

Як вбачається зі змісту даної статті списання пені, штрафних та фінансових санкцій є правом теплогенеруючих та/або теплопостачальних організації, проте реалізація такого права знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку від виконання такими організаціями необхідних передумов та укладання договору про реструктуризацію заборгованості. Тобто відсутність такого договору виключає можливість для застосування механізму списання пені, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом.

Заборгованість за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року була відповідачем погашена станом до 06.06.2015, що виводить сторін за межі можливості списання штрафних санкцій.

З огляду на викладене, дія Закону України від 14.05.2015 и№ 423-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не розповсюджується на спірні правовідносини в контексті визнання наказу від 21.10.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, списання зазначених сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів передбаченої цією частиною процедури реструктуризації заборгованості (на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України), і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою, тобто у відриві від контексту всієї ч. 13 ст. 18 Закону. Іншого порядку списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій на сьогодні законодавством не передбачено.

З наявних матеріалів справи вбачається, що договір про реструктуризацію заборгованості між сторонами по справі не укладався взагалі.

Як вбачається з листа вих. № 01-08/535 від 08.07.2015 відповідач лише повідомив позивача про необхідність списання пені, штрафу та фінансових санкцій у відповідності до норм Закону України "Про заходи функціонування ринку природного газу" за рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2014 у справі № 911/2162/14, тобто декларував перед позивачем наявність у нього права на проведення списання санкцій, натомість не реалізував його належним чином шляхом надання пропозиції позивачу укласти договір про реструктуризацію заборгованості та не надав проект типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Крім того, з заявою про визнання наказу таким, що непідлягає виконанню відповідач звернувся 06.11.2015 посилаючись на норми Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", який втратив чинність з 01.10.2015 на підставі Закону України «Про ринок природного газу», а тому вимоги відповідача необгрунтовані та не підтвердженні нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у справі №910/12391/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у справі №911/2162/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у справі №911/2162/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2162/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна