Постанова № 55480740, 03.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.02.2016 справа №905/3210/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю від відповідача:Не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від17.12.2015 рокупо справі№ 905/3210/15 (суддя: Огороднік Д.М.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь, Дніпропетровська областьдо Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька областьпростягнення 711`427,42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь, Дніпропетровська область (далі «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область (далі «Відповідач») суми пені у розмірі 642 579,62 грн. та суми 3% річних у розмірі 68`847,80 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2015 року у справі № 905/3210/15 позов було задоволено частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область (ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь, Дніпропетровська область (ЄДРПОУ 00186520) пеню у розмірі 449`805,73 грн., 3% річних у розмірі 68`847,80 грн., судовий збір у розмірі 10`671,41 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 року у справі № 905/3210/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь, Дніпропетровська область в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом не надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованного рішення про задоволення позовних вимог згідно розрахунків наданих позивачем.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.02.2016 року.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник Позивача надав відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» та звернувся до суду з проханням, рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 року у справі № 905/3210/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, поважність причин не явки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Відповідача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом Донецької області встановлено, що 27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (далі - «Постачальник») та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі «Покупець») підписаний договір поставки № 141503/1306425, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно п. 3.4. цього договору феросплави, протягом строку з 01.09.2014 по 31.12.2014, на умовах, в кількості та строки, вказані в специфікаціях до цього договору, що є невід`ємними частинами договору (п.1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, поставка товару по цьому договору здійснюється на умовах СPT залізнична станція Сартана Донецької ж/д.

Можлива поставка товару на умовах ФСА, склад вантажовідправника, автотранспортом покупця.

Датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній вантажовідправника (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.4 договору сторонами погоджено, що покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з дати поставки товару.

Згідно з п. 3.7. Договору, при перерахунку коштів на рахунок Постачальника, Покупець зобов`язан зазначити: «Оплата за товар по Договору № 141503/1306425 від 21.11.2013 року, згідно рахунку-фактурі отриманому Покупцем допомогою факсимільного та/або електронного зв`язку.

Відповідно до п. 7.6 договору у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожний день прострочки оплати.

27.08.2014 та 30.09.2014 сторонами підписані додаткові угоди до договору поставки.

Крім того, 02.09.2014, 30.09.2014, 30.10.2014 та 31.10.2014 між сторонами підписані та погоджені специфікації №№-1-15, копії яких наявні в матеріалах справи, в яких сторони погодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість товару.

На виконання умов договору та специфікацій Покупцем була здійснена поставка товару за наступними специфікаціями:

Відповідно до специфікації №7 до договору, позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку відповідачу товару. а саме: 09.10.2014 за залізничними накладними №№45128741, 45128782, 45128790, 45128717, 45128774, 45128709, 45128725, 45128758, 45128733, 45128766 (рахунок №196168 від 09.10.2014) на суму 11559391,25грн.;

17.10.2014 за накладною №004033 автотранспортом (рахунок №196404 від 17.10.2014) на суму 1137324,82грн.;

25.10.2014 за залізничними накладними №№45679370, 45679321, 45679305, 45679248, 45679354, 45679313, 45679255, 45679339, 45679297, 45679289, 45679347 (рахунок №196458 від 25.10.2014) на суму 12771295,97грн.;

Відповідно до специфікації №10 до договору, позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку відповідачу товару за залізничною накладною №45112349 (рахунок №196417 від 11.10.2014) на суму 1045004,17грн.

Відповідно до специфікації №12 до договору, позивач 13.11.2014 за залізничними накладними №№46365698, 46365672, 46365722, 46365649, 46365714, 46365631,46365755, 46365656, 4636748, 46365680 (рахунок №196850 від 13.11.2014) поставив відповідачу товар на суму 13988257,84грн.

Відповідно до специфікації №13 до договору, позивач 12.11.2014 за накладними №№30355, 30356 автотранспортом №№АЕ0049ВН, АР5560ВТ (рахунок №196851 від 12.11.2014 ) поставив відповідачу товар на суму 1135080,10грн.

Відповідач, товар по вищевказаним залізничним накладним отримав, спору щодо отримання відповідачем від позивача товару не має, а отже, відповідно до вищезазначених накладних, оплата за поставлений товар повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не заперечуються вказані вище обставини у справі, однак, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач неодноразово вказував на те, що його вина у простроченні виконання зобов'язань за договором поставки - відсутня, оскільки він не отримав вчасно від позивача розрахунків фактур.

Наведеним доводам відповідача було надано господарським судом відповідну оцінку і зазначено, що строк оплати встановлений протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, а датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній станції відправника (п. 2.3). Стосовно відправки товару автотранспортом, то судом відмічається, що сторонами не погоджені чітко умови про дату поставки, але враховуючи те, що поставка товару здійснюється автотранспортом покупця зі складу відправника, то датою поставки, якщо інше не передбачено договором, вважається дата передачі позивачем відповідачу товару, тобто дата видаткової накладної.

Щодо доводів відповідача зазначених в апеляційній скарзі в частині зменшення розміру неустойки за порушення господарського зобов'язання на 80%, Донецький апеляційний господарський суд України вважає за необхідне зазначити таке.

Зважаючи на обставини справи, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення у справі про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, використовуючи надане суду право п.3, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд обґрунтовано визнав даний випадок винятковим та правильно застосував до спірних правовідносин норми ч. 3, ст.. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1, ст.. 233 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанцій вважає, що таке зменшення, беручи до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником по оплаті отриманого товару та відсутність негативних наслідків для позивача у вигляді заподіяної шкоди, викликаних простроченням виконання, а також нарахування, крім пені також й трьох процентів річних, є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

Отже в даному випадку, місцевим господарським судом дотриманий баланс інтересів сторін та правомірно зменшено розмір пені.

Інші заперечення відповідача, викладені останнім в апеляційній скарзі не приймаються судом до уваги у звязку з недоведеністю.

В сукупності встановлених у справі обставин, господарський суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 546, 549,610, 611 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, дійшов правильного висновку про обґрунтованість поданого позову, оскільки покупцем було порушено строк оплати товарів за Договором поставки.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 року у справі № 905/3210/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_2

Надруковано примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 ГСДО;

1 ДАГС.