Постанова № 55480739, 02.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.02.2016 справа №908/1454/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не зявився ОСОБА_4, довіреність б/н від 01.04.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», м.Донецькна рішення господарського суду Запорізької області від05.05.2015р. (повний текст підписано 06.05.2015р.) у справі№908/1454/15-г (суддя Хуторной В.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», м.Донецькпроповернення майна

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд», м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», м.Донецьк про повернення майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 06.05.2015р.) у справі №908/1454/15-г позовні вимоги задоволені, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» повернути з відповідального зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» вінець зубчастий до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 (одна) штука, вартістю за одну одиницю 1000000,00грн.

Рішення суду мотивовано тим, що факт передачі позивачем відповідачу вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000 грн. підтверджується Актом №3 від 09.10.2013р. та вінця зубчастого до млину Ш-50, (креслення 13740), у кількості 2 шт., вартістю за одну одиницю - 1000000 грн. підтверджується Актом №1 від 09.10.2013р. Проте, взяті відповідачем зобов'язання щодо повернення майна, переданого позивачем на відповідальне зберігання, належним чином не виконані, а саме відсутні докази повернення вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ), у кількості 1 шт., вартістю 1000000грн., переданого на відповідальне зберігання за актом №3 від 09.10.2013р. За таких обставин суд визнав вимогу позивача про повернення майна законною та такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 06.05.2015р.) у справі №908/1454/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що вінець зубчатий до млину Ш-50 (у кількості 2 шт.) ним було повернуто позивачу згідно Актів №2 від 13.12.2013р. та №3 від 05.02.2014р., а факт передачі позивачем відповідачу вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000,00грн. за Актом №3 від 09.10.2013р. не визнає.

Крім того, апелянт зазначає, що СВ Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області з питання, що стосується спірного вінця зубчастого до млину Ш-50А, відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі №908/1454/15-г було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 21.07.2015р. о 14:00 год.

В судове засідання 21.07.2015р. представник позивача не зявився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням у відпустці та неможливістю прибути у судове засідання.

У зв'язку з не зявленням до суду представника позивача, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 28.07.2015р. та про витребування для огляду в судовому засіданні оригіналів документів (актів приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та актів приймання передачі з відповідального зберігання).

У судовому засіданні 28.07.2015р. представник скаржника пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 28.07.2015р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Надав для огляду у судовому засіданні оригінали частини документів, витребуваних ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.07.2015р., а також оригінали документів, які судом не витребувалися.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, у звязку з повторним витребуванням додаткових документів, які не були надані позивачем для огляду у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про відкладення судового засідання апеляційної інстанції на 04.08.2015р.

В судовому засіданні 04.08.2015р. представник відповідача знову не виконав вимоги, викладені в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. та не надав частину витребуваних судом оригіналів документів. Разом з тим, надав Акт №3 від 09.10.2013р., який за його твердженнями є оригіналом. Зазначений акт долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.2015р. заявив клопотання про призначення експертизи та про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що акту №3 приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 09.10.2013р. за договором відповідального зберігання №29/07/03 від 29.07.2013р. не існувало, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи №908/1454/15-г виникли питання, які потребують спеціальних знань, а вирішення таких питань має істотне значення для розгляду спору по суті.

За таких обставин, з метою повного, всебічного і обєктивного розгляду всіх обставин справи, Донецький апеляційний господарський суд визнав за доцільне скористатися правом, наданим йому відповідно до ст.41 ГПК України, та призначити технічну експертизу документу для розяснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору, врахувавши, що з'ясування обставин та фактів, які стосуються спеціальних знань, віднесено чинним процесуальним законодавством до компетенції спеціалістів певної галузі.

Частиною третьою статті 41 ГПК передбачено, що господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону України Про судову експертизу. Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, апеляційний суд врахував положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N53/5 та дійшов висновку доручити проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 Міністерства юстиції України.

Згідно з приписами п.1 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за власною ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

У звязку з призначенням у справі №908/1454/15-г судової експертизи, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. апеляційне провадження у справі №908/1495/15-г було зупинено відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України. Матеріали справи були направлені до експертної установи для проведення експертного дослідження.

У звязку з закінченням проведення судової технічної експертизи документів, на адресу Донецького апеляційного господарського суду були повернуті матеріали справи №908/1454/15-г.

За приписом ст.79 ГПК України після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по справі, господарський суд поновлює провадження по справі.

Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі усунені, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. було поновлено провадження у справі, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькенергоремонт про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 02.02.2016р.

Представник позивача в судове засідання не зявився, вимоги ухвали щодо ознайомлення з висновком судової технічної експертизи документів, наявним в матеріалах справи, не виконав. Про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник скаржника у судовому засіданні 02.02.2016р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Поряд з цим, відповідач не посилалися на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

29.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» (далі зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» (далі поклажодавець) був укладений договір відповідального зберігання №29/07/03 (далі договір).

За умовами п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зберігач зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем (далі-товар), і повернути цей товар поклажодавцеві у схоронності, або передати цей товар будь якій іншій особі виключно за вказівкою та дорученням поклажодавця.

Згідно з п.1.2 договору, товар передається зберігачу за актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками обох сторін, особою відповідальною за одержання товару у місці, вказаному у п 1.5 цього договору, та скріплений відповідними печатками обох сторін, і товарно - транспортною накладною з підписом особи, відповідальної за одержання товару у місці вказаному у п. 1.5 договору.

Пунктом 1.5 договору сторони узгодили місце зберігання: Україна, Артемівськ, пер. Першотравневий, 165.

Зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження товару, а після закінчення зберігання - повернути поклажодавцю той же самий товар, у тому же самому стані, у якому він був прийнятий на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 2.1.3).

Відповідно до п.2.1.5 зберігач зобов'язаний повідомити поклажодавця про самостійно вжиті негайні заходи, що змінюють умови зберігання та спрямовані на забезпечення збереження товару шляхом письмового повідомлення впродовж одного робочого дня з настання вказаних подій.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути йому товар або передати за вказівкою поклажодавця третій особі, навіть коли передбачений договором термін зберігання не закінчився (п. 2.6) .

За приписами п.3.2 зберігач відповідає за втрату (нестачу, знищення) або пошкодження (псування) товару, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості товару про які Зберігач, приймаючи їх на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності.

Сторони в п.6.1 договору передбачили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та його скріплення печатками обох сторін.

Відповідно до п.6.3 закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Додатковою угодою №1 від 30.08.2013р. сторони вносилися зміни до договору відповідального зберігання №29/07/03, а саме в пункт договору 1.6: «порядок і строк передання товару на зберігання: до 31 жовтня 2013 року».

Відповідно до ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків. Таким чином, відповідно до умов договору №29/07/03 від 29.07.2013р., між сторонами у даній справі виникли певні взаємні зобовязання.

За своїм змістом та правовою природою договір №29/07/03 від 29.07.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» є договором зберігання.

За приписами ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1,2 статті 937 ЦК України передбачено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ч.1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з ч.1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, відповідно до Акту №1 від 09.10.2013р. позивачем було передано відповідачу вінця зубчастого до млину Ш-50, (креслення 13740), у кількості 2 шт., вартістю за одну одиницю - 1000000 грн. На вимогу позивача повернути вінці зубчасті до млину, передані на відповідальне зберігання за Актом №1 від 09.10.2013р., відповідачем було повернуто вінці зубчасті до млину Ш-50 (креслення 13740) у кількості 2 шт., що підтверджується Актом №2 від 13.12.2013р. та Актом №3 від 05.02.2014р. Вказані аАкти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

За твердженнями позивача, відповідно до Акту №3 від 09.10.2013р. ним також було передано відповідачу вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000 грн., який не був повернутий відповідачем.

Відповідач факт передачі позивачем вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000,00грн. за Актом №3 від 09.10.2013р. не визнає.

Проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про передчасність висновків господарського суду Запорізької області щодо наявності підстав для зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» повернути з відповідального зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» вінець зубчастий до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 (одна) штука, вартістю за одну одиницю 1000000,00грн.

Судом першої інстанції зазначено, що взяті відповідачем зобов'язання щодо повернення майна, переданого позивачем на відповідальне зберігання згідно з Актом №3 від 09.10.2013р. належним чином не виконані, а саме доказів повернення вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ), у кількості 1 шт., вартістю 1000000 грн. відповідачем суду не надано.

Однак господарським судом Запорізької області належним чином не досліджено питання наявності спірного Акту №3 від 09.10.2013р., існування якого відповідач не визнавав ще в суді першої інстанції, що стало підставою призначення в суді апеляційної інстанції відповідної судової технічної експертизи документу (Акту №3 від 09.10.2013р). Для проведення експертизи був наданий аАкт №3 від 09.10.2013р. приймання-передачі товару на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання №29/07/03 від 29.07.2013р., який на вимогу суду був наданий представником позивача в судовому засіданні 04.08.2015р. в якості оригіналу, який був долучений до матеріалів справи (а.с.192)

На вирішення експерта були поставлені наступні питання: яким чином виготовлено Акт №3 від 09.10.2013р.; чи не виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою компютерної або копіювально-розмножувальної техніки.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 Міністерства юстиції України наданий висновок судової технічної експертизи документів №8136 від 22.12.2015р.

У висновку зазначено, що у надано на дослідження акті №3 приймання-передачі товару на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання №29/07/03 від 29.07.2013р., датованому 09.10.2013р., друкований текст і зображення відтисків печаток, підписів і рукописного запису виконані струминним способом друку на копіювальному чи багатофункціональному пристрої (БФП) із струминним способом друку в режимі копіра або на струминному принтері із відсканованого зображення (зображень) документа (документів).

Стосовно другого питання зазначено, що встановити, чи виготовлено наданий для дослідження Акт №3 шляхом монтажу за допомогою компютерної або копіювально-розмножувальної техніки, не надається можливим з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку. В дослідницькій частині з цього приводу зазначено, що дослідженням наданого Акту №3 за допомогою лупи, мікроскопу та вимірювальних приладів встановлено, що ознак монтажу: яких-небудь додаткових штрихів, ліній, фрагментів текстів та знаків, які не відносяться до змісту друкованого тексту документу, зображень підписів, відтисків печаток і рукописного запису, непаралельності рядків друкованих текстів, порушень (нерівномірності) міжрядкових інтервалів, а також явно виражених послаблень або посилень фону на ділянках зображень відтисків печаток та підписів, немає. Однак, відсутність ознак монтажу ще не свідчить про те, що монтаж у наданому акті №3 не проводився, оскільки ознаки могли не відобразитися на аркуші документу.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши висновок судового експерту, судова колегія дійшла висновку, що позивачем на вимогу суду не було надано оригінал спірного акту №3 від 09.10.2013р. приймання-передачі товару на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання №29/07/03 від 29.07.2013р., який став підставою для задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також зазначив, що факт придбання та відвантаження вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) позивач додатково підтвердив наступними документами: Договором поставки №008/12 від 28.02.2012 р. з пакетом документів, СМR №0493242, №0538763 від 04.10.2013 р., рахунками-фактурами №П0000111 та №П0000112 від 30.09.2013 р., договором на транспортно-експедиційне обслуговування №26/09/13 від 26.09.2013 р. з пакетом документів на перевезення.

Проте, зазначені документи не стосуються договору відповідального зберігання №29/07/03 від 29.07.2013р. і жодним чином не підтверджують передання відповідачу вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000грн. за актом №3 від 09.10.2013р. приймання-передачі товару на відповідальне зберігання, на який посилається позивач в обґрунтування позовної заяви.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, факт передання Товариством з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» за актом №3 від 09.10.2013р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» вінця зубчастого до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000 грн. не доведений належними та допустимими доказами в розумінні ст.33,34 ГПК України. Акт №3 від 09.10.2013р., який на вимогу суду був наданий представником позивача в судовому засіданні 04.08.2015р. в якості оригіналу та долучений до матеріалів справи, визнаний судовою експертизою таким, що виконаний струминним способом друку на копіювальному чи багатофункціональному пристрої. Інших доказів передачі вінця зубчастого до млину Ш-50А (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 шт., вартістю 1000000 грн. на відповідальне зберігання позивач не надав.

У звязку з наведеним, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» повернути з відповідального зберігання вінець зубчастий до млину Ш-50А, (креслення 1-253209СБ) у кількості 1 (одна) штука, вартістю 1000000,00грн.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 06.05.2015р.) у справі №908/1454/15-г не відповідає чинному законодавству і, відповідно, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються при відмові позову на позивача.

У звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог, на підставі ст..49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви покладаються на позивача, а також з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги та по сплаті за проведення судової експертизи, здійсненої на виконання ухвали суду.

Відповідно до вимог частини 4 статті 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.90 ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність направити повідомлення про виявлені в ході розгляду справи №908/1454/15-г ознаки кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», м.Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 06.05.2015р.) у справі №908/1454/15-г задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 06.05.2015р.) у справі №908/1454/15-г скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд», м.Київ відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атоменергомашбуд» (01004, м.Київ, вул.Крутий узвіз, буд. 6/2 літ. «А», код ЄДРПОУ 38005052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» (83008, м.Донецьк, вул.Умова, буд. 1 Ц; код ЄДРПОУ 30341775) витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 10000,00грн. та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 2457,60грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.А. Марченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників: 1 позивачу; 1 відповідачу ; 1 до справи; 1 ДАГС; 1 ГСЗО