Рішення № 55479676, 25.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.2016р. Справа №905/849/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу", м. Добропілля

про стягнення суми заборгованості в розмірі 634910,33 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 04.01.2016р.,

від відповідача: не зявився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" про стягнення суми заборгованості в розмірі 634910,33 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 530, 610, 629, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 193Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки №292-КД від 23.12.2013р. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Внаслідок чого, сума заборгованості становить 388074грн.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України позивачем нарахована сума інфляційних витрат у розмірі 217321,44грн., 3% річних у розмірі 10111,19грн., пеня у сумі 19403,70грн.

Загальна сума заборгованості становить 634910,33грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.07.2015р. порушено провадження по справі №905/849/15 та призначено до судового розгляду на 04.08.2015р.

04.08.2015р. відповідач надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти у звязку з тим, що останній звернувся з заявою до Торгово-промислової палати України для отримання сертифікату посвідчення форс-мажорних обставин за договором ;292-КД від 23.12.2013р., укладеного між ПАТ "ОСОБА_3 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ" та ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХНІКА-Н". Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 04.08.2015р. розгляду справи відкладено на 03.09.2015р.

03.09.2015р. відповідач надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив розгляд справи продовжити та відкласти розгляд на іншу дату. Крім того, зазначив, що станом на 03.09.2015р. відповідь від Торгово-промислової палати України на заяву щодо отримання сертифікату на адресу останнього не надходила.

Ухвалою суду від 03.09.2015р. за клопотанням представника відповідача продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів до 28.09.2015р. та відкладено розгляд справи на 22.09.2015р.

Ухвалою суду 22.09.2015р. за клопотанням представника відповідача зупинено провадження у справі №905/849/15 до розгляду повязаної з нею справи №905/1928/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" про внесення змін до п.5.4 Договору №292-КД від 23.12.2013р., укладеного між ПАТ "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" та ТОВ "Електротехніка-Н" в частині відстрочення виконання зобовязання щодо оплати отриманої продукції до закінчення проведення антитерористичної операції.

22.09.2015р. на адресу господарського суду надійшла апеляційна скарга б/н від 25.09.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.09.2015р. по справі № 905/849/15.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. ухвала господарського суду Донецької області від 22.09.2015р. у справі №905/849/15 залишена без змін.

25.11.2015р. через канцелярію суду представником позивача надано клопотання про поновлення провадження у справі №905/849/15 у звязку із набранням законної сили рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2015р. по справі №905/1928/15, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" про внесення змін до п.5.4 Договору №292-КД від 23.12.2013р., доповнюючи пункт 5.4 договору наступним пунктом "Розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем після скасування ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669-VII-відмовлено. Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2016р. провадження по справі №905/849/15 поновлено, розгляд справи призначено до розгляду на 25.01.2016р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представнику позивача у судовому засіданні розяснені права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" (покупець), укладено договір поставки №292-КД (надалі по тексту договір) відповідно до якого в порядку та на умовах, передбачених існуючим договором, постачальник зобовязується поставити у власність покупця продукцію або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті. кількості, в терміни, за ціною та з якісними з характеристиками, узгодженими сторонами в існуючому договорі та специфікаціях, які являються невід'ємними частинами до договору (п.1.1 договору).

Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов існуючого договору (п.1.2).

Відповідно до п.4.2. Договору умови поставки продукції DDP, згідно "Інкотермс 2010", з урахуванням умов, існуючих в договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначаються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, повязані з поставкою продукції до моменту її постачання в узгоджене місце призначення поставки.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинність з 01 січня 2014 року за умовою його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли до згоди, що у разі неналежного виконання зобов'язань обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31 грудня 2015року включно.

Загальна сума договору складає 388074грн. згідно з специфікаціями від 24.04.2014р. та 08.05.2014р.

Відповідно до вищевказаних специфікацій, позивачем виписаний рахунок-фактура №СФ-000035 від 24.06.2014р. на загальну суму 140736грн. та рахунок фактура №СФ-000036 від 24.06.2014р. на суму 247338грн.

На виконання умов договору позивачем поставлена продукція, яка отримана відповідачем, що підтверджується видатковими накладними №36 від 24.06.2014р. на суму 140736грн. та №37 від 24.06.2014р. на суму 247338грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності №1138 від 24.06.2014р.

Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств.

Окрім цього, факт поставки позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами. Зазначені податкові накладні підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Згідно з п.5.4. договору з урахуванням додаткової угоди від 13.01.2014р. розрахунки за поставлену постачальником продукцію відповідно до договору проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 (пяти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати постачання відповідно продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 існуючого договору моменту поставки продукції (п.п.4.2 Договору).

Пунктом 2.2. договору сторонами обумовлено застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6.

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї не сплатив, своїх договірних зобовязань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Зазначені вище акти в матеріалах справи відсутні, претензій до позивача стосовно того, що не вистачає документів, передбачених розділом 4 договору, відповідачем не надано, що на думку суду, свідчить про те, що всі передбачені договором документи відповідачем були отримані. Доказів відмови від товару відповідачем не надано, товар прийнятий без будь-яких заперечень.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія на суму 388074грн., що підтверджується фіскальним чеком з описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи обмежені процесуальні строки вирішення спору клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи для отримання сертифікату посвідчення форс-мажорних обставин за договором №292-КД від 23.12.2013р., укладеного між ПАТ "ОСОБА_3 КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ" та ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХНІКА-Н" не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 388074грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 19403,70грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Також, згідно із статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22 листопада 1996 року №543-96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 6.8 договору, у випадку несвоєчасної сплати продукції, покупець за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України за кожний день прострочення від вартості своєчасної несплаченої продукції, але не більше 5 відсотків від вартості своєчасно несплаченої продукції.

Позивач на підставі п. 6.8. договору нарахував пеню у розмірі 19403,70грн. за період з 30.08.2014р. по 05.02.2015р.

Проте, визнаючи правомірність нарахування пені, яка заявлена до стягнення, суд зазначає наступне.

В силу пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з останнього, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобовязання, якщо розмір неустойки значно перебільшує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобовязання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого субєкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, а саме пені.

Отже, з огляду на те, що рішення суду ґрунтується на принципах законності та справедливості, користуючись правами, наданими суду статтею 83 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобовязань за договором, незначності прострочення виконання, відсутність доказів понесення збитків позивачем, суд вважає можливим зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 50%, а саме розмір пені з 19403,70грн. до 9701,85грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 10111,19грн. та інфляційних витрат у розмірі 217321,44грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних суд визнає його вірним. З огляду на що, 3% річних підлягають задоволенню у сумі 10111,19грн., нарахованих за період з 30.08.2014р. по 12.072015р.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за період з вересня 2014 року по червень 2015 року суд визнає його арифметично не вірним. З огляду на викладене, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні у розмірі 215815,59грн.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" про стягнення суми заборгованості в розмірі 634910,33грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул.Київська, буд.1, ЄДРПОУ 05508186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, код ЄДРПОУ 34952753) суму основного боргу становить 388074грн., пеню у сумі 9701,85грн., 3% річних становить 10111,19грн., інфляційні втрати у розмірі 215815,59грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ОСОБА_1 Донбасу" (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул.Київська, буд.1, ЄДРПОУ 05508186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Н" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, код ЄДРПОУ 34952753) судовий збір у розмірі 12668,09грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 25 січня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01 лютого 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява