Рішення № 5547897, 10.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2009 р.Справа № 12/111-09-3039 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 16343,76 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Гришин Д.М. довіреність від 26.12.2008 р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд розірвати договір оренди № 5/58 від 29.02.2008 р. нежитлового приміщення підвалу, площею 95,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 із зазначеного приміщення, а також стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 15334,70 грн. та пені в сумі 1009,06 грн.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.05.2009 р. наданим суду позивачем, але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд визнав матеріали, надані Позивачем достатніми, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29.02.2008 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір № 5/58 оренди нежитлового приміщення, (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 95,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становила за перший місяць після підписання договору оренди 1350 грн., без урахуванням ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобовязався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Пунктом 1.3. термін дії Договору встановлено до 29.02.2009 р.

Відповідно до п. 7.8. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідних заяв подано не було, отже, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. Договору, відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, станом на момент подання позову у відповідача за період з липня 2008 р. по квітень 2009 р. сума боргу становить 15334,70 грн. Також позивачем, у відповідності до п.5.2 договору, нарахована пеня у розмірі 1009,06 грн. за несвоєчасне внесення орендної плати.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, надіслало на адресу Орендаря пропозицію від 16.12.2008 р. за № 01-15\1610 про розірвання договору.

24.02.2009 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради повторно звернулося до відповідача із пропозицією за №01-15/148 про розірвання договору оренди.

Не отримавши відповіді на пропозиції, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи не одержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, спір передано на вирішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем, та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались на протязі десяти місяців з липня 2008 р. по квітень 2009 р., внаслідок чого у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 утворилась заборгованість з орендної плати на суму 15334,70 грн., яку Відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 договору № 5/58 оренди нежитлового приміщення від 29.02.2008 р. відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до п.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобовязання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди № 5/85 від 29.02.2008 р., виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 95,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на суму 15334,70 грн., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині нарахування пені судом зроблено розрахунок, згідно якого сума нарахованої пені складає 716,53 грн., тому суд вважає що в частині стягнення пені позовні вимоги Позивача повинні бути задоволені частково.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 160,51 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 312,5 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди № 5/58 від 29.02.2008 р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (67452, АДРЕСА_2, іден.код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення підвалу, площею 95,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595).

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67452, АДРЕСА_2, іден.код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) - 15334 (пятнадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 70 коп. заборгованість з орендної плати, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 53 коп. пені, 160 (сто шістдесят) грн. 51 коп. витрат на оплату державного мита; 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 14.07.2009 р.

Суддя Цісельський О.В.