Рішення № 5547672, 07.08.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" серпня 2009 р.Справа № 6/667

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Білоус Р.А. - довіреність від 23.03.09р.

Гущин В.Г. - довіреність від 23.06.09р. №3

від відповідача ОСОБА_3 - довіреність від 27.07.09р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бьюті Профі" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м.Житомир)

про стягнення 161187,60 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оглошувалась перерва з 28.07.2009р. до 12:00 години 07.08.2009р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 161187,60 грн. заборгованості, з яких: 137443,28грн. - основний борг, 13744,32грн. - оперативно-господарська санкція, 10000,00грн. - витрати за отримані юридичні послуги. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає частково в сумі 68721,64 грн. основного боргу. Решту позовних вимог вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2005 року між ТОВ "Бьюті Профі" (Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Відповідач) було укладено договір №115, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцеві (відповідач) товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити товар (а.с.8-12).

Термін дії договору з 14.11.05 по 31.12.06р. (п.10.2 договору). Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію договору, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

Оскільки матеріали справи не містять доказів про припинення дії договору, то він вважається пролонгованим до 31.12.2007р.

Розділом 2 вищезазначеного договору передбачено, що ціни на товари вказані в накладних, що мають силу протоколу погодження цін. Постачальник має право мотивовано змінювати ціни на товар, повідомивши про такі зміни покупця за 21 календарний день до передбачуваного вводу в дію нових цін. Загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару.

Згідно п.4.1 договорупокупець проводить оплату на умовах відстрочки платежу 60 календарних днів по мірі реалізації товару кожні 7 календарних днів з дати передачі товару на умовах п.1.7 договору. Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок постачальника.

11 липня 2007 року між тими ж сторонами було укладено договір №40, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцеві (відповідач) товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити товар (а.с.13-17).

Термін дії договору з 11.07.07р. по 31.12.07р. (п.10.1 договору). Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не попередить письмово про свій намір розірвати договір, він вважається пролонгованим до 30.06.2008р. на тих же умовах (п.10.2 договору).

В договорі №40 від 11.07.07р. відсутні застереження про втрату чинності попереднього договору №115 від 14.11.05р.

Позивач зазначає, що відповідно до видаткових накладних поставив товар ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 908501,58грн., що підтверджується реєстром видаткових накладних, долученим до матеріалів справи (а.с.36-37).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати товару виконав частково. Залишок несплаченого боргу складав 69969,54 грн. На підтвердження даного боргу позивачем надані видаткові накладні №Б-00002157 від 12.09.07р., №Б-00002241 від 22.09.07р. та №Б-00000869 від 02.04.08р. (а.с.18-26).

В зв'язку з тим, що за відповідачем за попередні періоди рахувалась переплата в сумі 247,90 грн., та 20.03.09р. відповідач сплатив 1000,00 грн., сума основного боргу на день пред'явлення позову становить 68721,64 грн. (69969,54-247,90-1000=68721,64), що підтверджується актом звірки станом на 31.01.2009р., підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками (а.с.83).

Позивач листом від 02.02.09р. з посиланням на п.8.4.2 та п.8.4.3 договору поставки №40 від 11.07.07р. повідомив відповідача про зміну в односторонньому порядку цін на поставлений товар в сторону збільшення на 100%, в результаті чого сума заборгованості зросла в два рази та склала 139443,28 грн. (68721,64*100%=137443,28), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 13744,32 грн. оперативно-господарської санкції на підставі п.8.5 договору (10% від суми боргу) та 10000,00 грн. витрат (збитків) на юридичні послуги фахівця в галузі права.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала основний борг в сумі 68721,64 грн. Проти стягнення інших сум, заявлених до стягнення, заперечує, посилаючись на невідповідність умов договору в частині відповідальності сторін приписам чинного законодавства. Також зазначила, що у видаткових накладних відсутні посилання на конкретний договір, на підставі якого здійснювалась поставка товару.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначалось вище, та не заперечується представником відповідача, сума основного боргу по оплаті за поставлений товар становить 68721,64 грн., яка є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно збільшення суми боргу вдвічі слід зазначити наступне.

Підпунктом 8.4.3 пункту 8.4 договору №40 від 11.07.07р. передбачено, що у випадку систематичного невиконання Покупцем своїх зобов'язань Постачальник має право по своєму вибору: збільшити ціну кожної одиниці товару у односторонньому порядку, здійснив анулювання попередніх узгоджених цін на товар. Збільшені ціни вважаються дійсними з моменту їх пред'явлення Покупцю.

Матеріали справи не містять доказів пред'явлення Покупцю (відповідачу) збільшених цін на товар. Позивач листом №9 від 02.02.2009р. повідомив відповідача про збільшення його боргу, який становив 69721.64грн, на 100% (а.с.39-40). З цього листа не вбачається на який конкретно товар збільшена ціна і на скільки. Тому суд вважає таке збільшення боргу безпідставним.

Позивач також просить стягнути з відповідача 13744,32грн. оперативно-господарської санкції на підставі п.8.5 договору №40 від від 11.07.2007р.

Пунктом 8.5 договору №40 від від 11.07.2007р. передбачено, що за порушення господарських зобов'язань Покупцем, що зазначені в п.п.8.3, 8.4 договору, до Покупця застосовується оперативно-господарська санкція у вигляді штрафу у розмірі 10% від загальної суми простроченого зобов'язання.

Слід зазначити, що штраф не відноситься до оперативно-господарських санкцій. Відповідно до ст.235 ГК України оперативно-господарські санкції - це заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання. Види таких санкцій наведені в ст.236 ГК України.

Крім того, підставою застосування такої оперативно-господарську санкцію у вигляді штрафу позивач зазначає порушення господарського зобов'язання, передбаченого п.8.4 договору. Цей пункт відноситься до розділу 8 договору "Відповідальність сторін", і його порушення не можна трактувати як порушення господарського зобов'язання.

Також заслуговують на увагу і заперечення представника відповідача, що у видаткових накладних відсутнє посилання на номер та дату договору, на підставі якого здійснювалась поставка товару.

Враховуючи строки дії вищевказаних договорів, укладених між сторонами, дати видаткових накладних, а також відсутність у видаткових накладних посилання на конкретний договір, не можливо зробити висновок, на підставі якого договору здійснена поставка товару. За таких обставин відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасну оплату отриманого товару, яка передбачена договорами.

Позивач вимоги обгрунтовує умовами договору №40 від 11.07.2007р. Проаналізувавши розділ 2 договору №40 від 11.07.2007р. "Ціна договору", суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін i погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.180 ГК України. Проте, за приписами частини третьою ст.180 ГК України сторони господарського договору зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини восьмої ст.181 ГК відсутність згоди між сторонами щодо хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин), такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Пунктом 2.1 договору №40 від 11.07.07р. передбачено, що найменування товару, його асортимент, кількість та ціна визначається Загальною Специфікацією (додаток №1), а остаточно корегується видатковими накладними, які є його невід'ємною частиною.

Отже, Загальна Специфікація є суттєвою умовою договору і повинна бути погоджена сторонами. Однак, дана Специфікація відсутня, що свідчить про відсутність погодження сторонами такої істотної умови договору як ціна договору.

За таких умов договору та вимог закону договір №40 від 11.07.2007р. вважається неукладеним (таким, що не відбувся). А отже, відсутні підстави для застосування до господарських зобов'язань між сторонами розділу 8 вказаного договору "Відповідальність сторін".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські зобов'язання між сторонами склалися внаслідок поставки позивачем товару згідно видаткових накладних, долучених до матеріалів справи. Враховуючи претензію позивача №26 від 04.08.2008р., яку відповідач отримав 05.08.2008р. (а.с.33), та акт звірки станом на 31.01.2008р. (а.с.83), задоволенню підлягають тільки вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 68721,64 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000,00 грн. збитків за отримані юридичні послуги суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239, зазначено: "Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.

Віднесення до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить закону, зокрема, ст.623 ЦК Уураїни, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною сумою за позовом.

Крім того, позивачем не надані докази фактичного понесення витрат на юридичні послуги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної суми боргу 68721,64 грн. В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44, 49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (10008, АДРЕСА_1 , ід.код НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бьюті Профі" ( 01010 м.Київ, вул.Московська,24, кв.21, код 31453128) - 68721,64 грн. основного боргу, а також 687,22 грн. сплаченого державного мита та 133,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам