Ухвала суду № 554585, 27.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 25 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2006 року, у справі № АС-13/378-05 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу до ДПІ у Київському районі м.Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м.Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ Київського району м.Харкова № 0002012320/3 від 17.07.05 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 7355,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 40187,71 грн., посилаючись на відсутність порушень, особливий статус підприємства як підрозділу Міністерства оборони України, положення законів України „Про господарську діяльність у Збройних силах України" та „Порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Постановою господарського суду Харківської області від 25 січня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2006 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ Київського району м. Харкова № 0002012320/3 від 17.07.05 р. про визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 7355,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 40187,71 грн. В решті вимог в позові відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м.Харкова просить скасувати зазначені судові рішення в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ Київського району м.Харкова № 0002012320/3 від 17.07.05 р. та прийняти в цій частині нове рішення. Вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, став акт №4673/23-2/07923280 від 05.11.04 р. позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання законодавства щодо повноти та своєчасності сплати ПДВ та податку на землю за період з 01.10.01 р. по 30.06.04 р. та дотримання порядку ведення операцій з готівкою. Згідно результатів перевірки, позивач зареєстрований в органах державної влади 06.02.95 р. Харківською міською радою і в подальшому був переформований за директивою командуючого військами Північного Оперативного командування від 12.12.02р. Статус суб'єкта господарської діяльності, за даними перевіряючих, наданий позивачу Головним фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України при реєстрації 10.12.03 р. При цьому позивач діє на підставі Положення, затвердженого заступником командуючого Північним округом з розквартирування військ та капітального будівництва. Крім того, перевіряючі вказували на те, що позивач є підприємством, юридичною особою, складає самостійний баланс та має інші ознаки юридичної особи. Майно КЕВ є загальнодержавною власністю і належить йому на праві повного господарського відання. Як платник податків позивач зареєстрований з 06.11.97 р. та внесений в реєстр неприбуткових установ і організацій і звільнений від оподаткування податком на прибуток. Як платник ПДВ позивач зареєстрований 28.11.02 р., про що отримав свідоцтво № 28752976.

В той же час в акті зазначено, що позивач є бюджетною установою, фінансується з держаного бюджету, має самостійний кошторис надходжень та видатків. Надходження зараховуються в склад кошторису до спеціального фонду та використовуються на фінансування витрат кошторису.

В ході перевірки питань правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету, державних цільових фондів податків та зборів, встановлених законодавством, перевіряючими були встановлені порушення вимог п. 9.3 ст. 9 Закону України „Про ПДВ", які спричинені тим, що КЕВ не зареєструвався платником ПДВ за місцезнаходженням та не подавав звіти по ПДВ до податкової інспекції.

За даними перевіряючих обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню, склали суму 182839,82 грн., а ПДВ по цим операціям дорівнює 36567,95 грн. В акті перевірки не вказано, які саме операції при визначенні їх обсягів були досліджені, яким чином і на підставі яких документів було встановлено, що ці операції підлягають оподаткуванню з урахуванням приписів п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про ПДВ". В розділі 1.16.1 акту перевірки, обсяг операцій був встановлений за даними бухгалтерського обліку і вони стосувалися отримання коштів від надання послуг оренди. При цьому були досліджені договори оренди приміщень інфраструктури військових містечок Харківського гарнізону, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61.

Як встановлено судами, всі досліджені при перевірці договори оренди були оформлені на підставі типового договору, копія якого знаходиться у матеріалах справи, мали ті ж самі реквізити орендодавця і наданий договір нічим не відрізняється від договорів оренди, в яких орендарями є ТОВ «Човен» та ТОВ «Борець». Орендодавцем за договором є Міністерство оборони України в особі начальника Головного квартирного-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. В п. 3.3 договору визначено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Харківської КЕЧ району в територіальному органі Державного казначейства.

Таким чином, позивач не є орендодавцем за договором і орендна плата не надходила і не повинна була надходити на його власні рахунки. Оскільки позивач не був стороною договору оренди (в даному випадку - орендодавцем), проведені операції не можуть відноситися до його господарської діяльності.

Відповідно до положень п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про ПДВ" об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця. Як встановлено судами, укладання та здійснення договорів оренди не входило до його господарської діяльності, кошти, які були перераховані на спеціальний реєстраційний рахунок, перераховувалися повністю до бюджету і не були власними коштами позивача, що не спростовано відповідачем.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки акту перевірки стосовно досягнення позивачем обсягу господарських операцій є безпідставними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені судами з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова відхилити, а постанову господарського суду Харківської області від 25 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: