Постанова № 55375649, 01.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа№ 910/21748/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача Добрянська Н.І., дов. від 15.09.2015 №113/09/15,

від ВДВС не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2015

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Берт»

на дії Державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції у місті Києві Клименка О.О. щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/21748/14 від 03.02.2015

у справі №910/21748/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»

про стягнення 131 592,39 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №910/21748/14 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 114 000,00 грн основного боргу, 9 338,63 грн пені, 1 300,43 грн 3% річних, 6 953,33 грн інфляційних втрат, 5 000,00 грн витрат на послуги адвоката та 2 631,85 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2015, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №910/21748/14 змінено. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 114 000 грн, пеню в сумі 9 338, 63 грн, 3% річних в сумі 1 300,43 грн, інфляційні втрати в сумі 6 953, 33 грн, витрати на послуги адвоката в сумі 13 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 631, 85 грн.

03.02.2015 місцевим господарським судом видано наказ.

02.11.2015 ТОВ «Берт» звернулось до Господарського суду міста Києва з скаргою на дії державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Клименка О.О. (далі - ВДВС) щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/21748/14 від 03.02.2015, якою просило суд:

- визнати дії державного виконавця Клименко О.О. щодо закриття виконавчого провадження ВП № 47068389 без повного виконання рішення суду протиправними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47068389 від 06.05.2015;

- повернути ВДВС наказ про примусове виконання рішення №910/21748/14 для виконання його у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21748/15 скаргу ТОВ «Берт» задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Клименка О.О. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.05.2015 (ВП №47068389). Визнано недійсною та скасовано винесену державним виконавцем ВДВС Клименко О.О. постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.05.2015 (ВП № 47068389). В іншій частині скаргу відхилено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «БМБ Компаунд» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21748/15 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні скарги відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що представник позивача допустив помилку у визначені загальної суми боргу, яка підлягала стягненню з боржника, вказавши меншу суму, а відтак, державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавце провадження».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 прийнято апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 01.02.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

Доказом належного повідомлення сторін та ВДВС про час і місце розгляду апеляційної скарги є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 18.01.2016) - 21.01.2016 (відповідачу та ВДВС), - 22.01.2016 (позивачу), долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні скарги відмовити повністю.

Представник позивача та ВДВС у судове засідання не з'явились, про дату та час проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст.115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій (ч.1 ст.116 ГПК України).

За змістом ч.ч.1,2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.1 ст.3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій (яка була чинною, на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в пункті 1.1 цієї Інструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2015 позивач подав заяву від 20.03.2015 №29/03/вн/15 до ВДВС Деснянського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження та просив відкрити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у справі № 910/21748/14 про стягнення з ТОВ «БМБ Компаунд» на користь ТОВ «Берт» основного боргу в сумі 114 000, 00 грн, пені в сумі 9 338, 63 грн, 3% річних в сумі 1 300, 43 грн, інфляційних втрат в сумі 6 953, 33 грн, витрат на послуги адвоката в сумі 13 000,00 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 2 631, 85 грн витрат по сплаті судового збору, вказавши загальну суму боргу 135 524, 24 грн.

Наказ, разом з заявою стягувача, передано державному виконавцю до виконання 01.04.2015.

03.04.2015 державним виконавцем Клименко О.О. розглянуто наказ Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у справі №910/21748/15 та у відповідності до ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу на суму 135 524, 24 грн.

14.04.2015 державним виконавцем на підставі ст.ст.28, 41 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, а також про арешт майна боржника та арешт коштів боржника.

22.04.2015 на адресу фінансової установи, яка обслуговує боржника направлено платіжну вимогу щодо списання коштів боржника, що знаходяться на його рахунку, які того ж дня надійшли на депозитний рахунок ВДВС.

Згідно розпорядження від 27.04.2015 №47068389/14 кошти у сумі 135 524,24 грн, відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 №910/21748/14, перераховано стягувачу.

06.05.2015 державним виконавцем ВДВС Клименко О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по наказу № 910/21748/14 виданому 03.02.2015 на тій підставі, що рішення суду виконано в повному обсязі.

29.05.2015 наказ від 03.02.2015 №910/21748/14 повернуто до Господарського суд міста Києва.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в заяві про відкриття виконавчого провадження ТОВ «Берт» допущена арифметична помилка, оскільки додавши всі суми, що підлягають стягненню боржника (114 000, 00 грн + 9 338, 63 грн + 1 300, 43 грн + 6 953, 33 грн + 13 000, 00 грн + 2 631, 85 грн) загальна сума боргу становить 147 224, 24 грн, а не 135 524, 24 грн, як зазначено стягувачем в заяві.

В подальшому зазначена сума відображена в усіх постановах державного виконавця при виконанні ним наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у справі № 910/21748/14.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виконанню підлягає саме виконавчий документ (наказ), виданий на підставі рішення суду. При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такий виконавчий документ, як наказ господарського суду.

Частина 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст.19 Закону України про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Тобто, відкриття виконавчого провадження ВП №47068389 мало б здійснюватись лише на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 №910/21748/14 та заявою стягувача ТОВ «Берт».

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що недоліки (арифметичні помилки) щодо змісту заяви (а не виконавчого документу) не можуть слугувати підставою для невиконання у повному обсязі судового рішення, оскільки ст. 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частинами 1, 3 ст.121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9).

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доводи заявника (скаржника) щодо незаконності дій державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження правомірними та задовольнив скаргу в цій частині та в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 47068389 від 06.05.2015.

Вимога скаржника повернути ВДВС наказ про примусове виконання рішення № 910/21748/14 для виконання його у повному обсязі, місцевим господарським судом підставно не задоволена, оскільки положенням чинного законодавства України не передбачено видачу та/або надіслання господарським судом наказу іншій особі, ніж стягувачу.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у даній справі, оскільки вона відповідає нормам процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/21748/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/21748/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій