Ухвала суду № 55346150, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року м. Київ К/800/64743/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - комунальне підприємство "Служба єдиного замовника", про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - комунальне підприємство "Служба єдиного замовника", про визнання протиправним і скасування рішення від 08.10.2012 №448.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення органу Пенсійного фонду України від 08.10.2012 №448 як такого, що прийнято на підставі хибних висновків щодо порушення позивачем вимог частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" при здійсненні перерахунку допомоги з тимчасової непрацездатністю та сплати заробітної плати без подання платником єдиного внеску розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 08.10.2012 №448; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до приписів статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у попередньому судовому засіданні без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено планову перевірку комунального підприємства "Служба єдиного замовника" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів за період з 01.07.2010 по 01.08.2012, за результатами якої складено, у тому числі, акт про порушення вимог щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску Донецьким регіональним управлінням публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" від 08.10.2012 №4/02.

Зазначеним актом встановлено:

01.03.2011з рахунку № 26044060019503, відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк, згідно з платіжним дорученням №229 сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за січень 2011 року в сумі 3362,65 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 33,2% у сумі 1116,40 грн.;

13.07.2011 з рахунку № 26044060019503, відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк, згідно з платіжним дорученням №837 сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за червень 2011 року у сумі 2794,66 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 33,2% у сумі 927,83 грн.;

03.11.2011 з рахунку № 26044060019503, відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк, згідно з платіжним дорученням №1238 сплачено допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за жовтень 2011 року у сумі 1680,29 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 33,2% у сумі 504,91 грн.;

07.03.2012 з рахунку №26044060019503, відкритого в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк, згідно з платіжними дорученнями № 165, 172, 174 сплачено заробітну плату за лютий 2012 року в сумі 12155,26 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у зв'язку з чим Пенсійним фондом не отримано авансових платежів у розмірі 36,77% в сумі 2947,75 грн.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень відповідачем прийнято рішення від 08.10.2012 №448, згідно з яким до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Приватбанк» на підставі пункту 2 частини 12 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафні санкції за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 5496,89 грн.

Вказуючи на протиправність зазначеного рішення, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення від 08.10.2012 №448 як такого, що прийнято на підставі хибних висновків щодо порушення позивачем вимог частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати. Так, згідно з положеннями вказаної статті основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки); вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці; вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Абзацом 1 пункту 3.2 Інструкції №5 визначено, що до складу фонду оплати праці, зокрема, не включається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Виходячи з аналізу наведених положень, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що допомога по тимчасовій непрацездатності не включається до складу фонду оплати праці, у зв'язку з чим при прийнятті платіжних доручень та інших розрахункових документів на виплату (перерахування) коштів для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, банк не зобов'язаний в порядку, передбаченому частиною 2 статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вимагати від платників документального підтвердження сплати ними єдиного внеску та перевіряти одночасну сплату ними такого внеску.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо хибності висновків акту перевірки щодо недотримання позивачем вимог законодавства при виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за січень, червень та жовтень 2011 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що не заперечувалось відповідачем під час судового розгляду справи, що КП «Служба єдиного замовника» сплачено заробітну плату 07.03.2012 за лютий 2012. в сумі 12155,26 грн. на підставі платіжних доручень № 165,172, 174 при наявності переплати по єдиному внеску на дату, що передує виплаті заробітної плати, у розмірі 1521,74 грн., та вказано, що єдиний внесок при сплаті заробітної плати 07.03.2012 за лютий 2012 сплачено.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку відповідача обґрунтованості висновків акту перевірки в частині порушення позивачем вимог частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" при виплаті заробітної плати за лютий 2012 року в сумі 12155,26 грн. без подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення від 08.10.2012 №448 та, відповідно, наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: