Ухвала суду № 55340372, 27.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2180/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (далі Товариство) звернулось в суду із позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000028/2 від 30.06.2015р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2015/00051 від 30.06.2015р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.06.2015р. позивачем заявлено для митного оформлення отримані від ВАТ «Бобруйський завод тракторних деталей та агрегатів» запасні частини до тракторів торгової марки «Беларус» за Специфікацією №4 від 29.04.2015р. на загальну суму 12963,31 доларів США, та за Специфікацією № 5 від 27.05.2015р. на загальну суму 43998,02 доларів США і подано до Миколаївської митниці ДФС митну декларацію №504070000/2015/003011.

Перевіривши надані до митного оформлення документи, Миколаївська митниця ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язала позивача або уповноважену ним особу надати додаткові документи.

Листом від 30 червня 2015р. №649 позивач надав митному органу бухгалтерські документи на перевезення вантажу. Також до відповіді позивач за власним бажанням подав наявні у нього додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме рахунок-фактуру №2598/4 від 29.04.2015р. та рахунок-фактуру №2598/5 від 27.05.2015р..

30 червня 2015р. митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000028/2, яким здійснено коригування заявленої митної вартості товару №14 до 31503,33 доларів США, а за товаром №17 до 1717,51 доларів США.

Крім того, 30.06.2015р. Митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів №504070000/2015/00051.

Позивач зазначив, що митний орган неправомірно змінив вартість товарів, що підлягали митному оформленню в бік збільшення через незаконне, на думку позивача, застосування відповідачем методу визначення митної вартості за резервним методом, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною договору (контракту).

Посилаючись на зазначені обставини справи, просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби про коригування митної вартості від 30.06.2015р. №504070000/2015/000028/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформлені товарів від 30.06.2015р. №504070000/2015/00051.

Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Дон» (код ЄДРПОУ 31764816) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 326 гривень 25 копійок.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторону були сповіщенні про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку, проте, відповідач в судове засіданні не з'явився, про причини не повідомив. Представник позивача в судове засідання прибув, але подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до митного оформлення надані усі документи щодо визначення митної вартості товару, а тому митний орган безпідставно 30.06.2015р. прийняв рішення за №504070000/2015/000028/2 про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу (а.с.12), та необґрунтовано 30.06.2015р. виставив картку відмови у митному оформленні товару за №504070000/2015/00051 (а.с.14).

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі контракту №2598м/550д від 25.02.2015р. (а.с.44-47) ВАТ «Бобруйський завод тракторних виробів та агрегатів» зобов'язується відвантажити, а ТОВ «Техноторг-Дон» зобов'язується прийняти та сплатити вартість запасних частин до трактору марки «Беларусь» відповідно до номенклатури, по цінам та в кількості, вказаній у специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. У відповідності до специфікації №4 від 29.04.2015р. вартість запасних частин складає на загальну суму товару 50003,41 доларів США, до специфікації №5 вартість запасних частин складає на загальну суму товару 53157,05 доларів США.

26.06.2015р. позивачем заявлено для митного оформлення запасні частини до тракторів торгової марки «Беларус» за специфікацією №4 від 29.04.2015р. на загальну суму 12963,31 доларів США (а.с.48-50), а за специфікацією №5 від 27.05.2015р. на загальну суму 43998,02 доларів США (а.с.51-53) та подано до Миколаївської митниці ДФС митну декларацію №504070000/2015/003011 (а.с.16).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митних органів наступні документи: - митну декларацію - МД №504070000/2015/003011 від 26.06.2015р. в якій зазначено складові митної вартості;

- контракт №2598м/550д від 25.02.2015р.;

- специфікацією №4 від 29.04.2015р.;

- специфікацією №5 від 27.05.2015р.;

- рахунок-фактуру № 2598/4-2 від 29.04.2015р.;

- рахунок-фактуру №2598/5-1 від 22.06.2015р.;

- платіжне доручення в іноземній валюті №61 від 19.05.2015р.;

- платіжне доручення в іноземній валюті №87 від 22.06.2015р.

- договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.01.2009р.;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №0001896 від 23.06.2015р.

- довідку перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» № 47 від 25.06.2015р., в якій зазначено вартість витрат перевезення до митного кордону України;

- копію митної декларації країни відправлення №20734/240615/0010463 від 24.06.2015р.

У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митних вартості, а саме: надані документи не містять інформацію щодо числових значень складових митної вартості, а саме: транспортні витрати відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження, відсутні документи що містять відомості про старування отримувачем товару, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України митним органом витребувано наступні документи: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (страхування, транспортних витрат); 2) каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.87).

Листом від 30 червня 2015р. за №649 (а.с.88) позивач надав митному органу бухгалтерські документи на перевезення вантажу, а саме заявку №798 на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні від 19.06.2015р., рахунок на оплату послуг з перевезення №575 від 30.06.2015р. на суму 15000,0грн., з яких 3250,0грн. - вартість перевезення товару до митного кордону України, а 11750,0грн. - вартість перевезення товару по Україні, прейскурант (прайс-лист) ВАТ «Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів» від 18.05.2015р. Крім того, у відповіді вказано на відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, так як оцінюваний товар є новим, а також повідомив, що оцінюваний товар не було застраховано. Також до відповіді, за власним бажанням позивач подав додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме рахунок-фактуру №2598/4 від 29.04.2015р. та рахунок-фактуру №2598/5 від 27.05.2015р.

Проте, митним органом 30 червня 2015р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000028/2, яким здійснено коригування заявленої митної вартості товару №14 до 31503,33 доларів США, а за товаром №17 до 1717,51 доларів США. В рішенні зазначено, що митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) товар №14 на рівні 3.77 дол. США/кг (МД від 22.06.2015р. №902040001/2015/410853), товар №17 на рівні 3,81 дол. США/кг (МД від 08.06.2015р. №902040001/2015/410813).

Після визначення митної вартості товару за резервним методом, інспектором митниці 30.06.2015р. винесено картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів за №504070000/2015/00051 з підстав порушення п. 6 ст.54 МК України.

Перевіряючи правомірність прийнятих рішень митних органів щодо визначення митної вартості товарів, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В частині 2 наведеної статті визначений певний перелік документів, які надаються митним органам для підтвердження митної вартості товару.

Отже, вищенаведеними нормами Митного Кодексу України визначений вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Так, статтею 318 МК України, визначено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що товар, який підлягав митному оформленню придбаний на підставі контракту від 25.02.2015р. за №2598м/550д (а.с.44-47) та відповідно до специфікації №4 від 29.04.2015р. вартість запасних частин яких складає на загальну суму товару 50003,41 доларів США, до специфікації №5 вартість запасних частин яких складає на загальну суму товару 53157,05 доларів США. До матеріалів справи додана довідка про транспортні витрати, яка містить необхідну інформацію щодо складової митної вартості товару. Також було повідомлено, що страхування товару не здійснювалося.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що декларантом надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.

За правилами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у певних випадках, визначених вказаною статтею.

Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що митниця мала у своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив підстави того, що метод за ціною договору не застосовується до товару позивача:

1)документи не містять інформації щодо страхування товару продавцем;

2)в наданих до документах відсутня інформація щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження;

3)в прейскуранті не вказані умови поставки на яких пропонуються товари;

4)декларантом не надані витребувані документи.

Однак, під час розгляду справи, доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, суд першої інстанції не погодився з посиланням митних органів, виходячи з того, що надані документи не містять обов'язкової інформації щодо страхування товару продавцем, адже згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України декларант, для підтвердження митної вартості оцінюваного товару подає митному органу якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Під час митного оформлення товару, позивачем до митної декларації №504070000/2015/003011 від 26.06.2015р. надана довідка перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» (вих.№47 від 25.06.2015р. (а.с.67), в якій перевізник зазначив, що страхування вантажу не здійснювалось. А відповідно до умов поставки зазначених в п.2.1. Контракту №2598м/550д від 25.02.2015р., товар поставлявся на умовах FCA, Incoterms 2010, а ці умови поставки не передбачають, обов'язків продавця та позивача по страхуванню товару. Також, відповідно до умов контракту №2598м/550д від 25.02.2015р. (додаток № 7 до позову), відсутній обов'язок сторін по страхуванню товару.

Зазначаючи про відсутність інформації щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження як складової митної вартості товару та неправильність проведеного розрахунку, митний орган керується ч.10 ст.58 МК України та наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної».

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України декларант надає митному органу транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно п. 5 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається така витрата (складова митної вартості), якщо вона не включалася до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Позивач надав митному органу довідку перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» №47 від 25.06.2015р. про вартість перевезення, у якій відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53, п. 5, п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України перевізник надав інформацію щодо всіх складових митної вартості товару, що оцінювався, зокрема, витрати на перевезення до місця ввезення на митну територію України та повідомлення про те, що страхування товару не здійснювалось.

Крім того, слід зазначити, що за правилами ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, послуга перевезення вантажу оплачується безпосередньо за перевезення вантажу, а не за прибуття порожнього транспортного засобу до місця завантаження. Крім того, перевізник може не нести витрати пов'язані з доставкою транспорту до місця завантаження, в зв'язку з перевезення товарів в пункт навантаження за іншими договорами з іншими контрагентами та ін.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Матеріалами справи встановлено, що митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що позивачем наданий повний пакет документів, визначений ст.53МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а тому у митних органів не було підстави для коригування митної вартості товару.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив обставини по справі та встановив, що митний органам безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості від 30.06.2015р. та безпідставно прийняв 30.06.2015р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому вони підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук`янчук