Ухвала суду № 55334763, 28.01.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-1718/11

Провадження № 6/520/9/16

УХВАЛА

28.01.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх предявлення до виконання відносно ОСОБА_1 по цивільній справі №1512/2-1718/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрсиббанк» 02 грудня 2015 року звернувся до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх предявлення до виконання відносно ОСОБА_1 по цивільній справі №1512/2-1718/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування заяви представник ПАТ «Укрсиббанк» посилається на те, що 01 вересня 2011 року суддею Київського районного суду м. Одеси було видано виконавчі листи у справі №2-1718/11 за позовом ПАТ «Укрсибанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 900917,24 грн., відповідно до рішення суду від 23 червня 2011 року. 20 жовтня 2011 року за зазначеними виконавчими листами Приморським ВДВС ОМУЮ було відкрито виконавче провадження №29449405. Згідно з даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, 25 лютого 2012 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС ОМУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Однак, станом на 20 листопада 2015 року, представник АТ «Укрсиббанк» зазначені виконавчі документи не отримував. У зв'язку із тим, що постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, було винесено ще 25 лютого 2012 року, а станом на 20 листопада 2015 року жодної інформації про місцезнаходження виконавчих листів немає, заявник вважає, що зазначені виконавчі листи було втрачено.

У судове засідання представник ПАТ «Укрсиббанк» не зявився, про дату, час та міце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у заяві про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх предявлення до виконання, просив суд розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач по справі ОСОБА_1 не зявилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх предявлення до виконання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11357928000 від 1 липня 2008 року у розмірі 900197 гривень 24 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк судові витрати у розмірі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього 1820 гривень, з кожної по 910 гривень. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк судові витрати, повязані з наданням оголошення в пресі у розмірі 1359 гривень 66 копійок.

01 вересня 2011 року Київським районним судом міста Одеси було видано виконавчий лист №2-1718/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» грошової суми у розмірі 900197 гривень 24 копійок.

На підставі вказаного виконавчого листа, 20.10.2011 року головним державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№29448903 про примусове виконання виконавчого листа №2-1718/11, виданого 01.09.2011 року Київським районним судом міста Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» грошової суми у розмірі 900197 гривень 24 копійок.

Згідно з наданого представником ПАТ «Укрсиббанк» витягу про інформацію про виконавче провадження від 20.11.2015 року, виконавче провадження №29448903, відносно боржника ОСОБА_1 завершено, у звязку з винесенням постанови від 25.02.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 370 ЦПК України, замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який видав виконавчий лист, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Відповідно до ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Крім того слід зазначити, що згідно з ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі «СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ» проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів («Брумареску проти Румунії»).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (перше рішення стосовно Росії: «Бурдов проти Росії». Комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 тощо).

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Європейський Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

З заяви ПАТ «Укрсиббанк» вбачається, що протягом тривалого часу стягувач не вживав будь-яких заходів для отримання інформації про стан виконавчого провадження, не цікавився станом провадження, оскільки виконання рішення є невід'ємною складовою судового розгляду.

Також заявником не надано жодного обґрунтування та доказу про втрату поштової кореспонденції, неотримання виконавчого документа по пошті.

Посилання представника ПАТ «Укрсиббанк» щодо не сповіщення державним виконавцем стягувача про винесення постанови від 25.02.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу, є необґрунтованими та є підставою для оскарження дій державного виконавця.

Крім того, з матеріалів цивільної справи №1512/2-1718/11 вбачається, що 29.07.2013 року Київським районним судом міста Одеси було постановлено ухвалу, якою подання начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задоволено. Видано дублікат виконавчого листа за рішенням Київського районного суду міста Одеси по цивільній справі №1512/2-1718/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом було вирішено питання про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №1512/2-1718/11, після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2012 року.

Належних доказів про відсутність в Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконавчого листа №2-1718/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» грошової суми у розмірі 900197 гривень 24 копійок, до суду також не надано.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх предявлення до виконання відносно ОСОБА_1 по цивільній справі №1512/2-1718/11, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 370, 371 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх предявлення до виконання відносно ОСОБА_1 по цивільній справі №1512/2-1718/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області шляхом подання її до Київського районного суду м. Одеси протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий Калініченко Л. В.