Постанова № 55315593, 30.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2016 року 10:15 №826/14442/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом адвоката ОСОБА_2до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення,ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - КДКА Київської області), у якій просить суд:

1) визнати дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при прийняті рішення від 18.06.2015 відносно ОСОБА_2 неправомірними;

2) скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18.06.2015 про порушення дисциплінарної справи в частині адвоката ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.06.2015 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області при порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_2 перевищила повноваження визначені статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та, відповідно, винесла незаконне рішення.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на правомірність оскаржуваного рішення та відсутністю порушеного права адвоката, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи із наданням позивачу реального права по доведенню своєї невинуватості на засадах змагальності, не може розцінюватись як порушення прав, свобод та інтересів позивача.

У судовому засіданні 26.01.2016 суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_2 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.04.2011 НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.04.2011 №218 (а.с. 37 Т.1).

12.01.2015 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшло дві скарги ОСОБА_3 щодо дій адвокатів, в тому числі й адвоката ОСОБА_2.

18.06.2015 Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в складі голови палати - ОСОБА_4 та членів палати: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 розглянула у відкритому засіданні, в приміщенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_3 щодо адвокатів ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16 та прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвокатів ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16

Позивач не погоджуючись із діями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо прийняття рішення від 18.06.2015 відносно ОСОБА_2 та вважаючи прийняте рішення від 18.06.2015 протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач зазначає, що склад дисциплінарної палати КДКА Київської області є відмінним від того, який 05.09.2013 приймав аналогічне рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_16 Так, головою дисциплінарної палати КДКА Київської області була ОСОБА_17, а членами палати були ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що оскільки відсутнє рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про відкликання з посади голови дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_17, а конференція адвокатів регіону (Київської області) не приймала рішення про зміну складу членів дисциплінарної палати КДКА Київської області, то рішення дисциплінарної комісії КДКА Київської області від 18.06.2015 є незаконним та таким, що прийняте неповноважними членами дисциплінарної палати, з огляду на наступне.

Порядок встановлення та припинення повноважень голови КДКА, заступників голови КДКА - голів кваліфікаційної та дисциплінарної комісії адвокатури, їх заступників, секретарів палат та членів КДКА визначається Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №268 (далі - Регламент) та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 2.1.1. Регламенту, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кількісний і персональний склад палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону визначається конференцією адвокатів регіону, але не більше дев'яти членів кваліфікаційної палати та не більше одинадцяти - дисциплінарної.

Згідно частини другої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 2.1.3. Регламенту, голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Пунктом 2.1.5 Регламенту визначено, що голова, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути достроково відкликаний з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала його на посаду

Так, відповідно до Витягу з протоколу установчої конференції делегатів від адвокатів Київської області від 10.10.2012 №1, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області сформована в кількості 11 членів.

До складу дисциплінарної палати увійшли: ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14

В свою чергу, згідно пункту 2.2.4. Регламенту, голова дисциплінарної палати обирається з числа членів дисциплінарної палати на першому засіданні палати шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати. За рішенням палати може обиратися заступник голови палати, який має повноваження голови у його відсутності.

Голова палати (заступник голови палати) обирається відкритим або таємним голосуванням. Спосіб голосування визначається палатою шляхом прийняття відповідного рішення (пункт 2.2.10. Регламенту).

Відповідно до пункту 5.4. Регламенту, повноваження Голови палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури/заступника голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури припиняються, зокрема, у разі його смерті. Рішення про припинення повноважень приймає кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Так, 15 жовтня 2012 року на першому засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області головою дисциплінарної палати шляхом відкритого голосування одноголосно була обрана ОСОБА_17, про що складено протокол від 15.10.2012 (а.с. 201 Т.1).

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_17 померла. В зв'язку з чим, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області 26.02.2015 на своєму засіданні прийняла рішення про припинення повноважень голови дисциплінарної комісії ОСОБА_17 (а.с. 210 Т.1).

В подальшому, як вбачається з протоколу дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26.02.2015, на засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області вирішено питання про затвердження порядку денного з включенням до нього таких питань: обрання голови дисциплінарної палати КДКА Київської області; обрання секретаря дисциплінарної палати КДКА Київської області.

За результатами відкритого голосування, одноголосно, головою дисциплінарної палати КДКА Київської області обрано ОСОБА_4, а секретарем дисциплінарної палати КДКА Київської області - ОСОБА_12, про що складено протокол від 26.02.2015 (а.с. 204 Т.1)

10 квітня 2015 року Радою адвокатів Київської області на ім'я голови КДКА Київської області ОСОБА_19 надіслано лист-повідомлення від 08.04.2015 за вих. №174/0/2-15 про дообрання члена дисциплінарної палати КДКА Київської області - ОСОБА_20.

Так, 03.04.2015 на конференції адвокатів Київської області прийнято рішення про включення до порядку денного конференції питання щодо дообрання члена дисциплінарної палати КДКА Київської області. Підставою для цього послугувало те, що склад дисциплінарної палати КДКА Київської області після припинення повноважень ОСОБА_17 становив 10 членів, тоді як згідно чинного законодавства повинен складати 11 членів. За результатами голосування, одноголосно, вирішено обрати членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_13

Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що на день прийняття оскаржуваного рішення, а саме, 18.06.2015, дисциплінарна палата КДКА Київської області складалась з голови дисциплінарної палати - ОСОБА_4 та наступних 10 членів: ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, а тому доводи позивача стосовно того, що рішення КДКА Київської області від 18.06.2015 прийнято неповноважними членами дисциплінарної палати є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Також, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що члени дисциплінарної палати КДКА Київської області: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обранні незаконно, оскільки адреса їх робочих місць знаходяться в м. Києві, а тому вони можуть бути лише членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 16.02.2013 №103 «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» вирішено, що на адвокатів, які станом на 19.11.2012 отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких находиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.

Відповідно з цим, вищевказані адвокати підлягають дисциплінарній відповідальності та беруть участь в адвокатському самоврядуванні, сплачують щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та реалізують інші права і свої обов'язки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в органах адвокатського самоврядування Київської області.

Так, рішенням установчої конференції делегатів від адвокатів Київської області, оформленим протоколом №1 від 10.10.2012, до складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було обрано, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.с. 199 Т.1).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, рішення установчої конференції делегатів від адвокатів Київської області щодо обрання до складу членів дисциплінарної палати ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд наголошує, що рішення конференції делегатів від адвокатів Київської області, яке оформлене протоколом від 10.10.2012 №1 не оскаржувалось та, відповідно, не скасовано - дійсне.

Отже, враховуючи вищезазначене, склад дисциплінарної палати КДКА Київської області є належним чином обраний та діє згідно наданих повноважень.

З позовної заяви вбачається, що позивач посилається на те, що член Дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_8 та інші члени КДКА Київської області належним чином не дослідили надані ОСОБА_3 копії документів та не надали можливості адвокату ОСОБА_2 надати письмові заперечення, а також не звернули уваги, що копія договору про відступлення права вимоги від 20.10.2014 №20/10/14-1 та акт приймання-передачі майна до зазначеного договору не несуть жодної ідентифікаційної ознаки (відсутні печатка та штамп), які б ідентифікувались з адвокатом ОСОБА_2 чи адвокатським об'єднанням «Ліга справедливості», де позивач працює адвокатом.

Представник позивача наголошував на тому, що член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_8 не дав належної оцінки тому, що у період укладення договору про надання правової допомоги №05/08-14-1 від 05.08.2014 з адвокатським об'єднанням «Ліга справедливості», адвоката ОСОБА_2 не було на робочому місті, оскільки вона доглядала після пологів за своєю малолітньою дитиною.

Однак, суд відхиляє вище зазначені доводи та доводи стосовно того, що Дисциплінарна палата КДКА Київської області безпідставно відкрила дисциплінарну справу по незавірених документах, не витребувавши у ОСОБА_3 оригіналів документів та не перевіривши достовірності підписання таких документів адвокатом ОСОБА_2, з огляду на наступне.

Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі

На виконання статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» членами дисциплінарної палати проведено перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, що підтверджується довідкою та рішенням про порушення дисциплінарної справи (а.с. 164-174 Т.1).

Частино третьою статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Пунктом 5.5.3. Регламенту визначено, що член КДКА має право запитувати та отримувати необхідну для здійснення повноважень інформацію та документи.

За результатом перевірки відомостей членом дисциплінарної палати КДКА складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (абз. 5 частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, виходячи із змісту вищезазначених норм, члену дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надається право, а не встановлюються обов'язок запитувати та отримувати необхідну для здійснення повноважень інформацію та документи.

Суд наголошує, що позивачу надавалась можливість на ознайомлення зі скаргою ОСОБА_3 та надання письмових пояснень по суті скарги, що підтверджується листом від 08.04.2015 №132 та повідомленням про його вручення (а.с. 184 Т.1).

Однак, не зважаючи на те, що адвокат ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про наявність скарги, вона не реалізувала своє право та не надала письмових пояснень по суті скарги.

Так, суд наголошує, що до компетенції КДКА не відноситься вирішення питання щодо призначення будь-яких експертиз, а сам Висновок почеркознавчого дослідження підписів ОСОБА_2 від 09.09.2015 №1367 був наданий безпосередньо у судовому засіданні 19.11.2015, що свідчить про те, що КДКА на момент прийняття спірного рішення, а саме, 18.06.2015, не було відомо про цей висновок, а тому в останнього була відсутня можливість надати правовий аналіз даному документу.

Із вищевикладеного вбачається, що членами дисциплінарної палати КДКА Київської області дотримано порядок розгляду скарг та прийняття по них рішення, а також, надано позивачу можливість на спростування зазначених в скарзі доводів.

Отже, суд приходить до висновку, що Висновок почеркознавчого дослідження підписів ОСОБА_2 від 09.09.2015 №1367, не може бути підтвердженням протиправності прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Згідно частини другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Так, тільки за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу (стаття 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних наслідків для позивача, оскільки оскаржуване рішення від 18.06.2015 не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.

Отже, лише при розгляді дисциплінарної справи по суті, членами палати прийматися рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, а оскаржуване рішення КДКА Київської області від 18.06.2015 року, містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку і жодним чином не встановлює факт здійснення дисциплінарного проступку позивачем.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладеною в ухвалі від 23.09.2014 по справі №826/8161/14.

Частиною третьою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що дисциплінарне провадження стосовно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 може здійснюватися тільки - Київською міською КДКА м. Києва.

Однак, суд відхиляє зазначені доводи позивача, з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_2 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.04.2011 НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Київської обласної КДКА від 20.04.2011 №218.

В свою чергу, адреса робочого місця адвоката ОСОБА_2 - 03040, АДРЕСА_1.

Рішенням Ради адвокатів України №77 від 16.02.2013 було затверджено Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.

У пункті 1.2.1 Регламенту визначено, що цей документ визначає порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, процедуру проведення засідань та прийняття рішень з питань, які належать до її компетенції.

Відповідно до пункту 4.3.2. Регламенту, юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується на вирішення питання дисциплінарної відповідальності адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України.

Згідно приписів статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Вищим органом адвокатського самоврядування України є з'їзд адвокатів України. До складу з'їзду адвокатів України входять делегати, які обираються конференціями адвокатів регіонів шляхом голосування відносною більшістю голосів делегатів, які беруть участь у конференції (стаття 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України (стаття 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини першої статті 57 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно рішення Ради адвокатів України №103 від 16.02.2013 року «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області», на адвокатів, які станом на 19 листопада 2012 року отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.

Окрім того, суд наголошує, що адвокат ОСОБА_2 сплачувала щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2013, 2014, 2015 роки на рахунок Ради адвокатів Київської області, а також, отримує ордери в Раді адвокатів Київської області, що підтверджується довідкою Ради адвокатів Київської області від 04.09.2015 (а.с. 185 Т.1).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, КДКА Київської області наділена відповідною юрисдикцією для прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у КДКА Київської області отримала 28.04.2011.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову адвоката ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський