Постанова № 55315590, 25.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2016 року № 826/17846/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національного банку України (далі - НБУ), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність НБУ; зобов'язати НБУ надати інформацію на запит позивача від 01.07.2015.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, третя особа не забезпечила явку своїх представників у судове засідання, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

Відповідачем 06.07.2015 за вх. № ЗП/526/794 отримано запит позивача від 01.07.2015, в якому остання повідомляла про укладення 10.05.2006 між нею та ВАТ «Ва Банк» (правонаступником є ПАТ «Ва Банк») кредитного договору № 59/06ф, відповідно до умов якого банк зобов'язувався передати позивачу грошові кошти у розмірі 47 тис. доларів США, з огляду на що позивач, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», просила відповідача повідомити чи подавалась заява на міжбанківську валютну біржу ВАТ «ВА Банк» та чи надходила заявка від 10.05.2006 про продаж на такій біржі доларів США у сумі 47 тис. від заявника через банк і купівлю гривні.

За результатами розгляду, в тому числі вказаного запиту, відповідач листом від 10.07.2015 № 40-01008/97955 повідомив позивачу, що інформація щодо операцій фізичних осіб-клієнтів комерційних банків не відображається у Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 названого Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 1 розділу І Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління НБУ від 10.08.2005 № 281 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230 (далі - Правила № 950/11230), у редакції, чинній на момент, як вважає позивач, надходження заявки про продаж вказаної суми до НБУ, ці Правила встановлюють порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.

За змістом п. 4 розділу І Положення № 950/11230, міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення № 950/11230, торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами). При цьому, суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи (п. 1 Положення № 950/11230).

Таким чином, фізичні особи - клієнти банків не є безпосередніми суб'єктами ринку на міжбанківському валютному ринку України.

Водночас, відповідно до п. 16 розділу ІІ Положення № 950/11230, суб'єкти ринку укладають між собою та з Національним банком договори про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключно під час проведення Торговельної сесії.

Пунктом 17 розділу ІІ Положення № 950/11230 передбачено, що порядок проведення Торговельної сесії визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Згідно з п.п. 2.1 та 2.2 глави 2 Правил проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.08.2005 № 281 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 951/11231 (далі - Правила № 951/11231), у редакції, чинній на момент, як вважає позивач, надходження заявки про продаж вказаної суми до НБУ, уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає у заявку на участь у Торговельній сесії (далі - Заявка) незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні. Заявка підписується керівником банку (або особою, яка його замінює) та головним бухгалтером (або особою, яка його замінює) і подається до Національного банку України в установлений ним термін. Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) у Заявці визначає за кожною іноземною валютою Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за № 841/7129 (зі змінами)] (далі - Класифікатор), та за кожним видом банківських металів обсяг їх купівлі та/або продажу.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання позивача на п. 2.5 глави 2 Правил № 951/11231, оскільки у редакції станом на 10.05.2006 - дату з якою позивач пов'язує подання ВАТ «ВА Банк» заяви міжбанківському валютному ринку України, глава 2 Правил № 951/11231 не містила такого пункту. В той же час главу 2 Правил № 951/11231 доповнено п. 2.5 згідно з постановою Правління НБУ від 03.05.2007 № 156, яка набрала чинності 16.07.2007.

Таким чином, колегією суддів з викладеного вбачається, що Правилами № 951/11231, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено подання до НБУ заявок уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) з зазначенням лише відомостей про обсяг купівлі та/або продажу іноземної валюти та/або банківських металів.

При цьому, Правилами № 951/11231, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено включення до таких заявок інформації щодо конкретних клієнтів банку та їх заявок.

Крім того, Правилами № 951/11231, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, також не передбачено вимог щодо подання суб'єктами ринку до НБУ заявок їх клієнтів на купівлю/продаж іноземної валюти.

Також безпідставними є посилання позивача на п. 3 розділу IV Правил № 950/11230, оскільки в тій редакції, на яку посилається позивач, такий пункт набув чинності згідно з постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, яка набрала чинності 12.10.2008.

Більше того, п. 1 Правил № 950/11230 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, передбачав подачу клієнтом заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, який його обслуговує, а не до НБУ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням представника відповідача по те, що запитувана позивачем у запиті від 01.07.2015 інформація у НБУ відсутня.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову відповідача в задоволенні запиту позивача, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності НБУ та зобов'язання останнього надати інформацію на запит позивача від 01.07.2015.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т АН О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко