Ухвала суду № 55314291, 26.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1169/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

26 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача було здійснено документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 28.04.2015 р. №571/24-12-17-01-18/НОМЕР_1, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог:

- п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2014р. по 31.10.2014р. в сумі 9801,08 грн.

- п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України та п.6 ст.128 Господарського кодексу України, а саме: неналежне ведення книги обліку доходів та витрат (в частині невірного відображення щоденних доходів та щоденних витрат).

- ст. 187 та пп.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 14060,00 грн.;

- п. 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не забезпечення збереження протягом трьох років контрольних стрічок до 98 «Z»-звітів реєстратора розрахункових операцій фіскальний №3000001178;

- п. 2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 - не забезпечення оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, відповідних касових (розрахункових) документах на загальну суму 69 885,71 грн.

14.05.2015р. на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0019931701, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 16660,00 грн.;

- №0019951701 про збільшення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 21090 грн.;

- №0019961701 про збільшення грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 12251,35 грн.;

- №0019971701, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 349428,55 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та вважає, що прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними, тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Частково задовольняючи позов ФОП ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи податковим органом частково доведено правомірність спірних рішень, а позивач не довів протилежного.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0019931701, слугувало виявлене в ході перевірки порушення позивачем п.10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.10 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до п.5 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі до суб'єктів господарювання, застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем за порушення п. 10 ст. 3 Закону до позивача застосовано санкцію у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян помножену на 98, у відповідності до кількості незбережених контрольних стрічок.

Верховного Суду України, зокрема у постановах від 16.04.2013 у справі № 21-89а13 та від 04.06.2013 у справі № 21-155а13, вказує, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче. При цьому, посилаючись на ст. 61 Конституції України, суд дійшов висновку, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності становлять єдине продовжуване чи триваюче правопорушення.

Аналогічно до суб'єкта господарювання застосовується і штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незбереження контрольних стрічок протягом трьох років незалежно від їх кількості. Тому за вказане порушення має застосовуватися один штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн., незалежно від кількості не збережених контрольних стрічок.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015р. №0019931701 є протиправним в частині застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 16 490 грн.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0019951701 ДПІ у м.Чернівцях, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 21 090 грн., слугував висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 6878,41 грн., а також завищення розміру податкового кредиту на 7181,55 грн.

Відповідно до ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

На спростування висновків податкового органу про порушення вимог законодавства при формуванні податкової звітності по ПДВ позивачем не додано належних доказів. Так позивач не подав податкових накладних, які мали бути надані позивачу його контрагентами за результатами господарських операцій внаслідок яких виникли розбіжності по податкових зобов'язаннях.

Колегія суддів також вважає, що податковий орган вірно застосував до позивача штрафні санкції за вказані порушення на підставі ст.123 ПК України

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимоги про скасування вказаного рішення.

З аналогічних підстав відмовлено у задоволенні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0019961701 ДПІ у м.Чернівці, яким донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за основним платежем 9801,08 грн. та 2450,27 грн. за штрафними санкціями.

Так перевіркою правильності відображення валових витрат за період 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р. встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 віднесено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, чим порушено статті 177 ПК України. Водночас, позивач заперечуючи проти встановленого порушення не надає жодних розрахункових, платіжними та інших документів, які б спростували такий висновок.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Чернівцях №0019971701 застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафні санкції в сумі 349428,55 грн. за порушення позивачем вимог п. 2.2, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (надалі - Положення №637), а саме, не забезпечено оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгу обліку розрахункових операцій 23.07.2014 року на підставі фіскальних звітних чеків РРО (шляхом співставлення даних звітів РРО, відповідних касових (розрахункових) документах з даними книг обліку розрахункових операцій) на загальну суму 69885,71грн.

Відповідно до п. 24 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. N 601 під час приймання реєстратора (його складової частини) для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування у присутності представника користувача перевіряє його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника, наявність і цілісність засобів контролю, наявність довідки про опломбування реєстратора, записів в експлуатаційних документах про введення реєстратора в експлуатацію та проведення ремонту (якщо такий раніше проводився), акта введення в експлуатацію, книги обліку розрахункових операцій і встановлює характер несправності.

Після прийняття реєстратора (його складової частини) для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування робить відповідний запис у книзі обліку розрахункових операцій і видає представнику користувача квитанцію, в якій зазначається характер несправності (пункт 26 Порядку №601).

В силу підпункту 6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 №417 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за №1618/24150 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Отже у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО, оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на підставі відповідних касових (розрахункових) документів у книзі обліку розрахункових операцій (Розділ 2. Обліку руху готівки та сум розрахунків). При цьому не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових ) документах.

Пунктом 2.2 Положення №637 визначено обов'язок підприємства (підприємців) здійснювати облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (п.2.6 Положення №637).

В ході перевірки встановлено, що реєстратор розрахункових операцій позивача фіскальний номер 2412009347 знаходився на технічному обслуговуванні (ремонті). Центром сервісного обслуговування під час усунення несправності РРО 22.07.2014 року було знято «Z»-звіти №1357, №1358 та «Z»-звіт №1359, який знято 23.07.2014 р. о 10 год. 43 хв. Реєстратор розрахункових операцій фіскальний №2412009347 було передано представнику користувача для подальшого використання 23.07.2014 року. Суб'єктом господарювання проводились розрахункові операції при реалізації товарів через реєстратор розрахункових операцій фіскальний №2412009347 (починаючи з першої розрахункової операції проведеної по фіскальному чеку №0001 роздрукованого о 10 год. 55 хв. на суму 653,84 грн. по фіскальний чек №0131 роздрукований о 12 год. 49 хв. на суму 233,20 грн.) Відповідно до контрольної стрічки РРО, денного звіту РРО сума продаж за 23.07.2014 року (денний обіг) склала 69885,71 грн. Фізичною особою - підприємцем за 23.07.2014 року на реєстраторі розрахункових операцій виконано «Х»-звіт, в якому зазначено суму продаж 69885,71 грн. денний обіг 69885,71 грн.. касових чеків 131, залишок в сейфі (скринці РРО) 69885,71грн. Після чого проведеною операцією "службова видача" готівкові кошти були вилучені із скриньки реєстратора розрахункових операцій в сумі 69885,71 грн., в сейфі (скринці РРО) залишок 0,00 грн.

Однак в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій №2412009347р/5 не відображено рух готівки за 23.07.2014 року. За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 2.2 та 2.6 Положення №637.

Згідно з абз.3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 "Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.