ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2009 р. Справа № 22/101
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до відповідача: ТзОВ "Карпати Плюс 2004", вул. Грушевського, 89а, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300,
про стягнення заборгованості в сумі 495705,04грн., з яких 371769,43грн. основний борг, 26674,00грн. інфляційних, 93221,38грн. пені, 4040,23 грн. штрафу,
за участю представників:
від позивача: представник ОСОБА_2 (довіреність № 11242 від 29.08.2009 р.),
від відповідача: представник Волосянко Р.О. (довіреність № 3 від 01.07.2009.),
в с т а н о в и в:
Підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до ТзОВ "Карпати Плюс 2004" про стягнення заборгованості в сумі 508 362, 13 грн., з яких основний борг - 371 769, 43 грн., пеня - 107491, 82 грн., штрафна санкція - 29100,88 грн.
25.08.2009р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 495705,04грн., з яких 371769,43грн. основний борг, 26674,00грн. індекс інфляції, 93221,38грн. пені, 4040,23грн. штрафу. Оскільки згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити позовні вимоги, то дана заява прийнята судом (ухвала від25.08.2009р.)
Позивач згідно заяви від 15.09.2009р. зменшив позовні вимоги - просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 493698,16грн., з яких 371769,43грн. - основний борг, 26674,00грн. інфляційних, 91214,50грн. пені, 4040,23 грн. штрафу. Оскільки згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, то вказана заява прийнята судом.
Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 23.09.2009р. оголошувалась перерва до 29.09.2009р.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений ряд договорів купівлі-продажу, зокрема, договір купівлі-продажу ячменю пивоварного від 04.09.2006р., від 02.10.2006р., від 01.11.2006р., від 30.05.2007р., від 30.09.2007р., а також договір купівлі-продажу солоду пивоварного від 03.05.2008р., за якими позивачем поставлявся відповідачу товар згідно представлених накладних. Вказує на те, що за умовами п.5.2. п.5 даних договорів відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за отриманий товар протягом десяти календарних днів після його отримання, однак таку оплату в повному обсязі не провів; заборгованість становить 285754,43грн. Крім того, зазначає, що за договором про поступку права вимоги від 01.12.2007р. до нього перейшли права кредитора від підприємця ОСОБА_4 за договорами купівлі-продажу солоду пивоварного від 01.06.2005р., від 01.07.2006р., від 31.05.2007р., за якими сума заборгованості становить 86015грн. Зазначає, що загальна сума заборгованості - 371769,43грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 31.07.2009р. Вважає, що при визначенні строку позовної давності відповідно до п.1 ст.264 ЦК України слід взяти до уваги відповідь на претензію ТзОВ "Карпати Плюс 2004" від 29.08.2008р., в якій відповідач визнає дану заборгованість і посилається на обставини, що перешкоджають її погашенню, а також на гарантійний лист відповідача від 30.11.2007р. Відповідно до п.5.4. договору внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню за весь час прострочення, до 24.06.2009р., в сумі 93221,38грн., а також застосовано штраф в сумі 4040,23 грн. Згідно ст.625 ЦК України також нараховано інфляційні втрати до червня 2009р. в сумі 26674,00грн.
Представник відповідача заявлений позов визнав частково - в сумі 214318,23 грн. Заперечує щодо вимог за договором про поступку права вимоги від 01.12.2007р., оскільки вважає, що позивач чітко не визначив їх розмір, а також пропустив строк позовної давності. Оскільки поставка за даним договором здійснена 30.06.2005р., а строк оплати встановлений п.2.3. договору протягом 10 днів з дня відвантаження товару, то строк позовної давності, на його думку, закінчився 11.07.2008р., що згідно ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові. Зазначає, що за ст.262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Відповідь на претензію №10 від 29.08.2008р. та гарантійний лист від 30.11.2007р. не визнає належним доказом у справі, оскільки вони не зареєстрована у журналі вихідної кореспонденції відповідача. Крім того, вказує на те, що згідно п/п й) ст.16 Статуту ТзОВ “Карпати Плюс 2004” прийняття рішень щодо укладення договорів гарантії відноситься до компетенції зборів учасників товариства. Застосовуючи ст.232 ГК України, вважає, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Представник відповідача надав свій розрахунок пені, за яким її сума станом на 12.11.2008р. становить 34366,84грн. Оскільки в п.5.4. вказаних договорів купівлі-продажу не визначено вид штрафної санкції, якими згідно ч.1 ст.230 ГК України є нейстойка, штраф, пеня, заперечує щодо стягнення штрафу. Зауважує на відсутність у накладних вказівки на відповідні договори, що обумовлює відсутність доказів поставки товару саме на їх виконання.
В судовому засіданні представники сторін дали аналогічні пояснення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між приватним підприємцем ОСОБА_1, як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати Плюс 2004", як покупцем, були укладені договори купівлі продажу ячменю пивоварного,а саме:
договір купівлі - продажу від 04.09. 2006р. на суму 99510,00 грн.;
договір купівлі-продажу від 02.10.2006р. на суму 48360,00грн.;
договір купівлі-продажу від 01.11.2006р. на суму 48960,00 грн.;
договір купівлі-продажу від 30.05.2007р. на суму 34650,00 грн.;
договір купівлі-продажу від 30.09.2007 р. на суму 39150,00 грн.
Зміст даних договорів є аналогічним.
Відповідно до п.1.1. цих договорів продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його. Згідно п.5.2 договорів покупець зобовязується перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10 календарних днів після дати відвантаження партії товару або внести грошові кошти в касу позивача.
Між цими ж сторонами також був укладений договір купівлі-продажу солоду пивоварного від 03.05.2008 р. на суму 72000,00 грн., в п.2.4. якого передбачено обов'язок покупця здійснити оплату на протязі 20 календарних днів після дати відвантаження партії продукції.
На виконання вказаних договорів позивачем було поставлено відповідачу товар:
1) по договору купівлі-продажу від 04.09.2006р. на суму 99510,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ХП-0000001 від 23.09.2006р. на суму 16200,60 грн.; № ХП-0000002 від 26.09.2006р. на суму 16200,60 грн.; № ХП-0000003 від 28.09.2006р. на суму 18097,80грн.; № ХП-0000004 від 29.09.2006р. на суму 16395,90 грн.; № ХП-0000005 від 02.10.2006р. на суму 15456,60 грн.; № ХП-0000006 від 05.10.2006р. на суму 17614,20 грн.;
позивач вказує на те, що відповідач оплату даного товару здійснив частково і заборгованість становить 43053,23 грн.;
2) по договору купівлі-продажу від 02.10.2006р. на суму 48360,00грн., що підтверджується видатковими накладними:№ ХП-0000007 від 06.10.2006р. на суму 16302,90 грн.; № ХП-0000008 від 09.10.2006р. на суму 15903,00 грн.; №ХП-0000009 від 10.10.2006р. на суму 16340,10грн.;
3) по договору купівлі-продажу договору від 01.11.2006 р. на суму 48960,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ХП-0000010 від 01.11.2006р. на суму 16800,00грн.;№ ХП-0000011 від 03.11.2006 р. на суму 16608,00 грн.;№ХП-0000012 від 06.11.2006p. на суму 14947,20 грн.;
4) по договору купівлі-продажу від 30.05.2007 р. на суму 34650,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХП-0000002 від 30.05.2007р.;
5) по договору купівлі-продажу від 30.09.2007р. на суму 39150,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХП-0000003 від 30.09.2007 р. ;
6) по договору купівлі-продажу від 03.05.2008р. на суму 72000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною№ ХП-0000002 від 03.05.2008 р.
Загальна сума заборгованості за вказаними договорами становить 285754,43грн.
Крім того, за договором про поступку права вимоги від 01.12.2007р. до позивача перейшли права кредитора відповідача від підприємця ОСОБА_4 за договорами купівлі-продажу солоду пивоварного від 01.06.2005р., від 01.07.2006р., від 31.05.2007р. на суму заборгованості 86015грн. Поставка товару за цими договорами підтверджується наступними видатковими видатковими накладними, відповідно: №2 від 30.06.2005р. на суму 50530,20 грн.,№ХМ-0000002 від 03.07.2006р. - на суму 54815,00 грн., №ХМ-0000001 від 31.05.2007р. - на суму 11200 грн.
Як передбачено ст.ст.179,193 ГК України господарські зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів і повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Згідно ч.1 п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст.612 ЦК України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення наведених вимог відповідач належним чином оплату за отриманий товар не здійснив, і заборгованість становить 371769,43грн. Вказана заборгованість підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2008р. та на 31.07.2009р.
Як передбачено ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до п.2, п.3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
Відповідно до п.5.4 договорів купівлі-продажу від 04.09.2006р., від 02.10.2006р., від 01.11.2006р.,від 30.05.2007р. у разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочки та штрафну санкцію в розмірі 2% від боргу за відповідну партію товару. Такий же розмір та порядок сплати пені передбачені п.5.4. договору від 30.09.2007р., п.2.5. договору від 03.05.2008р., п.2.3. договорів від 01.06.2005р., від 01.07.2006р., від 31.05.2007р. Згідно розрахунку позивача сума пені становить 91214,50грн., сума штрафу 4040,23грн.
Заперечення відповідача щодо шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. В даному випадку вказаними договорами передбачено нарахування пені за весь час прострочення. Саме таке застосування вказаної норми ГК України підтверджується практикою Вищого господарського суду України (постанова Вищого господарського суду України у справі №60/22-09 від 15.09.2009р.).
Стосовно тверджень відповідача про невизначеність виду штрафної санкції, то суд виходить з того, що штрафна санкція в договорах встановлена у відсотках від суми невиконаного зобов'язання, а тому згідно п.2 ст.549 ЦК України за своїм правовим змістом вона відповідає визначенню штрафу.
Крім того, згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції. За розрахунком позивача інфляційні втрати становлять 26674грн.
При вирішенні питання про застосування строків позовної давності слід керуватись п.1 ст.264 ЦК України, відповідно до якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов''язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (п.3 ст.264 ЦК України). Відповідь на претензію №10 від 29.08.2008р. та гарантійний лист від 30.11.2007р. свідчать про визнання відповідачем вказаної заборгованості. Оригінали даних документів були оглянуті в судовому засіданні. Відсутність вихідної реєстрації гарантійного листа від 30.11.2007р. не дає підстав для відхилення його в якості доказу. Це ж стосується і посилання відповідача на те, що згідно п/п й) ст.16 Статуту ТзОВ “Карпати Плюс 2004” прийняття рішень щодо укладення договорів гарантії відноситься до компетенції зборів учасників товариства. За своїм змістом гарантійний лист від 30.11.2007р. не є договором гарантії, а є підтвердженням відповідачем існуючої заборгованості. Крім того, вказані докази свідчать про те, що поставка товару відбувалась саме на виконання зазначених договорів.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати Плюс 2004” (м. Калуш, вул. Грушевського, 89 “а”, 77300, код 33266161) в користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 371769,43грн. заборгованості за отриманий товар, 26674,00грн. інфляційних втрат, 91214,50грн. пені, 4040,23грн. штрафу, всього 493698,16грн., а також 4936,98грн. сплаченого державного мита та 303,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя Малєєва Олена Вікторівна
Повне рішення складене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 12.10.2009р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
______ помічник судді Бандура Володимир Степанович
Судове рішення № 5531239, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 06.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/101. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: