Рішення № 55310542, 26.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/160/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016 Справа № 908/5948/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, буд.34)

до відповідача: Державне підприємство Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії Аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, селище Таврія, вул.Леніна, буд. 1)

про стягнення 24 000 грн. 00 коп.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.10.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3 від 11.01.2016р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство Дослідне господарство Відродження Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України з позовом про стягнення з Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії Аграрних наук України 24000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29 травня 2015 року між ДП «ДГ «Відродження» ОСОБА_3 та ДП «ДГ «Соцземлеробство» ОСОБА_3 був укладений усний договір поставки проса «Харківське-31» еліта. 29 травня 2015 року за видатковою накладною № 57 від 29.05.2015 р. в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. та довіреністю на отримання товару № 30 від 29.05.2015 р. на імя ОСОБА_4 позивач поставив відповідачу товар просо «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. Позивач вважає, що факт укладення сторонами договору поставки відповідного товару в усній формі підтверджуються видатковою накладною № 57 від 29.05.2015р., у якій зазначено найменування, кількість та ціна одиниці товару. Прийнявши відповідний товар за накладною у відповідній кількості, по найменуванню та за вказаною ціною, відповідач тим самим висловив свою згоду на відповідні умови. На думку позивача, даний факт свідчить про те, що сторони договору досягли згоди щодо усіх його істотних умов. Але ДП «ДГ «Соцземлеробство» ОСОБА_3 свої зобовязання щодо розрахунків не виконало та на час подання позову не здійснило оплату за поставлений товар.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/160/15 та призначено розгляд справи на 12.01.2016р.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до господарського суду 12.01.2016р., відповідач позов не визнав, оскільки, по-перше, відсутній договір. Так, відповідач заявив, що відповідно до реєстру договорів ДП «ДГ «Соцземлеробство» ОСОБА_3 за 2015 рік, договір від 29.05.2015р. на поставку проса «Харківське-31» еліта на підприємстві з позивачем не укладався і в додатках до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог позивачем вказаний договір не додано. По-друге, відсутня первинна бухгалтерська документація на здійснення господарської операції відповідно до договору від 29.05.2015р. щодо поставки проса «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. Відповідач зазначає, що додані позивачем до позовної заяви копії товарно-транспортної накладної № 58 від 29.05.2015р., довіреності № 30 від 29.05.2015р. не можуть вважатися належними доказами у звязку з тим, що на копії товарно-транспортної накладної № 58 від 29.05.2015р. в графі «Відпуск за довіреністю вантажоодержувача» відсутня серія та номер паспорта, відсутні відомості у графі «Супровідні документи і вантаж» та відсутній підпис відповідальної особи вантажоодержувача, який прийняв товар. На копії довіреності № 30 від 29.05.2015р. відсутній номер і дата наряду, відсутня копія другої сторінки довіреності з підписом про отримання товару. Тобто, на думку відповідача, вказані накладна і довіреність не підтверджують факт поставки відповідачу проса «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. У звязку з цим відповідач просить суд витребувати у позивача оригінали договору поставки від 29.05.2015р., видаткових накладних, акту приймання-передачі продукції, товарно-транспортної накладної, рахунків про оплату товару на суму 24000,00 грн. з доказами про вручення цих рахунків відповідачеві, податкових накладних та інших наявних у позивача бухгалтерських документів щодо поставки відповідачу проса «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. для огляду в судовому засіданні. У разі ненадання позивачем оригіналів таких документів, відповідач просить суд відмовити повністю у позові про стягнення заборгованості по договору поставки від 29.05.2015р. в сумі 24000,00 грн.

В судовому засіданні 12.01.2016р. були присутні представники позивача і відповідача. Суд на підставі ст. 77 ГПК України оголосив перерву у судовому засіданні до 26.01.2016р. та зобовязав сторін надати податкові накладні, журнал реєстрації довіреностей та подорожні листи.

В судовому засіданні 26.01.2016р. були присутні представники позивача і відповідача. За клопотанням обох сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. В судовому засіданні 26.01.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а представник відповідача подав письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 26.01.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29 травня 2015 року позивач поставив відповідачу товар просо «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 58 від 29.05.2015р. та видатковою накладною № 57 від 29.05.2015р. З боку відповідача товар отриманий представником ОСОБА_4 за довіреністю на отримання товару № 30 від 29.05.2015р.

ДП «ДГ «Соцземлеробство» ОСОБА_3 розрахунку з ДП «ДГ «Відродження» ОСОБА_3 за поставлений товар просо «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. не здійснило. У звязку з цим 10 листопада 2015 року відповідачу була направлена вимога ДП «ДГ «Відродження» ОСОБА_3 № 545 негайно (протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги) сплатити заборгованість в сумі 24000,00 грн. за поставлений за договором від 29.05.2015р. товар.

У відповіді на вимогу № 186 від 26.11.2015р. відповідач відхилив вимогу позивача і просив надати завірену належним чином копію договору поставки від 29.05.2015р. на поставку проса «Харківське-31» еліта в кількості 3000 кг на суму 24000,00 грн. та надати завірені належним чином копії первинної бухгалтерської документації щодо фактичного підтвердження господарської операції.

Оскільки сума заборгованості за отриманий товар в розмірі 24000,00 грн. відповідачем досі не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача в даному позові.

Як встановлено судом, письмового договору на поставку товару від 29.05.2015р. між сторонами не укладалось, а поставка 29.05.2015 р. фактично здійснена за усною домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Фактичні правовідносини сторін справи свідчать, що позивач здійснив поставку товару на підставі видаткової накладної, яка містить відомості про вид, кількість та ціну товару, а відповідач, у свою чергу, прийняв товар на таких умовах. В довіреності на отримання товару відповідач засвідчив повноваження свого представника на отримання товару, зазначеного у видатковій накладній. Таким чином, сторони уклали правочин, який за своїм змістом містить істотні умови договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено обовязок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, в даному випадку в силу вимог закону покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

В порушення вимог ч. 2 ст. 530 та ч. 1 ст. 692 ЦК України відповідач не оплатив вартість товару після його прийняття, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 24000,00 грн.

Доказів про повну або часткову сплату суми боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобовязань підтверджено матеріалами справи. Заборгованість станом на 03.12.2015р. становить 24000,00 грн.

Під час розгляду справи представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24000,00 грн. основного боргу за поставлений товар є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії Аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, селище Таврія, вул.Леніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00853323) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, буд.34, код ЄДРПОУ 00724838) 24000,00 грн. (двадцять чотири тисячі грн. 00 коп.) основного боргу та 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 29.01.2016р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.