Рішення № 55310533, 25.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/151/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016 Справа № 908/5797/15

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73)

представник позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Українська боргова компанія, яка діє на підставі довіреності № 3682/18 від 26.11.2014р., адреса: 04112 м. Київ, вул. І. Сікорського, 8, пов. 6, оф. 32)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А)

про стягнення 49490,00 грн. збитків в порядку регресу

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

23.11.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування, м. Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя про стягнення 49490,00 грн. збитків в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р. порушено провадження у справі № 908/5797/15, справі присвоєно номер провадження 4/151/15, розгляд справи призначено на 17.12.2015 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 17.12.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.01.2016р.

В судовому засіданні 25.01.2016р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За ініціативою суду розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судове засідання 25.01.2016р. не зявився, клопотанням, яке надійшло на електрону адресу суду від 16.12.2015 р. № 24434 (вх. 09-06/44871 від 16.12.2015р.) просив розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши в судовому засіданні 25.01.2016 р. клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, суд вважає за можливе його задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ Страхова компанія АХА Страхування на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 94331Га/13д/АЛФ від 16.04.2013 р. у звязку з настанням страхового випадку - ДТП - виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (винуватця ДТП) застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» за полісом обовязкового страхування № АВ/4509099. Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства позивачем отримано право вимагати від відповідача відшкодування в порядку регресу понесених збитків в межах ліміту за полісом. Враховуючи викладене та вимоги ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», п. 1 ст. 22, п. 2 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 25.01.2016р. не зявився, в відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 14.12.2015р., просив розглянути справу за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, суд визнав за можливим його задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначає, що дійсно, 04.02.2014 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки AUDI A1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, скоїв ДТП, внаслідок якого сталося зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 11.09.2015р. на адресу ПрАТ «УАСК «АСКА» надійшла заява від ТОВ Українська боргова компанія про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу. Проте до зазначеної заяви не було надано всіх необхідних документів, а саме Постанови суду про визнання винної особи у ДТП та притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи викладене, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2013р. між ПАТ СК АХА Страхування та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 94331Га/13д/АЛФ, транспортного засобу Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якого ПАТ СК АХА Страхування взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника стархове відшкодування.

04.02.2014 р. в м. Донецьк по вул. Б.Хмельницького, 50 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля AUDI A1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Вказаний факт підтверджується довідкою від 16.04.2013 р. складеною Управлянням Державтоінспекції, довідкою про ДТП № 9345631 від 16.04.2013 р..

Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

В статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

З Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9345631 від 16.04.2013 р. вбачається, що водій ОСОБА_3 порушила п. 10.1, 10.4 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, чим останній скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про Адміністративні правопорушення. Складений адміністративний протокол АВ2№904265 був направлений до Куйбишевського суду м. Донецька, що по територіальності відноситься до зони проведення антиториростичних дій.

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПАТ СК АХА Страхування, транспортний засіб Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Автомобіль Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент виникнення ДТП був застрахований в АТ СК АХА Страхування, згідно договору страхування наземного транспорту від 16.04.2013р.

ОСОБА_4 звернувся до АТ СК АХА Страхування з заявою щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком, відповідно до умов договору №94331Га/13д/АЛФ від 16.04.2013р.

04.03.2014 року АТ «СК «АХА Страхування» складений Страховий акт № 1.001.14.01877/VESCO6400, та розрахунок страхового відшкодування, виходячи із Рахунку № ANF9000569 від 11.02.2014 р. ТОВ «Компанії Апекс».

04.03.2014 року АТ «СК «АХА Страхування» складений Страховий акт № 1.001.14.01877/VESCO6404, та розрахунок страхового відшкодування, виходячи із Рахунку № GNF 1000406 від 07.02.2014 р. ТОВ «Компанії Апекс».

06.03.2014 року АТ «СК «АХА Страхування» складений Страховий акт № 1.001.14.01877/VESCO6765, та розрахунок страхового відшкодування, виходячи із Рахунку № ANF 9000981 від 04.03.2014 р. ТОВ «Компанії Апекс».

26.032014 року АТ «СК «АХА Страхування» складений Страховий акт № 1.001.14.01877/VESCO8894, та розрахунок страхового відшкодування, виходячи із Рахунку № ANF 9000981 від 04.03.2014 р. ТОВ «Компанії Апекс».

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля AUDI A1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ УАСК Аска, відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/4509099.

Згідно з умовами договору, на підставі страхових актів № 1.001.14.01877/VESCO6400, №1.001.14.01877/VESCO6404, №1.001.14.01877/VESCO6765 та №1.001.14.01877/VESCO8894, а також зібраних документів було розраховано та виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 66568 грн. 44 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 94615 від 07.03.2014р., № 98486 від 27.03.2014р., № 93995 від 05.03.2014р., № 93998 від 05.03.2014р.

Позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником, згідно умов договору добровільного страхування наземного транспорту.

Наявні у справі матеріали також свідчать про те, що вимогою № 7826/01877/УБК від 09.09.2015 р. позивач звернувся до ПрАТ «УАСК «АСКА» з вимогою виконати зобов'язання з виплати страхового відшкодування, яка залишена відповідачем без відповіді.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ПАТ Страхова компанія АХА Страхування, страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49490,00 грн.

Згідно статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Обовязковість звернення позивача до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування чинним законодавством не передбачена. Натомість перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки узгоджується із вищевказаними нормами.

Отже, в даному випадку позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.

В звязку з відсутністю регресної виплати зі сторони відповідача позивач у даній справі реалізував свої право вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування шляхом подання даного позову до господарського суду, оскільки у відповідності з приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до позивача у даній справі перейшло право до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У частині 1 статті 1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України).

Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов'язку з відшкодування шкоди за іншу особу.

З урахуванням приписів статей 993, 1191 Цивільного кодексу України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Частиною 4 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Із положень вказаної норми вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна.

В даному випадку дії страховика (позивача) щодо перерахування страхового відшкодування безпосередньо особі (авторизованому сервісному центру), яка здійснила ремонт пошкодженого транспортного засобу, переконливо свідчать про досягнення відповідної згоди між сторонами Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 94331Га/13д/АЛФ від 16.04.2013р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено в абзаці 1 пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.

Верховним Судом України у листі від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/4509099 відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача, з урахуванням того, що позивачем відраховано франшизу за полісом, тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 49490,00 грн. При цьому, докази перерахування суми страхового відшкодування у вказаній сумі відповідачем на користь позивача у справі відсутні.

Заперечення відповідача щодо того, що позивач не надав постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, судом не приймається до уваги, оскільки позивачем належними доказами у справі доведено, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 ОСОБА_6 дорожнього руху України, факт виплати позивачем, як страховиком страхового відшкодування, а розмір заподіяного збитку відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону №196-14 від 01.07.2004р. підтверджено страховими актами, платіжними дорученями № 94615 від 07.03.2014р., № 98486 від 27.03.2014р., № 93995 від 05.03.2014р., № 93998 від 05.03.2014р., ремонтної калькуляції, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9345631 від 16.04.2013 р.

Відсутність постанови про адміністративне правопорушення, свідчить про не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, однак не спростовує факту порушення ОСОБА_6 дорожнього руху та спричинені у зв'язку з цим збитків майну інших осіб.

Крім того, Наказом №77 від 26.02.2009 року «Про затвердження інструкції оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» посадова особа Державної автомобільної інспекції України має право розглядати від імені органів Державтоінспекції МВС справи про адміністративні правопорушення і накладати, адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП.

До того ж, складений адміністративний протокол АБ2 №904265 про порушення і дорожнього руху самою гр. ОСОБА_3 не оскаржувався, що доводить, що остання визнала себе винною в даній дорожній транспортній пригоді.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (ст. 43 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, м. Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя про стягнення з останнього, як відшкодування шкоди в порядку регресу, суми в розмірі 49490,00 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, м. Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 49490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 99 коп. страхового відшкодування та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 29 січня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.