Рішення № 55302779, 25.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №476/498/15-ц 25.01.2016 25.01.2016

Провадження №22-ц/784/67/16

Єдиний унікальний номер 476/498/15-ц

Номер провадження 22ц/784/67/16

Головуючий у 1 інстанції Чернякова Н.В.

Категорія 27 Доповідач Прокопчук Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого: судді Прокопчук Л.М.

Суддів Базовкіної Т.М., Ямкової О.О.

Із секретарем судового засідання Богуславською О.М.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

06 травня 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилався на те, що 15 серпня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого вищевказаний банк надав відповідачу кредит в сумі 4594,20 грн. строком до 15.02.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. 01.11.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК» було укладено договір факторингу № 1. За вказаним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступив ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК» у повному обсязі право вимоги до боржника. На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 14.05.2009 року змінено тип банку з Закритого акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», про що зазначено в Статуті. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив кредитні зобов'язання, уточнивши позовні вимоги в судовому засіданні, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 17194,47 грн., яка станом на 05.06.2015 року складається з 4338,29 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 12856,18 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та понесені судові витрати (а.с.1-2, 48, 65-82).

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 червня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 15.08.2006 року в сумі 7378,29 грн., судові витрати 104,50 грн., повернуто ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» частину надмірно сплаченого судового збору 129,75 грн. (а.с. 110-111).

В апеляційній скарзі на вказане судове рішення представник ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» посилається на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду в частині зменшення розміру процентів, пені та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» у повному обсязі (а.с. 117-120).

Сторони, належно повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились. Письмових заперечень на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2006 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклав з відповідачем кредитний договір № DNH4KP95831303, відповідно до якого останньому було надано строковий кредит в сумі 4594,20 грн. зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2010 року. Погашення заборгованості повинно було здійснюватися щомісяця в період з 21 до 28 числа шляхом сплати позичальником грошових коштів (щомісячного платежу) у розмірі 166,27 грн. на погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат згідно з умовами кредитного договору.

01 листопада 2007 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК» було укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступає ЗАТ «АКЦЕНТ-БАНК» в повному обсязі право вимоги до боржника.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2013 року з відповідача на користь ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 15.08.2006 року в сумі 14087,02 грн., яка складається: 2939,22 грн. - тіло кредиту, 9448,63 грн. - відсотки за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1199,17 грн. - штраф (процента складова). Вказана заборгованість нарахована станом на 28.05.2013 року.

Відмовляючи в стягненні процентів за умовами, передбаченими договором, та стягуючи їх на підставі та в розмірі, передбаченому ст. 625 ЦК України, суд виходив з того, що строк укладеного між сторонами договору закінчився. Зменшуючи суму пені до 7200 грн., суд врахував майновий стан та стан здоров'я відповідача, а також те, що разом з ним проживає матір, яка є інвалідом 3 групи, постійно хворіє та потребує витрат на лікування.

Судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, але з висновком суду щодо того, що з відповідача слід стягнути відсотки на підставах та у розмірі, передбаченому ст. 625 ЦК України, а не у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, погодитись не можна, оскільки такий висновок не відповідає вимогам норм матеріального права.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не позбавляє кредитора права на отримання сум, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Однак, незважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі. На ту обставину, що позивач не просив застосувати до спірних правовідносин вимоги ст. 625 ЦК України, хоча має на це право, суд увагу не звернув.

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору стягнення заборгованості за процентами за період з 29.05.2013 року по 05.06.2015 року підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 4338,29 грн. згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 67-82), який не оспорено відповідачем.

Оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права, відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в зазначеній вище частині слід змінити та стягнути заборгованість за процентами, розраховану згідно з умовами кредитного договору, а не на підставі ст. 625 ЦК України, застосувати яку позивач не просив.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо необґрунтованого зменшення судом розміру пені, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення

Згідно п. 27 наведеної вище постанови Пленуму ВССУ істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З матеріалів справи та додатково наданих позивачем апеляційному суду відомостей про те, що рішення суду від 04.10.2013 року, яким в тому числі стягнута заборгованість за кредитом в сумі 2939,22 грн., не виконано. З урахуванням наведеного, а також враховуючи матеріальний та сімейний стан відповідача, на що послався суд першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені до 7200 грн. Підстав для зміни рішення суду в зазначеній частині не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України оскільки апеляційним судом змінюється рішення суду першої інстанції, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 342,75 грн.

Керуючись ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 червня 2015 року в частині стягнення сум змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором б\н від 15 серпня 2008 року в сумі 11538 (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 29 коп.., яка складається з 4338 (чотири тисячі триста тридцять вісім) грн. 29 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом та 7200 (сім тисяч двісті) грн. - заборгованість по пені; понесені судові витрати 342 (триста сорок дві) грн.75 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді