Рішення № 55284960, 26.01.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 січня 2016 р. Справа № 903/1260/15

за позовом Луцької міської ради

до відповідача фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

про повернення земельної ділянки

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2- представник, довіреність від 04.01.2016р.

від відповідача: н/з

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення земельної ділянки та просив зобов'язати підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку Луцькій міській раді, площею 40кв.м., кадастровий номер 221090028, розташовану за адресою: вул. Рівненська, 85 в м. Луцьку, по акту приймання-передачі, у стані придатному для подальшого використання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що договір оренди землі від 07.07.2008р., укладений між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_3 припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку договору. В порушення вимог закону та договору орендар не повернув орендодавцю земельну ділянку.

При цьому позивач посилається на ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 373, 374, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 116, 152 ЗК України, та ст.ст.31, 34, 35 ЗУ "Про оренду землі".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Ухвала суду, що тричі направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та у витязі з ЄДР, поверталась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Згідно п.3.9.2. даної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

07.07.2008р. між Луцькою міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди землі несільськогосподарського призначення- землі житлової та громадської забудови, площею 40кв.м., кадастровий номер 221090028, яка знаходиться за адресою: вул. Рівненська, 85 в м. Луцьку. Договір зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 28.08.2008р. за №040807700385.

Відповідно до п. 8 договору, останній укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Згідно п. 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

28.08.2008р. між сторонами підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно п. 20 договору в разі припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав в оренду.

Відповідно до п. 36 договору, договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається, що договір припинив свою дію 29.08.2013р. Позивачем на адресу відповідача листом від 03.12.2014р. №1.1-30/6654 була надіслана вимога про повернення земельної ділянки Луцькій міській раді шляхом підписання актів прийому-передачі земельної ділянки. Також було направлено лист від 03.09.13р. №1.1-30/5643 про заперечення у поновленні договору оренди.

Підприємець вимоги Ради про повернення земельної ділянки не виконав, в зв'язку з чим Рада звернулась до господарського суду із позовом до Підприємця про повернення земельної ділянки.

Згідно ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

В статті 2 ЗУ "Про оренду землі" (далі - Закону) зазначено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 12 Закону розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 1 Закону встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як встановлено судом та зазначено вище, термін дії договору оренди землі від 07.07.2008 року закінчився 29.08.2013р.

Пунктом 20 договору сторони не визначили строк повернення земельної ділянки, відтак Радою, згідно умов останнього, було надіслано Підприємцеві листи з вимогою повернути відповідну земельну ділянку.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення сторонами не укладалась.

Таким чином, договір оренди землі припинив свою дію 29.08.2013р. Відповідач вимогу позивача про повернення йому земельної ділянки не виконав. В порушення зазначених вимог закону, після закінчення терміну дії договору користування землею на умовах оренди, підприємець ОСОБА_1 не повернув земельну ділянку власнику- Луцькій міській раді. Термін дії договору не продовжено.

Оскільки, в порушення вимог Закону та умов договору, після закінчення терміну дії договору оренди, відповідач не повернув спірну земельну ділянку, а рішення орендодавця про поновлення (пролонгацію) договору відсутнє, вимоги позивача є підставні та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1218грн. слід покласти на нього згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 530, 792 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.116, 124, 125 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 12, 31, 34, 35 Закону України Про оренду землі", ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 (м.Луцьк, вул. Теремнівська, 39в, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Луцькій міській раді (м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) земельну ділянку площею 40кв.м., кадастровий номер 221090028, розташовану за адресою: вул. Рівненська, 85 в м. Луцьку, по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Луцьк, вул. Теремнівська, 39в, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луцької міської ради (м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) 1218грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 29.01.2016р.

СуддяО. Г. Сур'як