Ухвала суду № 55280699, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/22600/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та Державної податкової служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013

у справі № 1570/3118/2012 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Облагрохім» (далі - ВАТ «Облагрохім»)

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), Державної податкової служби в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013, позов ВАТ «Облагрохім» задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 08.12.2011 № 0015812310 та № 0015822310, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток на 198 202,00 грн. та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 18240,00 грн.

У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційних скарг.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Підставою для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугували висновки планової виїзної перевірки ВАТ «Облагрохім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, викладені в акті від 23.11.2011 № 8497/23-20/05490196. Згідно з цими висновками ВАТ «Облагрохім», крім іншого, за І квартал 2011 року занижено скоригований валовий дохід на 661451,00 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на 18240,00 грн., чим порушено пункт 1.32 статті 1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.9 статті 5, підпункт11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав та обов'язків сторін в якому виник спір; далі - Закон № 334/94-ВР) та пункт 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК). Висновок податкового органу про заниження позивачем скоригованого валового доходу вмотивовані посиланням на відсутність фактичного здійснення операцій з постачання ВАТ «Облагрохім» товару (міндобрива) на користь ТОВ «Хімагротрейдінг», вартість якого позивач безпідставно не врахував при визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів, внаслідок чого занижено значення рядка 01.2 декларації за І квартал 2011 року на 661451,00 грн., з огляду на відсутність у підприємства документів на перевезення, довіреностей на отримання товару, а контрагент (ТОВ «Хімагротрейдінг») за юридичною адресою не знаходяться та не має матеріально-технічних, виробничих та трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності. Що ж до підстав зменшення в податковому обліку ВАТ «Облагрохім» за лютий 2011 року суми податкового кредиту на 18240,00 грн., задекларованої на підставі податкових накладних ТОВ «Агро Ферт», виписаних на поставку послуг з фасування, то такими, згідно з актом перевірки, є не підтвердження операцій з поставки документами первинного обліку, оскільки акт виконаних робіт від 22.02.2011 № 1, підписаний між позивачем та ТОВ «Агро Ферт», не містить вичерпної інформації щодо змісту господарської операції, що унеможливлює встановити зв'язок між фактом придбання послуг і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.04.2011, за винятком деяких статей, у зв'язку з набранням чинності ПК) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з положеннями пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Витрати платника податків, які мають значення для податкового обліку, повинні мати зв'язок з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними первинними документами, обов'язок ведення яких встановлений правовими нормами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку. У разі фактичного здійснення господарської операції певні недоліки, допущені в первинних документах, не є безумовною підставою для їх оцінки такими, що вони не є підставою для ведення платником податків податкового обліку, за умови, що в своїй сукупності ці документи складають цілісну картину господарської операції, факт здійснення якої не викликає сумнів.

Вищенаведені норми законодавства не ставлять у залежність право платника податків на отримання податкових преференцій у вигляді права на збільшення валових витрат та податкового кредиту від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу поставок вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути безумовною підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо декларування податкового кредиту та валових витрат (витрат). Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, сприяння йому в цьому чи користування наслідками такої неправомірної поведінки.

Судами з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом виконання вимог статті 11 цього Кодексу, та зроблено обґрунтований висновок, що ДПІ не доведено недостовірність інформації в документах, на підставі яких позивач вів податковий облік з податку на прибуток за І квартал 2011 року та з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Так, суди дослідили первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку та податкового обліку і копії яких приєднані до справи, а саме: договори купівлі - продажу від 25.02.2011 № 32 та від 02.03.2011 № 36, укладені із ТОВ «Хімагротрейдінг» (а.с. 71-75); рахунки, видаткові та податкові накладні, банківські виписки з розрахункового рахунку позивача, листування із ТОВ «Хімагротрейдінг» (а.с. 102-111); договір оренди складського приміщення площею 30 м2 для зберігання мінеральних добрив та пестицидів, укладений між позивачем (орендар) та ТОВ «Південьагропереробка» (орендодавець) (а.с. 133-136); договір надання послуг від 10.02.2011 № 1, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ «Агро Ферт» (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується отримати від замовника товар (карбамід насипом), перевезти його своїм транспортом на склад, розфасувати в мішки та відвантажити покупцям згідно транспортної інструкції замовника (а.с. 137); акт приймання - передачі виконаних робіт від 22.02.2011 № 1, складений на виконання договору про надання послуг від 10.02.2011 № 1, - та встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами (ТОВ «Хімагротрейдінг» та ТОВ «Агро Ферт») були здійснені з метою провадження господарської діяльності та мають реальний характер.

Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, та з огляду на вимоги частини другої статті 71 цього ж Кодексу, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги, доводи податкових органів, викладені у касаційних скаргах не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстави для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев