Ухвала суду № 55280697, 19.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2016 р. м. Київ К/800/26500/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці - Чубенко С.В. на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року та Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року, у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, третя особа - Територіальне центральне управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, про скасування пунктів 3-5, 7 вимоги,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, третя особа - Територіальне центральне управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, про скасування пунктів 3-5, 7 вимоги, в якому просило:

- скасувати пункти 3, 4, 5, 7 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про усунення виявлених порушень від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниці було відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування пункту 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області в частині забезпечення повернення до спеціального фонду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці вартості спожитих державним дошкільним навчальним закладом Калинівської міської ради комунальних послуг в сумі 48320,42 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи та ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Скасовано пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області в частині забезпечення повернення до спеціального фонду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці вартості спожитих державним дошкільним навчальним закладом Калинівської міської ради комунальних послуг, в сумі 48320,42 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці - Чубенко С.В., не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилається на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У касаційній скарзі Державна фінансової інспекції у Вінницькій області, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги відповідача від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104 та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2013 року Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці за період з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року. За результатами ревізії складено акт від 01.08.2013 року № 08-07/12 в якому були зафіксовані виявлені порушення.

На основі виявлених порушень на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці відповідачем направлено лист-вимогу про усунення виявлених порушень від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104, яким зобов'язано у строк до 27.09.2013 року повідомити Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області про вжиті заходи.

Так, пунктом 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про усунення виявлених порушень від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104 вимагалося від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці забезпечити повернення до спеціального фонду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці вартості спожитих ТОВ «МЕТСОБСТАР-ХК» та ДНЗ Калинівської міської ради комунальних послуг, відповідно, в сумах 84404,05 грн. та 48320,42 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Пунктом 4 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про усунення виявлених порушень від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104 вимагалося від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці перерахувати на рахунок загального фонду державного бюджету вартість понаднормово списаного мазуту на суму 417853,86 грн.

Пунктом 5 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про усунення виявлених порушень від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104 вимагалося від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці забезпечити відшкодування вказаного порушення шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених сум коштів та перерахувати на рахунок загального фонду державного бюджету зайво нараховану у 2012 році заробітну плату в сумі 38777,62 грн. і поновити касові видатки загального фонду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці за КПКВ 2201010 КЕКВ 2111 «Заробітна плата» на суму зайво нарахованої протягом січня-травня 2013 року заробітної плати на загальну суму 16459,61 грн.

Пунктом 7 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про усунення виявлених порушень від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104 вимагалося від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці відобразити по бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість 3-х контрагентів за спожиті комунальні послуги, недоотриману орендну плату та провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо повернення коштів до спеціального фонду; з громадською організацією «Об'єднання інвалідів війни та Збройних Сил України Вінницької міської ради», Будинкоправлінням № 1 та ФОП ОСОБА_3 оформити відповідні договори оренди приміщень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією. її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж З робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем пред'явлені вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014 року у справах № 21-40а14, 21-63а14, від 27.01.2015 року у справі 21-436а14, від 17.02.2015 року у справі № 21-4а15, який згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

При цьому, враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Як вже зазначалося, оскільки, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов. При цьому, оскаржувані в межах даної справи вимоги можуть бути виконані підконтрольною установою добровільно, однак самі по собі вони не є підставою для примусового стягнення зазначених в ній суми, тобто не породжують для позивача безпосередньо відповідного обов'язку. Таким чином, відсутні підстави для висновку про порушення даними вимогами будь-яких прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Таким чином, судом апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставин по справі, помилково застосовані норми матеріального права при розгляді апеляційної скарги по даній справі, а тому касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції з вищезазначених мотивів.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці - Чубенко С.В. та Державної фінансової інспекції у Вінницькій області - задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року - скасувати.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, третя особа - Територіальне центральне управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, про скасування пунктів 3-5, 7 вимоги - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз