Ухвала суду № 55264924, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11353/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представників позивача: Вакульчук А.В., Кучеренко Н.В.,

представника відповідача - Деміденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року,

У с т а н о в и в:

ТДВ «Агентство Союздрук» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення надміру сплачених коштів за торгові патенти на право провадження торговельної діяльності у пунктах продажу товарів у розмірі 23 272,00 грн шляхом перерахування коштів в указаній сумі на його поточний банківський рахунок.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених коштів у розмірі 23 272,00 грн з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порядку визначеному статтею 43 Податкового кодексу України та пунктом 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган неправомірно та необґрунтовано відмовився вжити передбачених чинними нормативно-правовими актами заходів щодо повернення позивачу надміру сплачених останнім грошових зобов'язань.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Оскільки постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачем, колегія суддів не переглядає судове рішення в межах залишених без задоволення вимог позивача.

Колегією суддів установлено, що позивач є суб'єктом господарювання і здійснює, серед іншого, діяльність у сфері роздрібної торгівлі газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах.

У зв'язку із зазначеною діяльністю до 01 січня 2015 року позивач був платником передбаченого статтею 267 Податкового кодексу України (до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Положеннями вказаної правової норми було передбачено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять підприємницьку діяльність, зокрема, такого виду, як торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту.

Платники збору, які провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) сплачують збір за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг.

Наведеною правовою нормою було встановлено наступні строки сплати зазначеного збору:

а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

в) за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.

Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

У встановленому вищевказаними нормами порядку в період з 2012 року по 2014 рік позивачем сплачувався збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, зокрема, при придбанні торгових патентів, що не заперечується відповідачем та підтверджується платіжними дорученнями від 04.10.2012 №10, від 10.01.2013 №85, від 22.01.2014 №157 та від 12.12.2014 №3005, копії яких наявні в матеріалах справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII до Податкового кодексу України внесено ряд змін, в тому числі виключено норми, що встановлювали обов'язок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та порядок його сплати.

Як зазначає позивач, у зв'язку із внесенням змін у Податковий кодекс України та скасуванням збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності, у нього виникла переплата до місцевого бюджету по внесених платежах за придбання торгових патентів за січень 2015 року та жовтень 2017 року (останній місяць дії патенту) у розмірі 23 272,00 грн.

Колегією суддів установлено, що за даними картки облікового рахунку позивача з платежу: збір за провадження торговельної діяльності (роздрібна торгівля), що сплачується юридичними особами, і який справлявся до 01 січня 2015 року, за період з листопада по грудень 2014 року та за 2015 рік станом на 31 грудня 2014 року за позивачем обліковується переплата з указаного платежу в сумі 23 604,50 грн.

Як убачається із матеріалів справи, 27 січня та 30 січня 2015 року позивач звертався до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС в м. Києві із заявами про повернення збору за торгові патенти та надання висновку про повернення із бюджету надміру сплачених коштів.

Листом від 28 січня 2015 року № 1611/10/26-50-02-10 відповідач повідомив заявника, що за даними картки особового рахунку по сплаті збору за провадження торговельної діяльності, сплаченого юридичними особами, за позивачем обліковується переплата менша за суму, заявлену до повернення, а листом від 27 лютого 2015 року №3381/110/2650-20-02-10 - повідомив, що станом на поточну дату відсутній перерахунок нарахувань по збору за провадження торговельної діяльності на рівні ДФС України, у зв'язку з чим на даний час немає можливості здійснити перерахунок коштів.

12 березня 2015 року та 07 квітня 2015 року позивач звертався до відповідача із заявами на оформлення акту звірення стану розрахунків по сплаті вищевказаного збору.

Із акту звірення розрахунків від 08 квітня 2015 року №9470-20 слідує, що між даними податкової інспекції та позивача існує розбіжність в розмірі сальдо розрахунків. Так, в акті вказано, що за період з 01 січня 2015 року по 08 квітня 2015 року за даними інспекції позитивне сальдо розрахунків (переплата) по збору становить 332,50 грн, а за даними платника - 23 272,00 грн.

Не погоджуючись із відмовою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в поверненні надміру сплачених ним грошових зобов'язань зі збору за провадження торговельної діяльності в сумі 23 272,00 грн, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Податковим кодексом України передбачено можливість повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платнику податків.

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, зокрема, як податкове зобов'язання (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Отже, суми коштів, які платник податків сплатив як податок або збір, в тому числі за провадження деяких видів підприємницької діяльності, у розмірі, що перевищує належну до сплати згідно податкового законодавства суму, відносяться до надміру сплачених грошових зобов'язань.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Положеннями вказаної правової норми передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Таким чином, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, підлягають поверненню платнику податків у разі якщо у платника відсутній податковий борг з відповідного податку (збору). Також, до умов повернення вказаних коштів відноситься подання платником відповідної заяви із вказівкою про напрям перерахування коштів, а також підготовка та направлення контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України визначені Порядком, затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188.

Положеннями пункту 7 цього Порядку встановлено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Таким чином, висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету готується органом Міндоходів на підставі даних особових рахунків платника.

Як установлено колегією суддів, за даними особового рахунку у позивача наявна переплата зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у розмірі 23 604,50 грн; у січні 2015 року позивач звертався до відповідача із заявою про повернення вказаної суми як надміру сплачених коштів, що містить вказівку про напрям перерахування коштів.

При цьому, на момент звернення до контролюючого органу у позивача була відсутня заборгованість з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (Державної фіскальної служби), що не заперечується відповідачем та підтверджується довідкою від 11.06.2015 №5573/26-50-23-01-07, яка наявна в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 7 вищевказаного Порядку у відповідача виник обов'язок підготувати та направити до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету.

Матеріали справи не містять доказів складання та передачі висновку відповідно до заяви позивача.

Таким чином, колегія суддів установила невідповідність вимогам закону поведінки суб'єкта владних повноважень при розгляді заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, необґрунтованість та протиправність відмови контролюючого органу у вжитті заходів, направлених на їх повернення.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТДВ «Агентство Союздрук» шляхом зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення позивачу надміру сплачених коштів у розмірі 23 272,00 грн з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України та пунктом 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене та не свідчать про допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, у розмірі 2009,70 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (і.к. 39468461, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень, 70 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 28 січня 2016 року).

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.