Ухвала суду № 55264899, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13741/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2015 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві задоволено повністю, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС ПІІ «Амік Україна», за адресою: вул.Електоротехнічна, 30 у Деснянському районі м.Києва, визначено спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та на двері приміщень ПІІ «Амік Україна» за адресою: вул.Електоротехнічна, 30 у Деснянському районі м.Києва, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покладено на ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщення є передчасними, частина порушень відповідачем усунута, а рішення суду першої інстанції фактично обмежує будь-який доступ до приміщення АЗС, необхідний для усунення виявлених порушень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом МНС України від 25 червня 2012 року №863, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» від 28 січня 2015 року №317-р, доручення ДСНС України від 28 квітня 2015 року №03-6366/261, на підставі наказу Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м.Києві від 21 травня 2015 року №57, повідомлення про проведення планової перевірки від 21 травня 2015 року №29/51, посвідчення на проведення перевірки від 25 травня 2015 року №29/100 у період з 19 червня 2015 року по 26 червня 2015 року проведено планову перевірку АЗС ПІІ «Амік Україна», розташованої по вул.Електротехнічна, 30 в м.Києві, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 21 травня 2015 року №29/51 направлялось рекомендованим листом на адресу ПІІ «Амік Україна», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чека від 25 травня 2015 року №0080.

Присутнім під час здійснення планової перевірки був начальник мережі АЗС ПІІ «Амік Україна» ОСОБА_2, який є відповідальним за пожежну безпеку на АЗС згідно із наказом №22-п від 05 лютого 2015 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 26 червня 2015 року №29/86, в якому зафіксовано перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС України під час здійснення перевірки, а саме:

- у приміщеннях використовуються тимчасові дільниці електромережі, чим порушено р.IV п.п.1.8, 1.18 «Правил пожежної безпеки в Україні»;

- не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводів, чим порушено р.IV п.1.12 «Правил пожежної безпеки в Україні»;

- електрощит, групові електрощитки не обладнані автономними системами пожежогасіння, чим порушено чим порушено р.IV п.1.16 «Правил пожежної безпеки в Україні»;

- електричні розетки та електричні вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку, чим порушено р.IV п.1.17 «Правил пожежної безпеки в Україні»;

- на шляхах евакуації встановлено розсувні двері, чим порушено р.IІІ п.2.37 «Правил пожежної безпеки в Україні»;

- ширина другого евакуаційного виходу менше 0,8 м, чим порушено р.IІІ п.2.23 «Правил пожежної безпеки в Україні», п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- зменшено нормативну ширину евакуаційних шляхів коридору за рахунок розташування двохстороннього відчинення дверей з приміщення в бік коридору, чим порушено р.ІІІ п.2.23 «Правил пожежної безпеки в Україні», п.5.28 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- приміщення для персоналу АЗС не відокремлено від приміщень сервісного обслуговування протипожежними перегородками 1-го типу (приміщення операторської - глухою пожежною перегородкою 1-го типу), перекриттям 3-го типу, чим порушено п.3.1.8 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»;

- приміщення серверної не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння, чим порушено р.V п.п.1.2, 1.3, 1.4 «Правил пожежної безпеки в Україні», НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій», додаток В. табл.В.2 п.13.1 ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»;

- зовнішнє пожежогасіння АЗС не передбачено від двох пожежних гідрантів, чим порушено р.V п.2.1 «Правил пожежної безпеки в Україні», п.4.3 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»;

- мінімальна протипожежна відстань від будинку сервісного обслуговування водіїв та пасажирів до паливороздавальних колонок менше 15 м, чим порушено табл.1 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»;

- не забезпечено протипожежну мінімальну відстань від АЗС до відкритої стоянки для автомобілів менше 18 м, чим порушено п.2.1.4 НАПБ Б.05.019-2005 «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій», табл.7.9* додаток 8.3 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»;

- не розроблено спеціальних заходів протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС, чим порушено п.3.1.1 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557 «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, організаціях, установах та на небезпечних територіях»;

- не розроблено річний графік накопичення матеріального резерву та не затверджено згідно закону, чим порушено ст.4, 6, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року №308 «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідки», п.п.3.1.1, 4.2 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557 «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, організаціях, установах та на небезпечних територіях»;

- не проводиться технічне обслуговування системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення спеціалізованою організацією або штатним підрозділом об'єкта, що отримав відповідну ліцензію, чим порушено п.3.1.1 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557 «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, організаціях, установах та на небезпечних територіях», п.8.1 наказу МНС України від 15 травня 2006 року №288.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені порушення та подальша діяльність АЗС створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду дійшла наступних висновків:

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В силу ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Деснянське районну управління ГУ ДСНС України у м.Києві та Головне управління ДСНС України у м.Києві, як територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При чому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Таким чином, законодавець пов'язує створення реальної загрози життю та/або здоров'ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Позивачем визначено, що всі перелічені та зафіксовані в акті від 26 червня 2015 року №29/86 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, однак, відповідачем у повному обсязі зазначені порушення на час розгляду справи в суді першої інстанції не були усунуті.

До суду апеляційної інстанції відповідачем подано докази, часткового усунення зазначеного в акті порушень, зокрема, договір №15/641 від 01 липня 2015 року на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту, договір №15/442 від 01 серпня 2015 року здійснення послуг протипожежного призначення, фотофіксацію. Проте, виконання умов наведених договорів не підтверджено відповідними актами приймання виконаних робіт, а фотофіксація не містить прив'язки до місця її здійснення.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування, у зв'язку з тим, що виявлені позивачем порушення безумовно пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, перешкоджанню завчасному виявленню пожежі, повідомленню (оповіщенню) працюючого персоналу про пожежу, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виявлення пожежі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту про виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2015 року №826/13751/15, 01 грудня 2015 року виконано рішення суду першої інстанції щодо повного зупинення подальшої експлуатації приміщень ТОВ «Амік Україна» по вул.Електротехнічна, 30 в м.Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень.

Разом з тим, листом ГУ ДСНС України у м.Києві проінформовано відповідача, що розглянувши його лист та надані матеріали, що підтверджують часткове усунення порушень вимог законодавства, вказаних в постанові Окружного адміністративного суду м.Києва щодо повного зупинення роботи АЗС №11-23 ПІІ «Амік Україна» по вул.Електротехнічній, 30 в Деснянському районі м.Києва, ГУ ДСНС України у м.Києві не заперечує проти надання терміну для усунення порушень до 01 лютого 2016 року, термін надається лише для усунення порушень вимог пожежної безпеки, а не на право роботи (експлуатації).

Вищенаведеним фактично забезпечено доступ відповідача до приміщення АЗС ПІІ «Амік Україна» по вул.Електротехнічній, 30 в Деснянському районі м.Києва для усунення порушень вимог пожежної безпеки, визначених в акті від 26 червня 2015 року №29/86.

Окрім того, у відповідності до ч.12 ст.183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю). А тому відповідач за умови усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, має право звернутись до суду щодо скасування застосованих заходів реагування.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26 січня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.