Рішення № 5525523, 09.07.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/1033

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача Тимощук І.Г. - по довіреності,

відповідача ОСОБА_2 особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1033 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Репортер Україна»

дофізичної особи підприємця ОСОБА_2

простягнення 48656,17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Репортер Україна»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) 48656,17 грн. заборгованості, з яких: 43817,21 грн. основна заборгованість, 1947,02 грн. інфляційні, 298,92 грн. 3 % річних та 2593,02 грн. пеня.

У звязку з неявкою в судове засідання 12.05.2009 року представників сторін суд відклав розгляд справи на 02.06.2009 року і зобовязав позивача надати Витяг з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.

У судовому засіданні 02.06.2009 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій у звязку з частковою сплатою заборгованості просить стягнути з відповідача 24566,15 грн., з яких 22320,21 грн. основна заборгованість, 298,92 грн. 3 % річних, 1947,02 грн. інфляційні, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 26.05.2009 року місцезнаходження відповідача: (АДРЕСА_2), тоді як ухвали суду від 10.04.2009 року про порушення провадження у справі та від 12.05.2009 року про відкладення розгляду справи надсилались за зазначеною в позовній заяві адресою: (АДРЕСА_1), тобто відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому суд відклав розгляд справи на 10.06.2009 року.

За належною адресою відповідачу направлялись ухвали суду від 02.06.2009 року та від 10.06.2009 року про відкладення розгляду справи, якими він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 01.07.2009 року зявився, проти позову заперечив в частині позовних вимог про стягнення 2306,80 грн.

У судові засідання 10.06.2009 року, 18.06.2009 року, 01.07.2009 року та 09.07.2009 року представник позивача не зявився, написав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 21-К від 02 січня 2008 року (а.с.6-10), за умовами пункту 1.1. якого позивач (продавець) зобовязався продати, а відповідач (покупець) зобовязався купувати непродовольчі товари: одяг, взуття та аксесуари (далі-товар) в асортименті та за цінами, вказаними в накладних.

Сторони домовились, що товар поставляється окремими партіями, в порядку відвантаження його зі складу продавця або з доставкою до складу покупця (пункт 2.1. договору); днем поставки продукції є дата здачі партії товару транспортній організації у випадку відвантаження її зі складу продавця, а при здачі на складі покупця дата оформлення товарної накладної (пункт 2.2. договору); покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 30 робочих днів з дати отримання товару згідно накладної (пункт 3.1 договору).

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженнями позивача він свої зобовязання за договором виконав, поставивши відповідачу протягом строку дії договору товар на загальну суму 249853,67 грн., за який відповідач розрахувався частково в сумі 199370,13 грн.

Згідно останніх видаткових накладних № РНт-002730 від 17.10.2008 року на суму 40799,18 грн. та № РНт-002970 від 14.11.2008 року на суму 7238,75 грн. позивач поставив товар на загальну суму 48 037,93 грн. (а.с.12-14).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пунктах 2.2., 3.1. договору встановили, що днем поставки продукції при здачі товару на складі покупця є дата оформлення продавцем товарної накладної, і покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару на протязі 30 робочих днів з дати отримання товару згідно накладної.

Таким чином, відповідно до умов договору відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію: по видатковій накладній № РНт-002730 від 17.10.2008 року - до 27.11.2008 року, по видатковій накладній № РНт-002970 від 14.11.2008 року до 25.12.2008 року.

В підписаному сторонами Акті звірки розрахунків (а.с.11) за січень 2009 року встановлено, що станом на 01.01.2009 року заборгованість відповідача була 58107,21 грн. і після сплати 4560 грн. станом 31.03.2009 року заборгованість складала 53547,21 грн.

Як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свого обовязку по оплаті за поставлений товар не виконав, розрахувався з позивачем частково в сумі 35 787 грн. (а.с.31,32), частину з яких позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості по іншим накладним, і на момент розгляду справи заборгованість відповідача по видатковим накладним № РНт-002730 від 17.10.2008 року та № РНт-002970 від 14.11.2008 року складає 22 320,21 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Оскільки сторони в пункті 3.1 договору встановили, що покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 30 робочих днів з дати отримання товару згідно накладної, то суд вважає, що строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті за поставлений по накладній № РНт-002730 товар настав 17.10.2008 року, по накладній № РНт-002970 відповідно 14.11.2008 року, і саме з цих дат у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті за поставлений товар, а в разі його не оплати у визначений в пункті 3.1. договору строк (протягом 30 робочих днів з дати отримання товару: по накладній № РНт-002730 до 27.11.2008 року, по накладній № РНт-002970 до 25.12.2008 року), позивач має право нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення по кожній накладній окремо.

За цих обставин, суд вважає, що нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню по накладній № РНт-002730 необхідно з 28.11.2008 року, по накладній № РНт-002970 з 26.12.2008 року, але позивач користуючись своїм правом нараховує їх на загальну суму заборгованості по обом накладним 43 817,21 грн. і встановив такі періоди:

- з 01.01.2009 року по 25.03.2009 року для розрахунку 3% річних;

- з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року для розрахунку інфляційних;

- з 25.12.2008 року по 25.03.2009 року для розрахунку пені. Враховуючи, що останнім днем оплати по накладній № РНт-002970 є 25.12.2008 року, суд нараховує пеню по обом накладним (так просить позивач) з 26.12.2008 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 298,92 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 302,52 грн. (43 817,21*3%*84днів/365 = 302,52 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 298,92 грн., то суд задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

43817,2101.01.2009 - 25.03.2009843 %302,52

Щодо нарахування позивачем інфляційних в сумі 1947,02 грн., суд також встановив неправильність їх нарахування за відповідний період (після перерахунку 1 927,96 грн.), тому суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1 927,96 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

01.01.2009 - 28.02.200943817,211.0441927,96 грн.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 24547,09 грн. з яких: 22320,21 грн. основна заборгованість, 3% річних в сумі 298,92 грн., інфляційні в сумі 1 927,96 грн. за невиконання зобовязань по договору купівлі-продажу № 21-К від 02.01.2008 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 245,47 грн. та 59,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 1,61 грн. згідно платіжного доручення № 3067 від 17.03.2009 року, оскільки при зверненні до суду з позовом державне мито підлягало сплаті в сумі 486,56 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 в філії ЗАТ «ОТП Банк»м. Черкаси, МФО 344034, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Репортер Україна»(Львівська обл., Жовківський район, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17, р/р 26003000003346 в ВАТ „Електрон Банк” м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ: 32954472) - 22320,21 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 298,92 грн., інфляційні в сумі 1 927,96 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 245,47 грн. і 59,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 1,61 грн. згідно платіжного доручення № 3067 від 17.03.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 09.07.2009 року.