Постанова № 55249993, 21.01.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 657/2632/15-п

Провадження № 33/791/15/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року м. Херсон

Суддя апеляційного суду Херсонської області Заіченко В.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 02 грудня 2015 рокуу справі про адміністративне правопорушення за ст. 204-2 КУпАП щодо нього, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 02.12.2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, мешканця: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 324/138, не працюючого визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн.

Суддею апеляційного суду встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, згідно якого 30.11.2015 року о 12:25 годині в контрольному пункті вїзд-виїзд «Чаплинка» Херсонської області, прикордонним нарядом «перевірка документів» було виявлено, що ОСОБА_1 27.11.2015 року здійснив вїзд на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, поза контрольним пунктом вїзд-виїзд, чим порушив вимоги п. 3 Порядку вїзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 04 червня 2015 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції суду такою, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки доведеність його вини ґрунтується тільки на матеріалах справи та судом взагалі не зазначено, якими доказами обґрунтувано доведеність його вини. Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що громадяни України мають право на вільний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також неналежним чином перевірив чи правильно складено протокол та інші матеріали про інкриміноване йому правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції, безпідставно та незаконно 02.12.2015 року провів розгляд адміністративної справи без його участі, чим порушив його права на захист. Крім того, в порушення вимог ст. 285 КУпАП, про існування постанови йому стало відомо лише 14.12.2015 року, яку він отримав поштою. Тому просить суд, поновити йому строк на оскарження постанови суду першої інстанції та скасувати постанову суду.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився.

У відповідності до вимог Закону України № 586-17 (в редакції від 01.06.2012 року) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» - неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП - постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи те, що розгляд справи відбувався 02.12.2015 року без участі ОСОБА_1, а в матеріалах справи є його заява про повідомлення його про час та місце розгляду справи, також згідно з матеріалами справи копія постанови суду була направлена ОСОБА_1, однак ніяких даних про її отримання в матеріалах справи не має, вважаю, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропустив з поважної причини, тому він підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином зясував, встановив наявність адміністративного правопорушення за ст. 204-2 КУпАП у діях ОСОБА_1 та розглянув справу, враховуючи вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 254-256, 283 КУпАП.

27.04.2014 року набрав чинності Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий статус на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 року № 1207 VII, прикінцевими та перехідними положеннями якого вносяться суттєві зміни до КУпАП щодо правопорушень, протидію яким віднесено до компетенції Держприкордонслужби України. Кодекс доповнено ст.. 204-2, яка тягне відповідальність за порушення порядку вїзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Вважаю, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП, оскільки у відповідності до ст.ст. 1, 3, 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя є тимчасово окупованими територіями України, які залишаються невідємними частинами території України, і на які поширюються дії Конституції та законів України. Крім того, належним чином при призначенні адміністративного стягнення врахував характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, майновий стан, відсутність помякшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин та наклав адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу, яке є достатнім для попередження вчинення нових адміністративних правопорушень (у відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами).

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, апеляційні доводи скаржника ОСОБА_1 визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має правозалишити апеляційну без задоволення, а постанову без змін.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 02.12.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 204-2 КУпАП без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_2