Рішення № 5524831, 05.06.2008, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 2-588/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2008 року Жовтоводський міський суд у складі:

головуючого судді:Чепурнова Д. В.,

при секретарі:Кіняк Т. Ю.,

з участю адвоката:ОСОБА_1 ,

та сторін:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

7квітня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

8обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що сторони з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року знаходились у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу між сторонами, а саме 27 листопада 2006 року ними було придбано автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1, який 01 квітня 2008 року був зареєстрований на відповідачку. Вартість автомобіля складає 40000 грн. Після розірвання шлюбу сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування вказаним автомобілем. Позивач має ліцензію на перевезення пасажирів та їх багажу, а тому автомобіль потрібен йому для використання у професійній діяльності.

У зв'язку з викладеним позивач просив залишити у його власності автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 40000 грн. та зобов'язати його сплатити відповідачці грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно у розмірі 20000 грн.

У відкритому судовому засіданні 02 червня 2008 року ОСОБА_3 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ майна що є спільною сумісною власністю подружжя.

В обґрунтування своїх вимог вона посилається на те, що в період шлюбу сторонами був придбаний автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1, експертна вартість якого становить 35969 грн. 99 коп.3 метою оплати вартості вищевказаного автомобіля нею 07 червня 2008 року було позичено у ОСОБА_4 25000 грн. зі сплатою 13% річних, сума боргу не погашена і станом на 30 травня 2008 року з врахуванням відсотків складає 27979 грн. 13 коп. її син ОСОБА_5, проживає разом із нею, має посвідчення водія і може використовувати спірний автомобіль в інтересах сім'ї.

У зв'язку з наведеним позивачка за зустрічною позовною заявою просила визнати за нею право власності на автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з неї грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно на користь відповідача у розмірі 3995 грн. 43 коп.

У відкритому судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги не визнав. Пояснив судові, що автомобіль знаходиться у його фактичному користуванні і останній йому необхідний з метою використання у професійній діяльності - здійснення перевезень пасажирів та багажу. З метою оплати вартості автомобіля дійсно відповідачка брала в борг у ОСОБА_4 25000 грн. Крім того 20 грудня 2007 року він брав в

борг у ОСОБА_5 2000 доларів США для погашення боргу за автомобіль.

У відкритому судовому засіданні відповідачка та його представник за первісним позовом позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали, зустрічні позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі. Пояснили судові, що син сторін ОСОБА_5 має посвідчення водія і може користуватися автомобілем в інтересах сім'ї.

Суд, заслухавши пояснення сторін, адвоката, перевіривши письмові матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Рішенням Жовтоводського міського суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 року шлюб між сторонами було розірвано(а.с. 8, 15). Фактично сторони припинили шлюбні стосунки з 10 листопада 2007 року, спільне господарство сторонами не ведеться з цього ж часу. Дані обставини підтверджуються поясненнями сторін та в судовому засіданні не оспорювалися.

Від шлюбу сторони мають двох синів: повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження (а.с. 9, 10).

В період зареєстрованого шлюбу, а саме 27 листопада 2006 року сторонами був придбаний автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до висновку експерта вартість автомобіля складає 35969 грн. 99 коп. (а.с. 29, 30, 34-38).

З метою оплати вартості автомобіля ОСОБА_3 07 червня 2007 року було позичено у ОСОБА_4 25000 грн. зі сплатою 13% річних терміном на один рік, даний факт підтверджується письмовою розпискою та поясненнями сторін та в судовому засіданні не оспорювався (а.с. 28). Таким чином суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 25000 грн. використані в інтересах сім'ї і зобов'язання за цим договором повинні бути покладені на обох сторін.

Таким чином загальна вартість майна подружжя з врахуванням грошових зобов'язань перед третіми особами складає 60969 грн. 99 коп. (35969, 99 грн. - вартість автомобіля + 25000 грн. - зобов'язання ОСОБА_3 за позикою = 60969 грн. 99 коп.) При цьому суд не враховує суму відсотків за користування позикою у розмірі 13% річних, оскільки як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує пятдесятикратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін. У п.1 ст. 1, п.6 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказано що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових послуг відносяться зокрема надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Так ОСОБА_4 не є суб'єктом підприємницької діяльності і не надає фінансові послуги в розумінні вищевказаних норм права, а тому суд приходить до висновку, що надана нею позика ОСОБА_3 у розмірі 25000 грн. є безпроцентною.

ОСОБА_2 має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу та зареєстрований як приватний підприємець (а.с. 12-14).

Допитані в судовому засіданні свідки показали наступне:

ОСОБА_7 (знайома сторін) вказала суду на те, що в її присутності ОСОБА_3 07 червня 2007 року отримала від ОСОБА_4 25000 грн. з метою оплати вартості автомобіля.

ОСОБА_4 (знайома сторін) вказала судові, що дійсно 07 червня 2007 року надала позику ОСОБА_3 у розмірі 25000 грн. зі сплатою 13% річних строком на один рік з метою оплати вартості автомобіля, до сьогоднішнього дня позика їй не повернута. В той же час пояснила судові, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, ліцензії на надання фінансових послуг не має.

ОСОБА_5 вказав суду на те, що 20 грудня 2007 року позичив ОСОБА_2 гроші у розмірі 2000 доларів США.

Як встановлено в судовому засіданні автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний сторонами в період зареєстрованого шлюбу. Позика у розмірі 25000 грн. була отримана ОСОБА_3 з метою погашення заборгованостей за вищевказаний автомобіль, даний факт підтверджується письмовими матеріалами та поясненнями сторін та в судовому засіданні не оспорювався.

Відповідно до ст. ст. 60, 63 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як передбачено ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Посилання ОСОБА_2 про наявність у нього грошового зобов'язання у розмірі 2000 доларів США перед ОСОБА_5 не може бути взято судом до уваги при поділі спільного майна подружжя, оскільки як пояснили сторони вони вели спільне господарство до 10 листопада 2007 року, а вищевказану суму ОСОБА_2 отримав вже 20 грудня 2007 року, коли сторони разом не проживали і спільне господарство не вели, а тому дані договірні відносини не породжують обов'язку для другого з подружжя.

Наявність розписки ОСОБА_8 про те, що він отримав від ОСОБА_2 3500 доларів США, грошові кошти у розмірі 5000 доларів США позичалися ним на придбання автомобіля не може бути взято судом до уваги, оскільки ч.2 ст. 1047 ЦК України вказує, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, що ОСОБА_2 зроблено не було.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Вирішуючи питання про поділ майна між подружжям суд виходить з положень ст.ст. 70, 71 Сімейного кодексу України, згідно з вимогами яких, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Вирішуючи питання поділу спільного майна подружжя суд враховує, що автомобіль знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2, який використовує останній в своїй професійній діяльності, оскільки має ліцензію на перевезення пасажирів та їх багажу, крім того вніс на депозитний рахунок суду відповідно до квитанції № 15 від 26 травня 2008 року 18000 грн. - грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності подружжя (а.с. 45). Обґрунтування вимог ОСОБА_3 у зустрічному позові про необхідність залишення автомобіля у її власності, з посиланням на той факт, що син сторін має посвідчення водія, не може взято судом до уваги, оскільки

ця обставина, не може бути врахована судом при поділі майна подружжя при присудженні одному із них неподільної речі, в розмінні ст. 71 Сімейного кодексу України.

Таким чином, враховуючи рівність часток майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 за первісним позовом підлягають частковому задоволенню: автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 35969 грн. 99 коп. - слід присудити ОСОБА_2 та стягнути з нього на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 17984 грн.99 коп. (35969, 99 : 2 = 17984, 99). Також судом враховується обов'язок ОСОБА_3 оплатити суму боргу за позикою, яка отримана у ОСОБА_4 у розмірі 25000 грн. який відповідно до вимог закону покладається на сторони у рівних частках, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід також стягнути 1/2 частину вищевказаного боргу у розмірі 12500 грн. (25000:2 = 12500), всього 30484 грн.99 коп. (17984, 99 + 12500 = 30484, 99). Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду було внесено 18000 грн. з нього підлягає стягненню різниця між присудженою сумою та фактично внесеною на депозитний рахунок у розмірі 12484 грн. 99 коп. (30484, 99 - 18000 = 12484, 99).

Позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічною позовною заявою не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають в повному обсязі. Внесена нею грошова сума у розмірі 3 995 грн. 43 коп. на депозитний рахунок суду підлягає поверненню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України відповідно до якої, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто на 12484 грн. 99 коп. більше ніж він просив у позові, що складає 62, 42 % від загальної суми позову 20000 грн. (12484, 99 грн. х 100 % : 20000 грн. = 62, 42 %) а тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 62, 42 % понесених ним судових витрат, що складає 268 грн. 40 коп. (судовий збір у розмірі у розмірі 200 грн. + витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 30 грн. та вартість сплаченої судової експертизи у розмірі 200 грн. = 430 грн. х 62, 42% = 268, 40 грн.)

Таким чином враховуючи зарахування грошових вимог між сторонами суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 12216 грн. 59 коп. (12484, 99 - 268, 40 = 12216, 59).

В той же час суд не знаходить підстав щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 300 грн. та 21 грн. банківських послуг. Так ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат ст. 79 ЦПК України відносить, зокрема, і витрати на правову допомогу. Відповідно до п.п. 3, 4 Інструкції про оплату юридичної допомоги, яка надається адвокатами громадянам, підприємствам, установам, організаціям і кооперативам, затвердженої Мін'юстом СРСР від 10 квітня 1991 року угода про характер та обсяг прийнятого адвокатом доручення, про розмір оплати юридичної допомоги та інших видах розходів, пов'язаних з виконанням доручення, оформлюється реєстраційною карткою, яка підписується адвокатом та особою, яка звернулася за допомогою. Плата за юридичну допомогу (крім валютних надходжень) вноситься в касу або на поточний рахунок юридичної консультації (іншого об'єднання) у відділенні відповідного банку. Наявність у справі довідки про отримання адвокатом від позивача 300 грн. за надання правової допомоги (а.с. 17) не є тим письмовим доказом в розумінні аналізу вищевказаних норм права, що підтверджує отримання адвокатом грошових коштів за надання правової допомоги. Стаття 79 ЦПК України не відносить до судових витрат банківські послуги у

розмірі 21 грн. які просить стягнути ОСОБА_2 з ОСОБА_3 а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 60, 63, 65, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 158 ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Виділити ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 211040 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, вартістю 35969 грн. 99 коп. визнавши за ним право власності на цей автомобіль.

Зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області виплатити грошову суму у розмірі 18000 грн., яка була внесена ОСОБА_2 на депозитний рахунок 37312022006709 в банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 80512, код 26239738 на користь ОСОБА_3.

Зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повернути грошову суму у розмірі 3995 грн. 43 коп. ОСОБА_3, яка була внесена нею на депозитний рахунок 37312022006709 в банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 80512, код 26239738.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця м. Тбілісі, Грузія, зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично проживає поАДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно подружжя (з урахуванням суми грошових зобов'язань перед третіми особами) у розмірі 12216 грн. 59 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Жовтоводського міського суду у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про намір оскаржити судове рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.