Ухвала суду № 55234396, 26.01.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2-п/760/28/16

760/9023/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 21 грудня 2015 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення заяви у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 13 січня 2016 року заявник отримав дану ухвалу.

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, проте не сплатила судовий збір.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду заяви про перегляд заочного рішення слід сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору (ч.6 ст.229 ЦПК України)

Окрім того, відповідачу (заявнику) необхідно зазначити посилання на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Неявка відповідача не може бути зловживанням з боку останнього своїми правами, направлена на перегляд постановленого судом заочного рішення, відтак відповідачу належить привести свою заяву у відповідність вимог ст.229 ЦПК України, долучити докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, оскільки в матеріалах справи наявні докази на підтвердження направлення судових викликів на зареєстровану адресу проживання відповідача, що в розумінні ст.74 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.229 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак заява вважається неподаною і належить поверненню заявникові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - визнати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк