Постанова № 55222351, 21.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 січня 2016 р. № 820/11993/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа: Балаклійський районний суд Харківської області, про скасування висновку про результати перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати висновок № 6293/10/20-01-17-24 від 09.12.2015 року Державної Податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади".

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідно висновку № 6293/10/20-01-17-24 від 09.12.2015 року прийнятим Державною Податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 ЗУ « Про очищення влади», який направлений на позбавлення права на обіймання посади держслужбовця, порушує законні права позивача, вважає його не обгрунтованим,неправомірним, безпідставним, у зв'яку з чим просить визнати його протиправним та скасувати.

Позивач в судове засідання не прибула, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, але надала до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Через канцелярію суду надав письмові заперечення в яких зазначив, що Державною Податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-УП, які не відповідають наявній податковій інформації про нерухоме та рухоме майно позивача, а саме: у розділі III не зазначено1/6 частини житлового будинку заг. площею 107,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, яка отримана ним у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.02.2005 року. На підставі результатів перевірки висновок прийнятий відповідно до закону, який на думку відповідача є обгрунтований, у зв'язку з чим заперечує проти позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати за її відсутності.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді помічника судді Балаклійського районного суду Харківської області з 2003 року.

Відповідно до Закону України "Про очищення влади" № 1682-УІІ від 16.09.2014 року ДПІ у Балаклійському районі Головного Управління ДФС у Харківській області було проведено перевірку відомостей, зазначених в поданій позивачем Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік від 24.03.2015 року.

10.12.2015 року ОСОБА_1 було ознайомлено з висновком про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади", в якому з урахуванням письмових пояснень та підтверджених документів було встановлено недостовірність відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону, а саме: в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік від 24.03.2015 року в розділі III "Відомості про нерухоме майно" позивачем було зазначено, що у власності майна вона не має, але згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.11.2015 року № 47833674 за Позивачем зареєстровано 1/6 частини житлового будинку заг. площею 107,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, яка отримана ним у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.02.2005 року та не була зазначена у декларації за 2014 рік у розділі III. Відомості про нерухоме майно в пункті 24.Житлові будинки.

Виходячи з інформації, зазначеної у висновку про результати перевірки, що даний житловий будинок заг. площею 107,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, знаходиться у користуванні позивача, який не був зазначений у декларації.

Судом також встановлено, що для проведення перевірки до Державної Податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області було подано запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 12.10.2015 року №21464/15, копію декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру вказаної особи за 2014 рік та було надано згоду на проведення перевірки, відповідно до норм цього ж Закону, підстава написана власноручно заява.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 20.11.2015 року за №5281/20/20-01-17-25 «Про надання інформації» ОСОБА_1, інспекція просить надати письмові пояснення та підтвердні документи з приводу розбіжностей щодо нерухомого майна, наявність якого встановлено в ході проведення перевірки відомостей, наведених в розділах 3 декларації. Зазначений лист було отримано позивачем 25.11.2015 р. (а.с.19).

Позивач на запит №5281/20/20-01-17-25 направив відповідачеві письмові пояснення від 25.11.2015 року (а.с.20), в яких вказав, що з приводу розбіжностей в розділі 3 не вказаної 1/6 частини житлового будинку заг. площею 107,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, про наявність якого позивачу відомо не було, тому що приватизація будинку проводилась без її участі, отриманого в спадщину від дідуся ще в 2005 році. Також зазначає, що зазначеному будинку вона не проживає з 1996 року, а лише була в ньому зареєстрована до 2006 року. В підтвердження своїх пояснень також були надані і письмові пояснення матері Позивача: ОСОБА_3 та сусідки ОСОБА_4, які підтвердили, що вона не була обізнана про наявність у власності частки будинку, в ньому не проживала, ним не користувалась, ніякої вигоди не отримувала та умислу скрити це майно вона не мала. (а.с.20-22).

При ухваленні висновку її письмові пояснення та надані до них документи не були враховані та відповідачем складено висновок від 09.10.2015 року № 6293/10/20-01-17-24 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відповідно до п.49 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч.3,4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», .(а.с.17-18).

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Якщо після надсилання висновку про результати перевірки від органу, в якому проводиться перевірка, одноразово надходить запит з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, контролюючий орган зобов'язаний розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо винесення спірних рішень, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суд вказує, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 року №1682-VII, очищення влади (люстрація) це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

У розумінні частини першої статті 1 Закону про очищення влади очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані,на узурпацію влади Президентом України Януковичем В.Ф., підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Суд зазначає, що питання застосування Закону про очищення влади регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162.

Так, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.8 ст.3 Закону України «Про очищення влади», заборона, передбачена ч.3 ст.1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч.1 ст.2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України «Про очищення влади».

Згідно з ч.5 ст.5 відповідного Закону, перевірці підлягають достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами 3 та 4 ст.1 цього Закону та достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У відповідності до ч.7 ст.5 Закону України «Про очищення влади», керівник органу, передбачений ч.4 цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви (за ч.1 ст.4 Закону України «Про очищення влади») надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у п.1 ч.5 цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

Постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (надалі Порядок №563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».Пунктом 3 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч.4 ст.5 Закону України «Про очищення влади», запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою зясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;порівняльному аналізі наявної інформації з метою зясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обовязкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Тобто, під час проведення перевірки орган фіскальної служби, поряд з іншим, з'ясовує джерела отримання доходів особою, стосовно якої проводиться перевірка; здійснює порівняльний аналіз наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), набутого особою за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, та т.і.

Згідно з ч.10 ст.5 Закону України «Про очищення влади», у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених п.2 ч.5 цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обовязковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п.27 цього Порядку №563, та підтвердні документи, які є обовязковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Згідно з п.14 Порядку №1100, висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обовязки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч.4 ст.5 Закону України «Про очищення влади», не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Якщо після надсилання висновку про результати перевірки від органу, в якому проводиться перевірка, одноразово надходить запит з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, контролюючий орган зобовязаний розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Окрім того, чинним законодавством України гарантоване право особи, стосовно якої проводиться люстраційна перевірка, оскаржити рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, якщо вона вважає свої права порушені внаслідок проведення вказаної вище перевірки. Так, ст.9 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п.11 ст.5 цього ж Закону, висновок про результати перевірки про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Також і п.39 Порядку №563 передбачено, що висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Як вбачається з аналізу, проведеного Вищим адміністративним судом України, переважаючою є позиція, згідно з якою недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону про очищення влади єднального та розділового сполучника "та/або" дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел."

Висновком перевірки підтверджено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1. із законних джерел.

Як встановлено судом контролюючим органом відносно суб'єкта декларування, а саме ОСОБА_1, встановлено недостовірність відомостей щодо неповного декларування майна, а сааме: житлового будинку заг. площею 107,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2, яка отримана ним у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.02.2005 року.

Однак, зважаючи на встановлені обставини, суд не може погодитися із позицією відповідача, що саме по собі неповне декларування наявного у особи майна, яке набуто позивачем у законом встановлений спосіб, а саме отриманого в спадщину від дідуся ще в 2005 році є підставою для застосування Закону "Про очищення влади" шляхом звільнення особи з посади. Оскільки таке майно набуто особою на законних підставах, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25 лютого 2005 року.

Суд звертає увагу, що у оскаржуваних висновках встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаних у Декларації ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.. 2 ЗУ «Про очищення влади», відповідають наявній податковій інформації про доходи, отриманих із законних джерел, а тому суд не розцінює саме по собі неповне декларування майна позивача, як завідомо внесення недостовірних відомостей щодо нерухомого майна. (а.с. 18).

Крім того, згідно з вимогами абз. 3, 4 ч. 10 ст. 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлено, що виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, не звільняє суб'єкта декларування від обов'язку подати декларацію з достовірними відомостями. У такому разі декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації у порядку, встановленому цим Законом. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.

Дані вимоги законодавства України щодо обов'язку подання декларації з достовірними відомостями були виконані ОСОБА_6 шляхом подання декларації за 2014 рік, де позивач вказав у графі 24 достовірні відомості про житловий будинок за адресою АДРЕСА_2.

Також суд зазначає, що висновок не містить обгрунтованої оцінки пояснень позивача,, які повинні бути враховані контролюючим органом, як то передбачено п. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади».

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа: Балаклійський районний суд Харківської області, про скасування висновку про результати перевірки - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" № 6293/10/20-01-17-24 від 09.12.2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління ДФС у Харківській області (юридична адреса: Муканова, 61, м. Балаклія, Харківська область, 64200 код ЄДРПОУ 39792285) на користь ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя Тітов О.М.