Постанова № 55222428, 22.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22.01.2016р. справа № 820/9320/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лукянцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, в якому (з урахуванням уточнень) просив визнати неправомірними дії відповідача та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2014 р. №0008771701, №0008731701, №0008741701, №0008751701, рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2014 р. №00002621000, №0008821701.

В обґрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_3 зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті позапланової виїзної документальної перевірки №947/20-29-17-01/НОМЕР_1 від 06.11.2014 р., а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, Чугуївська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав свої письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що у спірних правовідносинах податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а оскаржувана податкові повідомлення-рішення не суперечить нормам податкового законодавства і підлягають виконанню. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи заперечень проти позову, просили залишити позовні вимоги без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ ГУ Міндоходів (юридичним та фактичним правонаступником якої є відповідач по справі) була проведена планова перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3, за результатами якої було складено акт №513/20-29-17-01/НОМЕР_1 від 21.07.2014 р. Стосовно винесених за її результатами податкових повідомлень-рішень ФОП ОСОБА_3 було застосованого процедуру позасудового оскарження. За результатами розгляду скарги позивача рішення були скасовані, а ФОП ОСОБА_3 наданий 90-денний строк для відновлення документів, які не були надані ним до перевірки, і, за його твердженням, були втрачені внаслідок крадіжки.

Після сплину 90-денного строку, у період з 24.10.2014 р. по 30.10.2014 р. Чугуївською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3 (код - НОМЕР_1) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

Результати перевірки оформлені актом від 06.11.2014 р. №947/20-29/17-01/НОМЕР_1.

Згідно висновків даного акту, у діяльності ФОП ОСОБА_3 були встановлені порушення, зокрема:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139, п. 140.1 ст. 140, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.3 п. 164.1, п. 164.3 ст. 164, п. 177.4 ст. 177, п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України - заниження суми валового доходу за 2011 р. - на 2160,00 грн., за 2012 р. - на 22200,00 грн.; за 2013 р. - на 72000,00 грн.; завищення суми валових витрат за 2013 р.на суму 289360,00 грн. та відповідно заниження чистого оподатковуваного доходу за 2011 р. на суму 2160 грн.; за 2012 р. - на 22200,00 грн.; за 2013 р. - на 361360,00 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 р. на 46546,44 грн.

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 3 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - заниження сум внеску на загальну суму 79806,50 грн;

- п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України - заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 61347,00 грн.

- п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 та п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України - не забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів;

- п. 6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не забезпечення зберігання протягом 3-х років книг обліку розрахункових операцій;

- п. 9 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами" - здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на торгівлю тютюновими виробами.

24.11.2014 р. з посиланням на висновки даного акту Чугуївською ОДПІ були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0008771701 про нарахування штрафних санкцій у сумі 4420,00 грн.;

- №0008731701 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 76683,75 грн. (у т.ч. за основним платежем 61 347,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15336,75 грн);

- №0008751701 про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями на 510,00 грн.;

- №0008741701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 58183,05 грн. (у т.ч. за основним платежем 46.546,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11636,61 грн.),

а також рішення про застування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0008821701 на суму 4 529,31 грн., та рішення про застосування фінансових санкцій №0000262100 на суму 1700,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ухвалою від 12.11.2015 р. суд за власною ініціативою витребував від позивача докази на підтвердження доводів щодо невідповідності закону спірних рішень суб'єкта владних повноважень про збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Проте позивач до суду таких доказів не подав.

З приписів наведених вище норм процесуального закону слідує, що сама лише незгода суб'єкта господарювання з рішенням суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання судом такого рішення незаконним, позаяк до висновку про незаконність суд може дійти лише оцінивши обґрунтованість доводів сторони добутими доказами.

Таким чином, ані в позові, ані в ході розгляду справи ФОП ОСОБА_3 не було зазначено, в чому полягає невідповідність закону оскаржуваних ним рішень податкового органу, на підтвердження заявлених вимог не було подано жодних доказів.

Стосовно наданих суду 21.12.2015 р. згідно опису (а.с. 142-160 т. 1) квитанцій та рахунків за електроенергію, які, за твердженням представника позивача, надані на підтвердження здійснених витрат, суд зазначає наступне.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Поряд з цим, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України).

Розглядаючи справу, суд також враховує приписи п. 85.2 ст. 5 Податкового кодексу України, згідно з якими платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. З викладених положень, у кореспонденції з приписами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу, випливає, що факт ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності до закінчення перевірки, слід кваліфікувати як відсутність таких документів на час складання податкової звітності.

Також, згідно положень, зокрема, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними рішеннями прав та законних інтересів позивача у сфері публічних правовідносин, позов належить залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 25.01.2016 р.

Суддя Кучма Ю.В.