Рішення № 55199321, 25.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/1546/15-ц Номер провадження 22-ц/786/61/16Головуючий у 1-й інстанції Рожкова Н.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Лобова О.А.,

суддів: Гальонкіна С.А., Абрамова П.С.

при секретарі Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до Фермерського господарства «Покрова-2006», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із вказаним позовом, з урахуванням уточнень просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 12 листопада 2013 року у сумі 285 512 грн. 82 коп.

Заявлені вимоги мотивовані систематичним невиконанням Фермерським господарством «Покрова-2006» умов кредитного договору.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2015 року позов задоволений: стягнуто солідарно з Фермерського господарства «Покрова-2006» і ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 285 512 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором №17/2013К-МСБ від 12 листопада 2013 року. Вирішене питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд при вирішенні спору залишив поза увагою положення як кредитного договору, так і договору поруки щодо дострокового погашення кредитних зобов'язань.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав:

Як убачається із матеріалів справи, 12 листопада 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і Фермерським господарством «Покрова-2006» укладений кредитний договір №17/2013 К-МСБ, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти на суму 372 000 грн. строком до 19 листопада 2018 року зі сплатою 20,8% річних.

У той же день між ПАТ АБ «Укргазбанк», Фермерським господарством «Покрова-2006» і ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно умов якого останній зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Фермерським господарством «Покрова-2006» зобов'язань за кредитним договором №17/2013 К-МСБ.

Внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 285 512 грн. 82, з яких 32 816 грн. 86 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 241 473 грн. 60 коп. - залишок кредитних коштів, які підлягають достроковому поверненню, 11 222 грн. 36 коп. - заборгованість по несплаченим процентам, 7 814 грн. 18 коп. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 5 318 грн. 74 коп. - пеня за порушення строків сплати процентів.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність обставин, на які посилався Банк в обґрунтування заявлених вимог.

У повній мірі таким висновком колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Як роз'яснено в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на вся правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідно до наведених роз'яснень та на підставі приписів ст.16 ЦПК України суд не вправі розглядати в одному провадженні кілька вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Зазначена правова позиція викладена у постановах ВСУ №6-467цс15 від 01 липня 2015 року, №6-1323цс15 від 30 вересня 2015 року, №6-1737цс15 від 18 листопада 2015 року.

У справі, що розглядається Банком, юридичною особою, пред'явлено вимоги до Фермерського господарства «Покрова-2006», юридичної особи, і до ОСОБА_2, фізичної особи, про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, при цьому зобов'язання відповідачів з повернення боргу витікають з окремих угод, укладених з Банком, тобто вимоги до відповідачів не є однорідними, такими, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої.

Спір між Банком і Фермерським господарством «Покрова-2006» відповідно до ст.1, ст.12 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

За таких обставин згідно ч.3 ст.303 ЦПК України колегія суддів має вийти за межі доводів апеляційної скарги та у відповідності до приписів ч.1 ст.310 ЦПК України ухвалити рішення про скасування рішення суду першої інстанції у частині вирішення вимог Банку до Фермерського господарства «Покрова-2006».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст.553, ст.554 ЦК України право кредитора пред'явити вимогу поручителю про виконання обов'язку і, відповідно, обов'язок поручителя виконати зобов'язання виникає з моменту порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою.

Пунктом 5.3.3 кредитного договору передбачено право Банку у разі порушення позичальником певних обов'язків за договором вимагати дострокового виконання зобов'язання шляхом направлення позичальнику письмової вимоги.

Пунктами 2.1, 2.2 договору поруки передбачено право Банку у разі порушення позичальником певних обов'язків за кредитним договором вимагати дострокового виконання зобов'язання шляхом направлення поручителю письмової вимоги.

Як у кредитному договорі, так і у договорі поруки відсутні положення про те, що направлення боржнику і поручителю письмових вимог є обов'язковою передумовою для звернення кредитора до суду з відповідним позовом. Отже, направлення письмових вимог боржнику і поручителю слід розцінювати як обумовлену сторонами процедуру зміни строку виконання основного зобов'язання, від якого починається як перебіг строку давності по основному зобов'язанню, так і перебіг шестимісячного строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України. Ненаправлення письмової вимоги до боржника за основним зобов'язанням чи до поручителя не може позбавити кредитора права на звернення до суду з вимогою про дострокове погашення боргу.

Зазначена позиція узгоджується з правовими висновками, наведеними у постанові ВСУ №6-125цс14 від 17 вересня 2014 року.

В апеляційній скарзі не наведено інших обґрунтованих доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308 ч.1, ст.310, ст.316, ст.319 ЦПК України, колегія суддів ,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 завольнити частково.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2015 року у частині задоволених позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до Фермерського господарства «Покрова-2006» про стягнення заборгованості за кредитним договором №17/2013 К-МСБ від 12 листопада 2013 року скасувати, провадження по справі у цій частині закрити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2015 року у частині задоволених позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий судя О.А. Лобов

Судді: П.С. Абрамов С.А. Гальонкін

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов