Ухвала суду № 55173915, 12.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-1451/11 Головуючий у І інстанції Зуй Т. С.Провадження № 22-ц/780/113/16 Доповідач у 2 інстанції Дмитрієва Л. Д.Категорія 26 12.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

12.01.2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Олійника В.І.,Мельника Я.С.

при секретарі:Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2013 року по справі за позовом ПАТ КБ «Експобанк» до ОСОБА_4,ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту і забезпечення № 260 /АК-2007 від 12.12.2007 року та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Експобанк»,3-я особа ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої: АДРЕСА_2, на користь ПАТ КБ "Експобанк", м. Київ, вул. Дмитрівська, 18 /24, рахунок № 3619105 у АТ КБ "Експобанк", МФО 322294, код за СДРПОУ 09322299, заборгованість за договором кредиту і забезпечення № 260/АК-2007 від 12.12.2007 р. на загальну суму 204069, 06 грн. (двісті чотири тисячі шістдесят дев"ять) грн. 06 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрати ІТЗ з розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати в частині задоволення первісного позову ПАТ КБ "Експобанк" та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Експобанк», 3-я особа ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ПАТ КБ "Експобанк" в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за договором кредиту та забезпечення, зустрічний позов задовольнити , а саме прийняти в цій частині нове рішення, яким:

Визнати припиненим з 14 вересня 2009 року договір поруки, укладений 12.12.2007 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Експобанк», в особі директора Подільської філії Кириченка Сергія Миколайовича.

Визнати недійсними наступні положення договору поруки, укладеного 12.12.2007 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Експобанк», в особі директора Подільської філії Кириченка Сергія Миколайовича:

- у розділі «Визначення» після слів ««Договір кредиту» - Договір кредиту від 12.12.2007 року №260/АК - 2007, що укладений між Кредитором та Позичальником» - визнати недійсним наступне положення: «а також усі угоди, що укладені та будуть у майбутньому укладені до зазначеного договору (Договору Кредиту)»-,

- п. 4.3 Договору, згідно якого порука Поручителя за цим Договором не припиняється у разі переведення боргу Позичальника на іншу особу або у разі зміни Договору кредиту (у тому числі у разі зміни розміру кредиту).

В іншій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2013 року у справі № 2/381/6/13 залишити без змін.

Вирішити питання поділу судових витрат.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2007 року між ВАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту і забезпечення № 260/АК-2007, відповідно до умов якого банк -надає позичальнику кредит в сумі 20000 доларів США на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 12 % річних від суми кредиту. Позичальник повертає банку кредит у строки, що визначені прогнозним графіком, але не пізніше 11 грудня 2014 року. Для забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим Договором позичальник передає банку у заставу автомобіль марки Dacia Logan, вартість якого становить 100400 грн.

Також п. 3.7 Кредитного договору було встановлено, що позичальник зобов'язаний за вимогою банку повернути кредит, сплатити належні проценти, інші платежі та штрафні санкції до закінчення встановленого строку при виникненні будь-якої з перелічених у вказаному пункті подій, зокрема порушення строків сплати процентів та будь-яке інше порушення умов цього договору. Згідно п. 5.1. Кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 12.12.2007 року був укладений Договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником договору кредиту, відповідає перед кредитором як солідарний боржник у повному обсязі, як і позичальник, зокрема за повернення кредиту у встановлений строк, сплату процентів за користування кредитом,комісійних, неустойки. Поручитель взяв на себе зобов'язання протягом одного робочого дня від дня отримання вимоги кредитора про порушення позичальником договору кредиту, виконати відповідне зобов'язання за позичальника шляхом сплати кредиту (або частини кредиту) та/або суми процентів, комісійних, неустойки на належні рахунки кредитора, або іншим способом, що визначений вимогою кредитора. У випадку порушення позичальником договору кредиту поручитель зобов'язаний відповідати перед кредитором як солідарний боржник усім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.

14.09.2009 року між ВАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 укладено угоду до Договору кредиту і забезпечення від 12.12.2007 року № 260/АК-2007, за якою у зв'язку з реструктуризацією заборгованості позичальника за договором кредиту деякі пункти були викладені у новій редакції. Зокрема за п.1.1 Банк надає позичальнику кредит в сумі 153487, 57 грн., за п. 1.2 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних від суми кредиту, за п.1.3 позичальник повертає банку кредит у строки/терміни, що визначені графіком, але не пізніше 13.09.2019 року. Зміна валюти кредиту у порядку реструктуризації на підставі цієї угоди, здійснюється за курсом обміну доларів США на гривню, встановлений банком на день укладення цієї угоди, а саме 8,70 грн. за 1 долар США. Сторони дійшли до згоди, виключити п.4.5.1 Договору кредиту, який передбачав обов'язок позичальника щомісячно до 11 числа сплачувати на рахунок банку комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія.

Банк свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до вказаного вище Кредитного договору.

Оскільки, ОСОБА_4 не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме: не повертав кредит та не сплачував проценти у встановлені строки, станом на 06.06.2011 року утворилась заборгованість в загальній сумі 204069, 06 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 139519, 88 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 11398, 72 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 1711, 11 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 29744, 68 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату процентів в розмірі 21694, 67 грн.

Ст. 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за первісним позовом та вважає що суд першої інстанції дійшов вірного висновку що вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають.

Ст. 559 ЦК передбачає наявність згоди поручителя на зміну умов договору, який забезпечені порукою. Однак, пункти договору поруки, які ОСОБА_3 просить визнати недійсними, не можуть бути визнані недійсними на підставі ст..559 ЦК України, оскільки підписуючи договір поруки,ОСОБА_3 погодилась з умовами, які в ньому викладені, в тому числі надала свою згоду на можливу зміну договору кредиту (у тому числі у разі зміни розміру кредиту).

Ст. 559 ЦК України не конкретизує, коли саме така згода поручителя має бути надана, а отже визначення такої згоди в договорі заздалегідь не суперечить нормам ст. 559 ЦК України.

Крім цього, ще однією умовою, яка тягне за собою припинення поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, є збільшення обсягу відповідальності поручителя, як наслідок такої зміни. Однак, ОСОБА_3 не довела, що укладення додаткової угоди між Банком та ОСОБА_4 збільшило її відповідальність. Навпаки, як вбачається з угоди, банк вилучив з кредитного договору пункт, який передбачав сплату комісії, тим самим уникнувши нарахування в майбутньому пені за несвоєчасну сплату комісії. При цьому сума кредиту не змінювалась, а відбулась лише реструктуризація договору кредиту та зміна валюти кредиту шляхом переведення іноземної валюти в національну за курсом, встановленим НБУ. В зв'язку зі зміною валюти кредиту, змінилась відповідно і відсоткова ставка, але це жодним чином не збільшило обсяг відповідальності ОСОБА_3, як поручителя.

Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що договір поруки від 12.12.2007 року, укладений між банком та ОСОБА_3, є дійсним у повному обсязі, та враховуючи положення ст. ст. 553, 554 ЦК України та умови договору поруки, ОСОБА_3, як поручитель має нести солідарну відповідальність з ОСОБА_4 за невиконання кредитних зобов'язань.

Оскільки ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 письмові вимоги банку про виконання боргових зобов'язань за кредитним договором не виконали, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів є цілком обґрунтованими та відповідають положенням договорів та законодавству України.

З наведеного судова колегія вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідно до вимог ст..213 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків., тому судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: