Постанова № 55162374, 21.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2016 справа №913/429/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника (відповідача): від позивача: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду від у справіОСОБА_4 ОСОБА_5 довіреність б/н від 18.07.2015 р.; ОСОБА_6 довіреність № 8208-К-О від 20.10.2014 р.; Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутаком» м.Лутугино, Луганської області Луганської області 07.09.2015 р. № 913/429/15за позовом до відповідача проПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м.Дніпропетровськ Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутаком» м.Лутугино, Луганської області стягнення 64839,88 грн. У судовому засіданні 18.01.2016 р. оголошувалась перерва до 21.01.2016 р. ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутаком» м.Лутугино, Луганської області про стягнення 64839,88 грн., з яких: 40000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 11883,01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10900,00 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 2056,76 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутаком» заборгованість за кредитом в сумі 40000,00 грн., проценти за користування кредитом у сумі 11883,01 грн., заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 2056,76 грн., судовий збір у сумі 1519,87 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лутаком» м.Лутугино, Луганської звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. у справі №913/429/15 (в частині задоволених позовних вимог) та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити.

Згітоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді М?ясищев А.М., Сгара Е.В.

Розпорядженням від 16.11.2015р. у звязку із перебуванням судді Сгара Е.В. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Агапов О.Л., М?ясищев А.М.

Розпорядженням від 21.12.2015р. у звязку із перебуванням судді Агапова О.Л. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді М?ясищев А.М., Сгара Е.В.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив. 18.01.2016 р. через канцелярію суду від позивача надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ТОВ «Лутаком» на рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2015 р. по справі №913/429/15 відхилити, а рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2015 р. залишити без змін.

Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Просив скасувати частково рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. у справі №913/429/15 (в частині задоволених позовних вимог) та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81-1 ГПК України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лутаком» через систему Інтеренет-Клієнт-Банкінг звернулося до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 16.03.2011 р. Підписавши зазначену заяву, ТОВ «Лутаком» погодилося з Умовами та правилами надання банківських послуг, в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом відповідач приєднався та зобов?язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, ОСОБА_7 Договорі банкіського обслуговування в цілому.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов (станом на 01.04.2012 р., оскільки, як вбачається з офіційного сайту ПАТ КБ «Приватбанк», на ньому містяться лише Умови за період з 01.04.2012 р. по теперішній час, які актуалізуються 1 раз на місяць) кредит надається в обмін на зобовязання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Клієнт зобовязаний у разі незгоди зі змінами Правил та/або ОСОБА_8 надати ОСОБА_8 письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед ОСОБА_8, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів по Картрахунку письмово інформувати Банк про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання (п. 1.2.4 Умов).

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якою встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У ч. 1 ст.627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 16.03.2011р. клієнт погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження за банківським обслуговуванням з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший Інтернет -SMS-ресурс, зазначений банком).

Позивачем, відповідно до заяви відповідача, було відкрито Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛУТАКОМ» поточний рахунок №26000060439126, на який позивачем було встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано «Умовами та Правилами надання банківських послуг».

Відповідно до п.1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Згідно п. 3.18.1.1 Умов та Правил кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). ОСОБА_8 здійснює обслуговування ліміту клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.5 Умов та Правил передбачено, що кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, визначених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Тобто, сторони узгодили, що відносини між ними можуть вирішуватися як в письмовій формі, так і через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

На виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок №26000060439126 з 16.03.2011 у розмірі 50000 грн. 00 коп., з 23.05.2011р. - 0 грн. 00 коп., з 23.08.2011р. - 50000 грн. 00 коп., з 20.08.2012р. - 0 грн. 00 коп., з 15.03.2013р. - 13000 грн. 00 коп., з 21.03.2013р. - 26000 грн. 00 коп., з 15.05.2013р. - 28000 грн. 00 коп., з 16.10.2013р. - 35000 грн. 00 коп., з 23.12.2013 р. - 40000 грн. 00 коп., з 01.03.2014р. - 40000 грн. 00 коп., з 02.03.2014р. - 35404 грн. 26 коп., з 20.06.2014р. - 0 грн. 00 коп., з 23.06.2014р. - 50000 грн. 00 коп., з 17.10.2014р. - 40000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 25.06.2015 р. про розміри установлених кредитних лімітів та випискою з «Приват24» по клієнту ТОВ «Лутаком».

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.2 ст.10561 Цивільного кодексу України).

Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У п. 3.18.4.10 Умов також закріплено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної у п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати уплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах вказаних у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

З 01.07.2014 р. діють «Умови та правила надання банківських послуг» в новій редакції, згідно з п.3.2.1.4.1.1 яких за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує ОСОБА_8 за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.2.1.4.1.2 Умов та Правил).

Згідно п. 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту Клієнт сплачує ОСОБА_8 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У п. 3.18.2.3.1 Умов в первісній редакції сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбаченими «Умовами та правилами надання банківських послуг». ОСОБА_8 повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, СМС-повідомлення тощо).

Таким чином вбачається, що підставою застосування збільшеної процентної ставки є настання подій, визначених зазначеним пунктом Умов або кожної окремо або разом у сукупності, та обов?язкове повідомлення про настання цієї події (подій) позичальника за умови наявності у останнього простроченого боргу.

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 р. через електронну систему «Приват24», що підтверджується випискою з «Приват24» по клієнту ТОВ "Лутаком" за 05.06.2014р. Отже, на правовідносини сторін поширюються нові умови та правила надання банківських послуг, які діють з 01.07.2014 р.

Приймаючи до уваги, що протягом 90 днів з дня закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню кредитове сальдо на поточному рахунку відповідача не було зафіксовано, відтак з 08.01.2015 р. кредит вважається простроченим.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач має прострочену заборгованість за кредитом перед позивачем з 08.01.2015 р. у розмірі 40000,00 грн.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 40000,00 грн.

Крім заборгованості за кредит позивачем нараховано відсотки за користування кредитом за період з 01.10.2014 р. по 23.06.2015 р. в розмірі 11883,01 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 06.01.2015 р. по 23.06.2015 р. у розмірі 2056,76 грн.

Відповідно до ч.3 ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2.1.4.9 Умов передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється на дату уплати.

Згідно з п.3.2.1.4.4 Умов та Правил клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1- го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який що існував на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Приймаючи до уваги приписи законодавства, вимоги договору та обставини справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення вимог про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 11883,01 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2056,76 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями, відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил при порушенні клієнтом будь-якого із зобов?язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А в разі реалізації ОСОБА_8 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування «Приват-24», SMS повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов?язань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов?язання мало бути виконано клієнтом

Згідно до п.3.2.1.5.7 Умов та Правил строк позовної давності по вимозі щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Позивачем нараховано 10900,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні пені в розмірі 10900,11 грн. за період прострочення з 02.12.2014 р. по 23.06.2015 р., оскільки ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

ОСОБА_8 та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

В обґрунтування висновку щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань, судова колегія зазначає, що відповідач знаходиться на території, неконтрольованій органами державної влади України, яка входить в зону проведення антитерористичної операції та неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Лутугино, у звязку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.

Місцевий господарський суд зазначив, що на виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Однак, 05.11.2014 Кабінет Міністрів України видав Розпорядження №1079- р, яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р.

Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 було оскаржено до адміністративного суду в межах справ № 826/18330/14 та № 826/18327/14.

Станом на момент винесення даного рішення в суді першої інстанції розгляд зазначених вище справ тривав.

Тобто, намомент розгляду справи була відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, оскільки дію Розпорядження Кабінетом Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, зупинено.

Однак, той факт що місто Лутугине, де зареєстрований відповідач, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, та більше того, перебуває на тимчасово непідконтрольній території, є загальновідомим, тобто таким, що з урахуванням вимог ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не потребує доведенню.

Зазначене також підтверджується наявністю міста Лутугине в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Станом на момент розгляду даної справи проведення антитерористичної операції, в т.ч. в місті Лутугине, триває та розпорядження на день прийняття рішення чинне.

Судова колегія зауважує, що на час розгляду справи в апеляційній інстанції відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 р. м.Лутугине також входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні пені за період прострочення з 02.12.2014 р. по 23.06.2015 р. у сумі 10900,11 грн., тобто в період дії заборони на нарахування пені, встановленої ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за висновком судової колегії, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. у справі № 913/429/15 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутаком» м.Лутугине, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. у справі №913/429/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015 р. у справі №913/429/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя : Н.В. Будко

Судді: А.М.М?ясищев

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1. скаржнику (відповідачу)

1. позивачу

1. у справу

1. апеляційному суду

1. ГСДО