Постанова № 55162363, 19.01.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016 року Справа № 904/8105/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А.(доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Волок Є.С., довіреність №1-8/28 від 12.01.2016р.; Нугаєва В.В., довіреність №1-8/93 від 18.01.2016р.;

від відповідача: Круглий В.В., довіреність №б/н від 22.09.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2015р. у справі №904/8105/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" (далі ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" ( далі ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ") про стягнення за договором позики №27/09 від 27.09.2013р. 392 000, 00 грн. заборгованості, 166 448, 00 грн. індексації боргу та 10 899, 37 грн. річних за користування грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2015р. по справі №904/8105/15 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" на користь ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" 392 000, 00 грн. заборгованості по оплаті позики, 10 893, 37 грн. 3% річних, 166 448, 00 грн. інфляційних втрат та 8 540, 12 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору позики №27/09 від 27.09.2013р., укладеного між сторонами, в частині своєчасного та повного повернення грошових коштів (позики).

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2015р. по справі №904/8105/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" відмовити в повному обсязі; стягнути з ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" на користь ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" судові витрати у розмірі 9 394, 23 грн.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що стягуючи з ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" інфляційні у розмірі 166 448, 00 грн. суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 19 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та порушив вимоги ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вийшов за межі позовних вимог не маючи на це право; враховуючи, що рішення суду по даній справі може вплинути на права засновника та єдиного акціонера - Держави Україна в особі Української Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", суду першої інстанції відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою Українську Державну корпорацію по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", від Української Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" також надійшла заява про вступ у справу третьою особою на стороні відповідача, які безпідставно відхилені судом, що є порушенням ст. 27 Господарського процесуального кодексу України; у статутному капіталі ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" є корпоративні права держави, тому рішення суду є рішенням не тільки щодо ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ", а також рішенням про права Держави Україна в особі Української Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", оскільки суд першої інстанції фактично прийняв рішення про право держави Україна на отримання дивідендів від ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" в певному розмірі, розмір яких зменшиться у випадку стягнення коштів за рішенням суду.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2015р. по справі №904/8105/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

27.09.2013р. між ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" (позикодавець) та ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" (позичальник) укладений договір позики №27/09, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 650 000, 00 грн. (позика), а позичальник зобов'язався повернути позику у визначений договором строк (п. 1.1, п. 2.1).

За п. 2.2 договору, проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються.

В п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3 договору сторони визначили, що позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами договору; позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника; позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника.

Строк позики розпочинається з моменту набрання чинності договором і становить один рік; строк, визначений в п. 4.1 договору, може бути продовжений за домовленістю сторін (п. 4.1, п. 4.2 договору).

Відповідно положень п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3 договору, після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 договору, позичальник зобов'язується протягом 10 календарних днів повернути позикодавцеві позику; позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця; позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові; строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 договору, та закінчується через один рік з моменту отримання позики; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 6.1, п. 6.2, п. 6.3 договору).

На виконання умов договору позивач 27.09.2013р. платіжним дорученням №2956 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти (позику) у розмірі 650 000, 00 грн. (а.с.15).

Враховуючи умови договору, визначені в п. 4.1 та п. 5.1 договору, строк повернення позики настав 07.10.2014р.

ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" повернуто лише частину позики в розмірі 258 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №648 від 12.11.2013р. на суму 170 000, 00 грн., №649 від 12.11.2013р. на суму 70 000, 00 грн., №263 від 02.06.2015р. на суму 3 000, 00 грн., №385 від 31.07.2015р. на суму 15 000, 00 грн.

Позивачем на адресу відповідача були направлені листи №1-8/1904 від 01.07.2014р. та №1-8/944 від 12.06.2015р. про сплату заборгованості за договором позики №27/09 від 27.09.2013р.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики №27/09 від 27.09.2013р. складає 392 000, 00 грн.

Докази сплати заборгованості чи продовження за домовленістю сторін строку виконання зобов'язання за договором позики №27/09 від 27.09.2013р. в матеріалах справи відсутні, сторонами суду не надані.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд першої інстанції на підставі матеріалів справи, умов договору позики №27/09 від 27.09.2013р. між ТОВ "ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ" та ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ", з врахуванням положень ст. ст. 525, 530, 625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті позики в розмірі 392 000, 00 грн., 166 448, 00 грн. інфляційних втрат за загальний період листопад 2014р. - червень 2015р., 10 893, 37 грн. 3% річних за загальний період з 08.10.2014р. по 29.08.2015р.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити наступне:

по-перше, за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування. З огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань. Інфляційні нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок індексації суми боргу здійснено позивачем з урахуванням індексів інфляції, виходячи з суми боргу помноженої на індекс інфляції за період прострочення. Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог, викладені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, розрахунок стягуваної суми, законодавство, на підставі якого подано позов, відсутні підстави стверджувати про вихід господарським судом при прийнятті рішення по справі за межі позовних вимог;

по-друге, ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" вчинено дії, які свідчать про схвалення договору позики №27/09 від 27.09.2013р. (отримано позику, здійснено часткову оплату за договором позики);

по-третє, щодо доводів скаржника про безпідставну відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотань про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Українську Державну корпорацію по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", то відповідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. В п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у вирішенні питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. Судом першої інстанції вірно зазначено, що договір позики, за яким стягується заборгованість, укладено з юридичною особою ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ". В п. 2.1, п. 2.2., п. 2.4 Статуту ПАТ "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ" визначено, що товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки у банківських установах, не відповідає за зобов'язаннями Держави, так само і Держава не відповідає за зобов'язаннями товариства. Крім того, згідно ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОВАЖХІМПРОЕКТ", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2015р. у справі №904/8105/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складений 21.01.2016р.)