Вирок № 5511087, 11.09.2009, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Справа № 1-3

2009 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2009 року Апеляційний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Курдзіля В.Й.

судді Задворного О.А.

народних засідателів: Кісаретової А.М., Кулікової В.В., Ярути Г.Д.

при секретарях : Муляр О.М., Лукянчук О.М., Купельській Н.П.

з участю прокурора Балюка В.О.

захисника ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

операторів технічного запису: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

23 травня 2002 року Летичівським районним судом за ч.1 ст.249 КК України до 510 грн. штрафу; 26 березня 2004 року Старосинявським районним судом за ст.ст.198, 185 ч.1, 70 КК України на 1 рік позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, згідно ст.75 КК України;

13 серпня 2004 року Деражнянським районним судом за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів, на підставі ч.4 ст.70 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, згідно ст.75 КК України; 26 березня 2007 року Летичівським районним судом Хмельницької області за ст.185 ч.2, 71 КК України на 3 роки позбавлення волі; у скоєні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_8 в кінці серпня 2006 року вчинив крадіжку коня вартістю 3750 грн., що належав ОСОБА_9, а 28 серпня 2006 року розбій під час якого із корисливих мотивів умисно вбив потерпілу ОСОБА_10 та заволодів її 20 - ма грн.-ми.

Злочини скоєно за таких обставин.

ОСОБА_8 наприкінці серпня 2006 року з пасовища поблизу вул. Вовковинецька смт. Летичів Хмельницької області таємно викрав коня чорної масті вагою 500 кг, вартістю 3750 грн., що належав ОСОБА_9

В подальшому ОСОБА_8 відвів коня до містка в напрямку с. Грушківці Летичівського району Хмельницької області, де забив з метою продажу мяса.

В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні цього злочину не визнав і пояснив, що під час досудового слідства себе обмовив, а явку з повинною написав під тиском з боку працівників міліції.

Проте, суд, не дивлячись на зміну показань підсудним в судовому засіданні, вважає його вину за цим епізодом підтвердженою наступними доказами.

Так, з показань ОСОБА_9 під час досудового слідства (т.5 а.с.22), вбачається, що у нього був кінь чорної масті, віком 5 років і вагою 500 кг.

Коня він випасав на околиці смт. Летичева за господарствами мешканців вул. Лісової. На ніч спутував йому ноги та припинав до припону.

В кінці літа 2006 р. він виявив зникнення коня.

Від сусідів узнав, що коня вкрали ОСОБА_11 та ОСОБА_8

Він звернувся до ОСОБА_11 і той підтвердив, що якось до нього вночі прийшов ОСОБА_8 і просив допомогти у розробці коня, якого він ніби-то купив у с. Снітівці. ОСОБА_11 розповів, що кінь пасся на полі поблизу його господарства і його забрав ОСОБА_8

Коня він зарізав на старій Грушковецькій дорозі, а шкіру та ноги викинув в рівчак. Мясо з коня ОСОБА_8 забрав додому, де його матір приготувала „тушонку”.

Після цього ОСОБА_9 з ОСОБА_11 ходив до матері ОСОБА_8 і пропонував їй віддати гроші за коня.

На що ОСОБА_12 відповіла, що про крадіжку коня нічого не знає і щоб її син сам розбирався з ним.

Потерпіла ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердила наведені показання і пояснила, що викрадення коня стало однією з причин самогубства її сина.

Потерпіла також пояснила, що мати підсудного ОСОБА_12 відшкодувала вартість коня, тому цивільний позов не заявлявся.

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що влітку 2006 р. ОСОБА_8 попросив його допомогти йому зарізати коня.

Свідок погодився і в одну із ночей вони вдвох пішли у поле де пасся кінь, який був привязаний до стовпа.

ОСОБА_8 віддав йому припон, який він викинув на смітник.

Біля містка на старій Грушковецькій дорозі ОСОБА_8 перерізав горло коню і розробив його.

Де поділось мясо свідок не знав, а сам підсудний йому розповів, що ніби-то мати зробила „тушонку”.

Через декілька днів від сестри свідок дізнався, що у ОСОБА_9 з пасовища зник кінь і він потім здогадався, що це кінь якого забив ОСОБА_8

(т.5, а.с.42).

Свої показання ОСОБА_11 підтвердив під час ставки віч-на-віч з ОСОБА_8

(т.5, а.с.43-44).

ОСОБА_11 не допитаний в судовому засіданні в звязку з його смертю.

( т.6, а.с. 79 83)

Свідок ОСОБА_14 підтвердив, що у його провадженні знаходилась справа про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.185 КК України, за цим фактом.

Під час розслідування свідок встановив наведені обставини шляхом допиту названих потерпілих та свідків.

Сам ОСОБА_8 допитаний з приводу написання явки з повинною, 24 листопада 2007 р. зізнався у скоєному і визнав, що дійсно викрав коня у ОСОБА_9

Свої показання ОСОБА_8 підтвердив і під час проведення відтворення обставин та обстановки події.

При цьому жодних заходів фізичного чи психічного тиску на нього не здійснювалось.

Коли у справу вступив захисник, ОСОБА_8 відмовився від своїх показань.

Потерпіла ОСОБА_13 написала заяву, що претензій немає у звязку з відшкодуванням заподіяної крадіжкою коня шкоди.

Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що приймав у ОСОБА_8 явку з повинною про крадіжку коня ОСОБА_9 При цьому він помилково назвав потерпілого ОСОБА_16.

Проте, всі обставини викладені ним відповідають дійсності.

Свої показання ОСОБА_8 давав без будь-якого примусу.

Наведені обставини були встановлені і проведеними оперативно-розшуковими заходами, де ОСОБА_8 в розмові з особою від псевдонімом ОСОБА_17 підтвердив, що дійсно викрав цього коня.

Дана розмова зафіксована аудіо записом дослідженим в судовому засіданні.

Свідок від псевдонімом ОСОБА_17 підтвердив зазначені факти.

Наведені обставини підтверджені даними протоколу огляду місця події від 30 жовтня 2007 р., довідкою про вартість коня.

(т.5 а.с.6, 17, 222).

За даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 28 листопада 2007 р. ОСОБА_8 розповів і детально показав на місці, де саме, яким чином викрав коня, якого зарізав і розробив на мясо.

(т.5 а.с.45).

Свідки ОСОБА_18 в судовому засіданні та ОСОБА_19 які були присутні в якості понятих при цій слідчій дії підтвердили, що ОСОБА_8 показання давав без будь-якого примусу з боку працівників міліції.

Свідки також заявили, що не перебували на службі в органах внутрішніх справ.

Свідок ОСОБА_20 підтвердив, що під час відеозйомки показань ОСОБА_8 з приводу вбивства ОСОБА_10. він визнавав і крадіжку коня.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, що відшкодувала ОСОБА_13 збитки заподіяні викраденням коня.

З показань свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні та ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 під час слідства (т.5 а.с.212, 213-214, 215-216, 219, 217-218) вбачається, що вони достеменно не памятають, що бачили коня ОСОБА_9 після серпня 2006 р., їхні пояснення з цього приводу помилкові і дані на догоду проханням матері ОСОБА_8

Сам ОСОБА_8 під час досудового слідства (т.5 а.с.61-62) по суті не заперечував, що дійсно, за участю ОСОБА_11 викрав коня ОСОБА_9

Наведеними доказами спростовані пояснення ОСОБА_8 в судовому засіданні в цій частині обвинувачення, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що під час слідства він давав показання у яких визнавав свою вину, під примусом з боку працівників міліції.

28 серпня 2006 року ОСОБА_8 після вживання протягом першої половини дня наркотичних засобів та спиртних напоїв, перебуваючи в стані спяніння, на вул. Стельмаха смт. Летичева Хмельницької області зустрів ОСОБА_26 і запропонував йому разом випити спиртного, а перед цим позичити гроші у пенсіонерки ОСОБА_10., до якої він неодноразово звертався раніше з цього приводу.

Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_10. по АДРЕСА_2, то виявили, що двері зачинені.

ОСОБА_8, не повідомляючи ОСОБА_26 вирішив незаконно заволодіти майном потерпілої.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_8 незаконно, шляхом зняття віконних рам, проник у будинок ОСОБА_10. з ним проник і ОСОБА_26, який залишився у коридорі.

ОСОБА_8, знаючи, що ОСОБА_10. напередодні отримала пенсію, почав вимагати щоб вона позичила йому гроші. Проте, ОСОБА_10. відмовилася. Тоді ОСОБА_8 напав на потерпілу з ножем і подолавши опір, з метою заволодіння грошима, умисно вбив її, заподіявши не менше 8ми колото різаних ран у різні частини тіла, здебільшого у ділянки шиї та грудини, інші тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_10. настала внаслідок поранення органів шиї, що ускладнилось масивною крововтратою.

Після цього ОСОБА_8 заволодів 20-ма гривнями потерпілої і залишив будинок.

В судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе у нападі та вбивстві потерпілої і заволодінні її майном не визнав і пояснив, що під час досудового слідства себе обмовив внаслідок незаконного примусу з боку працівників міліції.

Проте, суд не дивлячись на таку зміну показань підсуднім в судовому засіданні, приходить до висновку про доведеність його вини у цій частині обвинувачення, яка підтверджена наступними доказами.

Так, згідно рапорту оперативного чергового Летичівького РВ УМВС України в Хмельницькій області 29 серпня 2006 р. об 11 год. надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_27 про зникнення мешканки смт. Летичева 90 річної пенсіонерки ОСОБА_10. (т.1 а.с 59 ).

За даними протоколу огляду місця події від 29 серпня 2006 р. у АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_10. з ознаками насильницької смерті.

(т.1 а.с.15-55).

Біля першого справа від вхідних дверей вікна, на землі до стіни приставлена віконна рама. До віконної коробки рами кріпилася цвяхами, які відігнуті.

В приміщенні, яке слугує за кухню на столі виявлено посуд, качалка та борошно для приготування вареників.

Свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_29 підтвердили дані цього протоколу.

З заяви ОСОБА_26 від 01 вересня 2006 р. вбачається, що вбивство ОСОБА_10. вчинив ОСОБА_8 при наведених обставинах.

(т.1 а.с.99-100).

Свідок ОСОБА_26 під час досудового слідства (т. 4 а.с.101-103), підтвердив, що в той день він йшов повз господарство ОСОБА_10. і зустрів ОСОБА_8, який йшов назустріч з боку вул. Лісової. ОСОБА_8 запропонував зайти до ОСОБА_10., взяти грошей, які в подальшому „пропити”. Вони зайшли на подвіря, ОСОБА_8 з правого від вхідних дверей вікна витягнув раму, після чого вони проникли до будинку. Там, ОСОБА_8 наказав йому залишатись в коридорі і зачинити за ним двері, при цьому пригрозив розправою. Знаходячись в коридорі свідок почув як потерпіла кричала: „Ой Боженьку, мій Боже”, а також звуки ударів. Однак, коли заглянув, то побачив, що ОСОБА_8 розмахує руками, а ОСОБА_10. лежить на підлозі. Коли ОСОБА_8 виходив, то якоюсь ганчіркою витирав руки. З будинку вони вийшли через двері, які ОСОБА_8 закрив на навісний замок, а віконну раму поставив у лутку.

Після цього вони вдвох пішли вживати спиртне.

Наступного дня свідок знову проник через вікно до будинку, де виявив труп потерпілої.

Свої показання ОСОБА_26 підтвердив при проведенні ставки віч-на-віч з ОСОБА_8

(т.1 а.с. 92-94)

Свідок ОСОБА_11 під час досудового слідства пояснив, що в той день зранку до нього прийшов ОСОБА_8 і після вживання психотропної речовини, пішов.

Згодом він повернувся, був оголений по пояс, футболку тримав в руках. На його запитання ОСОБА_30 розповів, що по дорозі вирішив зайти до ОСОБА_10. взяти гроші.

Двері будинку були зачинені, тоді він через вікно проник всередину. ОСОБА_10. почала його випихати, тоді він ножем хотів її налякати.

Проте, потерпіла схопилась руками за лезо і порізала собі руки і під час суперечки забруднила його футболку. На передній частині футболки свідок побачив сліди крові. Після цього ОСОБА_8 виправ футболку, одягнув чисту футболку ОСОБА_11, позичив 20 грн. і пішов.

Коли ОСОБА_8 прав футболку свідок побачив у нього за поясом ніж.

(т.1 а.с. 81-82, 204-205).

Свої показання свідок підтвердив на ставці віч-на-віч з ОСОБА_8

(т.4 а.с. 57-58).

Свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_11 під час судового розгляду не допитані в звязку з їхньою смертю.

( т.6 а.с. 74-93)

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що 23 серпня 2006 р. до неї прийшла ОСОБА_10., принесла 370 грн. і попросила їх зберегти, оскільки у неї вимагають гроші і можуть вбити за це. Собі ОСОБА_10. залишила 20 грн. на покупку хліба.

Очевидно вона відчувала якусь небезпеку, тому віддала гроші на зберігання. Зі слів сусідів їй відомо, що вбивство скоїв ОСОБА_8 і відібрав 20 грн.

Показання аналогічного змісту дала потерпіла ОСОБА_3

Потерпіла також пояснила, що ОСОБА_10. їй жалілася, що не має спокою ні вдень ні вночі, завжди хтось приходить.

Свідок ОСОБА_31 показав, що разом з дружиною були понятими при проведенні відтворення обставин події 1 вересня 2006 р. з участю ОСОБА_8 Велась відеозйомка, були присутні слідчий прокуратури, адвокат ОСОБА_32

ОСОБА_8 розповів, що коли зайшов в будинок, то ОСОБА_10. ліпила вареники.

Після нападу вона захищалась і порізала собі руки, проте, ОСОБА_8 її вбив.

Свої показання він давав спокійно, був в нормальному стані, на нього ніхто не чинив тиску.

Свідок ОСОБА_33 дала суду показання аналогічного змісту.

Показання аналогічного змісту дали свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35, поняті під час відтворення обстановки та обставин події 27 листопада 2007 року.

Ці ж обставини вбачаються із відповідних протоколів.

(т.4 а.с. 82-86, 88-94)

Свідок ОСОБА_36. підтвердив, що 28 серпня 2006 р., близько 13-14 год. на своєму автомобілі „таксі” підвозив ОСОБА_8 від автовокзалу до будинку ОСОБА_11 При цьому той був у стані спяніння.

Дружина ОСОБА_11 доплатила за поїздку 10 грн., а він дав їй 4 грн. здачі.

З показань свідка ОСОБА_37 вбачається, що вона перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_26 Вона поцікавилась в нього про обставини вбивства ОСОБА_10. і ОСОБА_26 розповів, що того дня напроти господарства ОСОБА_10. він зустрів ОСОБА_8 і той запропонував зайти до неї.

Вони зайшли до будинку, ОСОБА_26 залишився чекати ОСОБА_8 в коридорі і чув як в кімнаті кричала ОСОБА_10.

В кімнату він боявся заходити так як ОСОБА_8 сказав йому, що вбє.

Після того як вони вийшли, ОСОБА_8 запропонував випити горілки.

Вночі ОСОБА_26 намагався їй щось розповісти, проте, вона не звернула на це уваги.

Свідок також підтвердила, що в той день бачила разом ОСОБА_26 та ОСОБА_8

Окрім того, свідок пояснила, що після вбивства ОСОБА_10. до ОСОБА_26 приходив онук потерпілої ОСОБА_38 який повернувся з місць позбавлення волі.

Вона зрозуміла, що він прийшов щоб спитати хто вбив ОСОБА_10.

ОСОБА_38 звинуватив ОСОБА_26 у вбивстві бабуні і побив його.

ОСОБА_26 казав, що це вбив ОСОБА_8, але ОСОБА_38 не повірив і продовжив сварку і бійку.

Незабаром ОСОБА_26 помер.

З цього приводу судом допитаний свідок ОСОБА_38, який по суті підтвердив показання свідка ОСОБА_37

Свідок ОСОБА_39 показала, що зранку з своїм чоловіком ОСОБА_11 ходили в ліс. Повернулись приблизно о 12 год. 30 хв. і тоді приїхав ОСОБА_8 на „таксі”.

Вони з чоловіком пішли до хати, а вона залишилась.

ОСОБА_11 помер від серцевого нападу.

Свідок ОСОБА_40 підтвердив, що 28 серпня 2006 р. підвозив ОСОБА_8 з смт. Летичів до смт. Меджибожа і в зворотному напрямку. Це було в період часу з 12 до 14 год.

З показань експерта-кінолога ОСОБА_41 вбачається, що він 29 серпня 2006 р. разом з іншими працівниками міліції виїздив у смт. Летичів на місце вбивства ОСОБА_10.

Була застосована службова собака, яка від вікна будинку до дверей взяла слід, а згодом провела до АДРЕСА_3, де мешкав ОСОБА_26

Собака зазвичай бере слід людини, яка останньою побувала на місці події. Запаховий слід може триматися до 3-х діб і це залежить від погодних умов.

Показання аналогічного змісту дав свідок ОСОБА_42 (т.4 а.с.187)

Ці показання підтверджені рапортами інспекторів-кінологів ОСОБА_42 та ОСОБА_41, актом про застосування розшукової собаки (т.1 а.с.61-63)

Показання зазначених двох свідків підтвердили показання свідка ОСОБА_26 про те, що він наступного після вбивства дня, тобто 29 серпня 2006 р. приходив до будинку потерпілої, щоб поцікавитися чи вона жива.

Свідок ОСОБА_43 пояснив, що як оперуповноважений ВКР проводив заходи по розкриттю цього злочину і було встановлено, що вбивство потерпілої скоїв ОСОБА_8 Перевірялась також причетність і ОСОБА_26 проте, це не знайшло свого підтвердження.

Свідок також був присутній і при відтворенні обставин події на території господарства ОСОБА_8 і де був знайдений ніж.

Мати ОСОБА_8 спитала, дійсно він скоїв даний злочин, на що той відповів позитивно.

При цьому ОСОБА_8 плакав і розкаювався, що так вчинив.

Свої показання він давав добровільно без будь-якого примусу.

З показань працівників міліції свідків ОСОБА_44, ОСОБА_15, ОСОБА_20, слідчого прокуратури району ОСОБА_45, які в різний час займалися розслідуванням цієї справи, вбачається, що у тих випадках коли ОСОБА_8 зізнавався у вчиненні вбивства потерпілої, свої показання він давав без будь-якого примусу.

Скарг від нього про застосування недозволених методів не надходило.

Свідок ОСОБА_45 додатково пояснив, що під час обшуку в будинку ОСОБА_11 був знайдений забруднений одяг ОСОБА_8

Свідки ОСОБА_46, експерт-психолог та ОСОБА_47, експерт-психіатр підтвердили, що під час проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 детально, послідовно і добровільно розповідав за яких обставин скоїв вбивство потерпілої.

За даними протоколів про проведення, з дозволу апеляційного суду Хмельницької області, оперативно-розшукових заходів та прослуховування аудіозаписів ОСОБА_8 розповідав про вчинене ним вбивство, деталі та мотиви цього злочину (з користі, оскільки знав, що потерпіла отримала пенсію)

(т.4 а.с.143-145,147,153-155, т.5 а.с.231-235).

Ці ж обставини підтвердив і свідок під псевдонімом ОСОБА_17

Згідно висновків судово - фоноскопічної експертизи № 19/13-21 від 28 серпня 2009 р. голос зафіксований на зазначених аудіокасетах належить ОСОБА_8

За даними висновку судово-медичної експертизи № 83 від 21 вересня 2006 р. ОСОБА_10. нанесені тілесні ушкодження у вигляді: різаних ран долонної поверхні середньої фаланги 2 пальця, долонної поверхні основної фаланги першого пальця, латеральної поверхні нігтя першого пальця, долонної поверхні в ділянці головки 2 пясної кістки правої руки, які відносяться до категорії легких, а також колото-різаної рани правої бокової поверхні шиї, правої частини шиї у верхній третині, в ділянці грудинного кінця правої ключиці, дном яких є пошкоджені мязи та органи шиї, в тому числі з повним пересіченням правого кивального мяза, масивної рани лівої бокової поверхні шиї в нижній третині, дном якої є повністю пересічений кивальний мяз, неповністю пересічена загальна сонна артерія, повністю пересічений щитоподібний хрящ в середній третині, з переходом на кільце трахеї, повністю пересічена яремна вена, крайовий перелом лівого поперечного відростку 6-го шийного хребця, які в сукупності мають ознаки тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння і що ускладнилися масивною крововтратою і призвели до смерті потерпілої.

(т.2 а.с.6-18)

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 110 від 15 грудня 2006 р. на зовнішній поверхні зразка шкіри вилученого з правої сторони шиї трупа ОСОБА_10., виявлено присутність 2-х згрупованих наскрізних ран. Колото-різана рана шкіри могла утворитись від одноразового колото-ріжучого пошкоджуючого впливу плоского, твердого, залізовмісного, травмуючого предмету, який має конструктивні ознаки характерні для леза ножа, вістря та спинки „П” подібної форми. Наскрізна рана шкіри могла виникнути від дії такого ж предмета.

(т.2 а.с.145-154).

За даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 5 вересня 2006 р. ОСОБА_8 показав де залишив знаряддя злочину, при цьому вилучено ніж.

(т.1 а.с.127-131).

За висновком судово-імунологічної експертизи № 221 від 8 вересня 2006 р. на ножі та чохлі знайдена кров людини і потожирові виділення, які можуть належати ОСОБА_8 та ОСОБА_10.

(т.2 а.с.107-110).

За висновком судово-медичної експертизи № 83 Д від 29 листопада 2007р. тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_10. могли бути спричиненні клинком ножа з односторонньою, або двостороннього заточкою.

Безпосередньою причиною смерті явилась масивна різана рана лівої бокової поверхні шиї в нижній третині.

(т.4 а.с.103-104)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 201 від 30 серпня 2006 р. у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді подряпин тильної поверхні правої руки, подряпин задньо-зовнішньої поверхні лівого плеча у верхній третині, що за своїм характером відносяться до категорії легких і могли виникнути внаслідок боротьби і самооборони.

(т.2 а.с.24)

Цим висновком підтверджено, що потерпіла чинила опір нападнику.

За висновком судово-цитологічної експертизи № 72 від 8 вересня 2006 р.у піднігтьовому вмісті ОСОБА_10. виявлені сліди крові людини з антигеном А (II), виключити домішки крові ОСОБА_8 неможливо.

(т.2 а.с.41-44)

За даними протоколу огляду місця події, будинку ОСОБА_11 по АДРЕСА_4, там виявлено та вилучено одяг ОСОБА_8, в якому він був одягнений, під час вчинення злочину.

(т.1 а.с.83)

За висновком судово-імунологічної експертизи № 207 від 5 вересня 2006 р. на футболці та кепці ОСОБА_8 виявлені сліди крові походження, яких не виключається від ОСОБА_10.

(т.2 а.с.97-100)

За даними протоколів відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_8 показав за яких обставин, де і з яких причин скоїв вбивство.

(т.1 а.с.110-122, т.4 а.с.82-94).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 83 2Д від 17 березня 2008 р. тілесні ушкодження виявленні на тілі ОСОБА_10. могли виникнути за обставин на які вказав ОСОБА_8 під час проведення відтворення обстановки події 1 вересня 2006 р.

(т.4 а.с.110-111).

За даними протоколів судових засідань Летичівського районного суду Хмельницької області від 1 та 8 вересня 2006р. при розгляді подання слідчого прокуратури ОСОБА_45 про обрання запобіжного заходу взяття під варту ОСОБА_8 не заперечував, що дійсно скоїв крадіжку коня і вбивство потерпілої.

При цьому на запитання судді він відповів, що незаконні заходи фізичного та психічного впливу до нього не застосовувались

(т.4 а.с.161,162)

Під час досудового слідства ОСОБА_8 давав показання різного змісту, часто їх змінював.

Зокрема при предявленні обвинувачення за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України 14 вересня 2006 р. ОСОБА_8 в присутності захисника ОСОБА_32 дав послідовні та детальні показання у яких визнав себе винним у скоєнні цих злочинів

(т.1 а.с.229-230).

Такі показання він давав і під час проведення відтворень обстановки та обставин події в присутності і захисника і понятих.

(т. 1 а.с. 110-122, 127-131, т.4 а.с. 82-94)

Такі його показання повністю співпадають з показаннями свідків, висновками експертиз, змістом інших документів щодо обставин справи, механізму та локалізації тілесних ушкоджень заподіяних потерпілій.

Під час перегляду відео матеріалів по справі встановлено, що ОСОБА_8 показання дає добровільно.

Окрім того, не встановлені факти незаконного ведення слідства і перевіркою проведеною прокуратурою Летичівського району за дорученням суду.

Постановою від 12 березня 2009 р. в порушенні кримінальної справи щодо названих ним працівників міліції відмовлено за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 373, 125-127 КК України.

В звязку з цим суд розцінює зміну показань і твердження ОСОБА_8 про застосування до нього незаконних методів слідства як намагання уникнути відповідальності і покарання за вчинене.

Оцінивши наведенні докази як достовірні і допустимі та проаналізувавши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 наступним чином.

За ч.2 ст.185 КК України

- крадіжка чужого майна, коня ОСОБА_9 вартістю 3750 грн.;

За ч.4 ст.187 КК України

- розбій, поєднаний з проникненням в житло та заподіянням потерпілій ОСОБА_10. тяжких тілесних ушкоджень;

За п.6 ч.2 ст.115 КК України

умисне вбивство з корисливих мотивів.

За висновком судово-психіатричної експертизи № 221 від 12 жовтня 2006 р. ОСОБА_8 є осудним

(т.2 а.с.165-166).

За місцем проживання та відбуття покарання за попереднім вироком підсудний характеризується позитивно.

(т.5 а.с.78,81).

Обставиною, що помякшує покарання є визнання вини під час досудового слідства.

Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає рецидив злочинів та скоєння їх у стані спяніння.

За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливі лише в умовах позбавлення волі на строк передбачений ч.2 ст.63 КК України.

За вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2007 р. ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст. 185,71 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Початок строку покарання ухвалено відраховувати з часу затримання -29 серпня 2006 р.

В звязку з цим при призначенні остаточного покарання суд вважає за можливе не приєднувати до призначеного, покарання за попереднім вироком оскільки його строк фактично закінчився 29 серпня 2009 р.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в сумі 3000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і витрат повязаних з похованням ОСОБА_10. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стягненню з ОСОБА_8 підлягають і судові витрати.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених: п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання :

за п.6 ч.2 ст.115 КК України 15 (пятнадцять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла;

за ч.4 ст. 187 КК України 10 (десять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла;

за ч.2 ст.185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

За сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_8 покарання 15 (пятнадцять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла.

Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з 30 серпня 2009 року.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишити утримання під вартою.

Цивільний позов задоволити і стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_2 - 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 судові витрати на користь :

НДЕКЦ при УМВС України Хмельницької області, розрахунковий рахунок № 35228001000040, МФО 815013, код 25575309, із приміткою „за дослідження-2” -117грн. 67 коп.;

НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040, МФО 815013, код 25575309, „за дослідження -6”- 235грн.38 коп.;

ДНДЕКЦ МВС України, розрахунковий рахунок № 35223002000663, МФО 821018, код 25574630, за експертні роботи - 4497 грн.86 коп.;

ДНДЕКЦ МВС України , рахунок 3522300200063, МФО 821018, код 25574630, за експертні роботи -749 грн.64 коп.;

ДНДЕКЦ МВС України, рахунок 3522300200063, МФО 821018, код 25574630, за експертні роботи 460 грн.31 коп.;

НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, рахунок № 35228001000040, МФО 815013, код № 25575309, за дослідження -2” -486 грн.77 коп.;

ДНДЕКЦ МВС України, рахунок 35223002000663, МФО 821018, код 25574630, за експертні роботи -3547 грн.15 коп.

Речові докази : ніж з чохлом-знищити як знаряддя злочину;

Футболку, кепку ОСОБА_8, сорочку, хустку, рейтузи, труси, куртку, підодіяльник, натільну сорочку, спідницю ОСОБА_10.; спортивні штани 3 шт., светр, 4 куртки, сорочку, 2 тапочка, штани-бриджі ОСОБА_26, навісний замок, 6 ножів, хустину білого кольору, волокна нашарування з одягу ОСОБА_8, 5 зразків волосся ОСОБА_10., 4 зразка волосся ОСОБА_8, 2 зразка нігтів ОСОБА_10., 2 зразка нігтів ОСОБА_26, 5 зразків волосся ОСОБА_26- знищити.

Аудіо та відео матеріали - зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Хмельницької області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з часу вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя /підпис/

Суддя /підпис/

Народні засідателі /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Й.Курдзіль